Рішення № 10653893, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/24622.07.10 За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська»

до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»

про стягнення заборгованості за комунальні та експлуатаційні послуги

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від Позивача: Примаченко І.В. - за довіреністю від 09.12.09 №748

від Відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 22.07.10 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»про стягнення заборгованості за комунальні та експлуатаційні послуги.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.10 порушено провадження у справі №40/246 за даним позовом, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.06.10.

Ухвалою суду від 03.06.10 розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладався до 17.06.10 з причин неявки у судове засідання представника відповідача.

17.06.10 у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення позовних вимог у зв’язку з зі сплатою відповідачем частини боргу. А відтак повідомив суд, що станом на 31.05.10 заборгованість згідно договору №Е-430 за експлуатаційні послуги та вивезення сміття становить 12 708,19 грн, 3% річних –266,88 грн, інфляційна складова боргу –998,38 грн; згідно договору №К-430 за комунальні послуги: 8 185,36 грн, 3% річних –266,74 грн, інфляційна складова боргу –1 003,70 грн; заборгованість з відшкодування податку на землю: 40 202,54 грн, 3% річних –1 81,57 грн, інфляційна складова боргу –6 757, 69 грн, що загалом складає 71 771,05 грн. Названа заява у встановленому порядку прийнята судом до провадження.

Відповідач, у свою чергу, у судове засідання 17.06.10 –не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Неявка представника Відповідача стала причиною відкладення розгляду справи на 01.07.10.

Ухвалою від 01.07.10 суд, задовольняючи клопотання відповідача, подане через службу діловодства господарського суду, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відклав до 22.07.10.

22.07.10 у відповідності до ч.2 ст. 85 ГПК України оголошувалась вступна і резолютивна частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська»(надалі за текстом - позивач, КП «ЖЕК «Покровська») до Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»(надалі за текстом –відповідач, ДП «УДІ «Укррибпроект») про стягнення з відповідача на користь позивача борги: за комунальні послуги у сумі 11 705,36 грн за договором №К-430, по експлуатаційних платежах: за договором №Е-430 –11 966,43 грн, відшкодування плати за землю 40 202,54 грн, а окрім того інфляційну складову боргу – 11 090,86 грн та три відсотки річних –2 225,73 грн, також просить суд відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати, понесені у зв’язку зі зверненням до суду.

В процесі розгляду справи позивач заявив про уточнення позовних вимог у зв’язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості, що є предметом спору у справі, а відтак повідомив суд, що станом на 31.05.10 заборгованість згідно договору №Е-430 за експлуатаційні послуги та вивезення сміття становить 12 708,19 грн, 3% річних –266,88 грн, інфляційна складова боргу –998,38 грн; згідно договору №К-430 за комунальні послуги: 8 185,36 грн, 3% річних –266,74 грн, інфляційна складова боргу –1 003,70 грн; заборгованість з відшкодування податку на землю : 40202,54 грн., 3% річних –1381,57 грн., інфляційна складова боргу –6757, 69 грн, що загалом складає 71 771,05 грн. Названа заява у встановленому порядку прийнята судом до провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач займає житлове приміщення загальною площею 204,4 кв.м. і нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тургєнівська, 74-б.

14.11.07 між позивачем та відповідачем укладався договір на відшкодування експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території (№Е-430) та договір на нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (№К-430) за адресою: м. Київ, вул. Тургєнєвська, 74-б. За умовами названих договорів позивач зобов’язався утримувати внутрішньо будинкові мережі тепло-, водо, енергопостачання та будинок, забезпечувати санітарне обслуговування та прибирання будинку, дворової території та території, прилеглої до орендованого відповідачем житлового та нежитлового приміщення, а відповідач, як споживач експлуатаційних послуг, зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі вносити плату за цим договором у строки і на умовах, визначених у договорі.

А за умовами договору про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги та користь їх виробників (№К-430) позивач на підставі розрахунків виробників комунальних послуг здійснює нарахування та збір платежів за спожиті відповідачем комунальні послуги на користь їх виробників, а відповідач зобов’язувався оплачувати вартість спожитих ним комунальних послуг не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, Шевченківською райрадою позивачу делеговано повноваження із нарахування і збору податку на землю. З посиланням на Закон України «Про плату за землю», постанову КМУ «Про проведення індексації грошової оцінки земель»та Закон України «Про систему оподаткування»твердить, що несвоєчасна сплата суб’єктами господарювання обов’язкових платежів до бюджету відповідно до чинного законодавства загрожує основі економічного суверенітету України, що забезпечується своєчасним та і повним надходженням дохідної частини бюджету. Отже, в результаті несплати відповідачем відшкодування податку на землю позивачем недоотримано кошти у сумі 40202,54 грн. за період з травня 2007 по квітень 2010 року.

03.02.10 позивач звернувся до відповідача з листом –претензією №103 з вимогою оплати заборгованості за послуги з експлуатаційного обслуговування будинку у сумі 17349,34 грн., за комунальні послуги –164795,79 грн., за вивіз сміття –5694,83 грн., податок за землю –37096,74 грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді, тому з огляду на зазначене та з підстав невиконання відповідачем умов названих договорів в частині своєчасності та повноти внесення платежів, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з позовом про стягнення заборгованості та у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦКУ клопоче про стягнення з відповідача також 3% річних та збитків від інфляції у заявленій позивачем сумі.

У позові посилається на норми ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 552, 712 ЦКУ, а також умови названих вище договорів.

