Постанова № 10652920, 21.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2010 року 11:06 № 2а-6604/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

За позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Інтерном Плюс»

про стягнення заборгованості на суму 28202 грн. 64 коп. Представники: від позивача Прилікко А.Д. (довіреність від 16.04.2010р. №2667/9/10-017)

від відповідача не прибув

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.05.2009р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Інтерном Плюс»про стягнення заборгованості на суму 28202 грн. 64 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, обґрунтовуючи тим, що відповідач має заборгованість, яка виникла з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість у загальній сумі 28202 грн. 64 коп.

Відповідач в судове засідання свого представника до суду не направив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходження ТОВ ВКФ «Інтерком Плюс»зазначено 02222, м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського, 47.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідач за зазначеним місцем не знаходиться, про що свідчать акти про незнаходження фактичного місця розташування платника податків від 18.06.2008р. №305, від 23.07.2008р. №366, від 04.11.2009р. №748

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено право осіб на зміну свідоцтва про державну реєстрацію у звязку із змінами місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.6 ст. 9 вищезазначеного Закону заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі, зокрема внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином, законодавство України передбачає обовязок субєкта господарювання вносити зміни до відповідного реєстру у разі зміни місцезнаходження.

ДПІ у Деснянському районі дізналась фактичне місцезнаходження позивача - м. Київ, Оболонський пр-т, 9-а.

Однак, позивачем було складено акт від 16.07.2009р. №19/23-3, в якому зазначено, що ТОВ ВКФ «Інтерном Плюс» не вручено податкове повідомлення-рішення за адресою м. Київ, Оболонський пр-т, 9-а.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач за зазначеною у Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не знаходиться.

Поштова кореспонденція, що надсилалась відповідачу повернута на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає»

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Інтерном Плюс»зареєстроване Деснянською районною державною адміністрацією м. Києва за номером 26077477.

Відповідач, як платник податків взятий на облік Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва.

29.09.2008 р. посадовою особою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва проведена документальна перевірка своєчасності податку на прибуток до бюджету, якою встановлені порушення п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами даної перевірки складено акт №5857 від 29.09.2008р.

26.10.2009 р. посадовою особою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва проведена документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, якою встановлені порушення п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За результатами даної перевірки складено акт №7064 від 26.10.2009р.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

В силу п.п. 4.1.4 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

На підставі вищезазначеного акта перевірки від 29.09.2008р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0078951500/0 від 29.09.2008р., яким визначено зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у сумі 4,9 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки від 29.09.2008р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0078951500/0 від 29.09.2008р., яким визначено зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у сумі 4,9 грн. а на підставі акта перевірки від 26.10.2009р. податкове повідомлення рішення від 27.10.2009р. №0038751500/0 на суму штрафних санкцій к розмірі 510 грн

Вищезазначені акти перевірки та податкові повідомлення рішення направлені ТОВ ВКФ "Інтерком Плюс" рекомендованим листом, однак повернулися без вручення, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти про незнаходження фактичного місця розташування платника податку.

В матеріалах справи міститься декларації на прибуток підприємств № 95369 від 08.11.2008р. та №107964 від 18.12.2008р. Сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств - 84 грн. задекларована платником податку самостійно. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості по податку на прибуток підприємств у розмірі 682 грн. 90 коп.

Окрім заборгованості з податку на прибуток підприємств відповідач також має заборгованість з податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в установі банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2007 року. Перевіркою встановлено порушення завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 100 962 грн. За результатами перевірки складено акт № 4287/23-3/25406476 від 24.06.2009р.

На підставі вищезазначеного акта перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132303/0 від 16.07.2009р. на суму 27 349, 74 грн. Сума нарахування складається з основного зобов'язання - неправомірно відшкодованої на момент перевірки суми бюджетного відшкодування - 13 674, 87 грн. та штрафних санкцій у сумі 13 674, 87 грн. (100 %).

З метою вручення акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва було здійснено виїзд на юридичну адресу ТОВ ВКФ "Інтерком Плюс": м. Київ, проспект Оболонський, 9-А, офіс 39, однак підприємство за даною адресою не знаходиться, про що складено відповідний акт від 24.06.2009р. № 9/23-3. Податкове повідомлення-рішення було відправлено через кур'єрську службу доставки на юридичну адресу ТОВ ВКФ "Інтерком Плюс", повернуто у зв'язку з відсутністю СПД за місцем реєстрації та розміщено на дошці оголошень згідно п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (акт вручення податкового повідомлення № 19/23-3 від 16.07.2009р.).

Відповідно до Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачу були направлені податкові вимоги:

Перша податкова вимога від 05.06.2008р. № 1/1255 відправлена рекомендованим листом з повідомленням, однак повернута без вручення з відміткою пошти за зазначеною адресою не знаходиться. Актом від 18.06.2008р. № 305 розміщена на дошці оголошень, та вважається врученою.

Друга податкова вимога від 23.07.2008р. № 2/1441 розміщена на дошці оголошень актом від 23.07.2008р. № 366, та вважається врученою.

В матеріалах справи міститься довідка про заборгованість перед бюджетом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Інтерком Плюс" від 07.04.2010р. № 2419/9/24-138, яка складає станом на 02.04.2010р. 28 202, 64 грн.

Згідно п.п.2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції. Станом на час 02.04.2010 р. борг перед бюджетом становить 28 202, 64 грн. Судом встановлено, що перша та друга податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в звязку з несплатою ним податкового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Інтерном Плюс»податковий борг в розмірі 28 202, 64 грн. у тому числі з податку на прибуток підприємств у розмірі 682 грн. 90 коп., та податок на додану вартість у розмірі 27519 грн. 74 коп.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Інтерном Плюс» податковий борг по податку на прибуток підприємств в розмірі 682 грн. (шістсот вісімдесят дві) 90 коп. на користь держави до Державного бюджету України, на розрахунковий рахунок № 31113009700004, одержувач УДК у Деснянському районі м Києва, код 26077891 в ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Інтерном Плюс» податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 27519 грн. (двадцять сім тисяч пятсот девятнадцять) 74 коп. на користь держави до Державного бюджету України, на розрахунковий рахунок № 31115029700004, одержувач УДК у Деснянському районі м Києва, код 26077891 в ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.06.2010 р.