Таким чином, спір у справі виник з причин неналежного/невиконання відповідачем зобов’язань за договором №Е-430 від 14.11.07 на відшкодування експлуатаційних витрат , пов’язаних з утриманням будинків і при будинкових територій, №К-430 про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 14.11.07 в частині своєчасності та повноти внесення на рахунок позивача платежів за надані послуги та нездійснення відповідачем відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою земельного податку, а також застосування з підстав порушення виконання зобов’язань штрафних санкцій.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

14.11.2007р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Покровська»та Державним підприємством Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»було укладено договір на відшкодування експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням будинку та прибудинкової території (Е-430) та договір про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (№ К-430), за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 74-б.

Договір №К-430 від 14.11.07 діє з моменту укладення до 14.11.08 (п. 5.1), при цьому сторони прийшли згоди, що у разі закінчення його дії і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. А договір №Е-430 діє з 14.11.07 по 14.11.08 (п. 7.1), при цьому сторони прийшли згоди про те, якщо по закінченні терміну дії договору ні одна із сторін протягом місяця не звернулась до іншої сторони про припинення дії договору чи його зміну, дія договору вважається продовженою на новий термін. Таким чином, за наявними у справі доказами, названі договори продовжують діяти на момент розгляду справи по суті.

Відповідно до умов договору на відшкодування експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території (№ Е-430) відповідач користується нежитловим приміщенням з обов'язковою пропорційною оплатою позивачеві витрат по обслуговуванню будинку та прибудинкової території.

Згідно з п.2.1.1. позивач зобов'язується утримувати внутрішньо-будинкові мережі тепло-, водо, енергопостачання та будинок згідно з «Порядком утримання та експлуатації житлового фонду, інженерних систем і обладнання в м. Києві»від 20.07.1994р. № 648.

Забезпечувати санітарне обслуговування та прибирання будинку, дворової території та території, прилеглої до орендованого відповідачем житлового та нежитлового приміщення (п. 2.1.2.).

Відповідач як споживач експлуатаційних послуг, в свою чергу зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за договором у строки і на умовах, визначених у договорі (п.2.2.9.)

Відповідно до умов договору про нарахування та збір платежів з власників за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (№ К-430) позивач, на підставі розрахунків виробників комунальних послуг, здійснює нарахування та збір платежів за спожиті Відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення) на користь їх виробників (п. 1.1.).

Відповідно до п.3.1.1. відповідач зобов’язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції) але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це позивача в зазначений термін.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, а саме п.4.1, п.3.1 відповідних договорів.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

А у відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суду боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

З огляду на визначений сторонами порядок внесення відповідачем платежів, зважаючи норми ст. 629 ЦКУ та ст. 193 ГКУ, та надавши оцінку наявних у справі рахунків-фактур, пред’явлених позивачем у спірний період, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення комунальних та експлуатаційних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті комунальних та експлуатаційних платежів, згідно з умовами Договорів №Е-430 та №К-430 не виконав у повній частині, суму заборгованості не сплатив.

Матеріалами справи доведено та відповідачем не заперечується, що заборгованість відповідача по комунальним послугам з грудня 2007р. по травень 2010 року складає 8 185,36 грн, експлуатаційним послугам та вивезення сміття з грудня 2008р. по травень 2010 року складає 12708,19 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача А збитки від інфляції та 3 % річних загалом складають 2001,76 грн. та 533,62 грн. відповідно, зобов’язання по оплаті яких покладено на відповідача згідно з ч.2 ст.625 ЦКУ.

Враховуючи вимоги ст.ст. 33,34 ГПК України, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості з відшкодування плати за землю у сумі 40 202,54 грн. у період з травня 2007 року по квітень 2010 року, а також вимога про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, нарахованої позивачем у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦКУ з підстав прострочення виконання грошових зобов’язань з відшкодування плати за землю, то вимоги у цій частині залишені судом без розгляду з огляду на такі обставини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Дослідивши наданий до матеріалів справи розрахунок заборгованості у цій частині, зважаючи на наведене позивачем обґрунтування цих вимог, не можна прийти до беззаперечного висновку про належне та вірне нарахування заборгованості у цій частині. Так, заборгованість з відшкодування податку на землю розрахована позивачем з травня 2007 року, в той час, як повноваженнями з розрахунку розміру податку на землю останній наділений лише з 01.05.08 в силу укладеного між ним та КП «Керуюча дирекція»Шевченківської районної у м. Києві ради договору доручення №22/14.

Крім того, на вимогу суду позивачем не наданий договір, укладений із відповідачем, на відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою земельного податку, що в силу ст. 11 ЦКУ вважається судом підставою для позивача щодо нарахування орендарю (відповідачу) витрат, що підлягають відшкодуванню, як і здійснювати збір, в т.ч. в судовому порядку, з орендаря, пов’язаних зі сплатою земельного податку і ін.

Господарський суд у відповідності до ч.1 ст. 81 ГПК України залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 81, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Українського Державного інституту по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект»(04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-А, код ЄДРПОУ 00468177) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Покровськ», (01054, м. Київ, вул. Тургенівська, 35-А, код ЄДРПОУ 34966102) 20 893,55 грн (двадцять тисяч вісімсот дев’яносто три гривні п’ятдесят п’ять копійок) - заборгованості по комунальним послугам та по експлуатаційним послугам, 2 001,76 грн (дві тисячі одна гривня сімдесят шість копійок) - збитків від інфляції, 533,62 грн (п’ятсот тридцять три гривні шістдесят дві копійки) - 3 % річних, 234,29 грн (двісті тридцять чотири гривні двадцять дев’ять копійок) –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. В іншій частині позов залишається без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 27.07.2010р.