Постанова № 10652921, 21.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2010 року 14:29 № 2а-6541/10/2670

За позовом Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва

до відповідача Дитячо-юнацької спортивної бази «ЗЕНІТ»

про стягнення заборгованості у розмірі 144360 грн. 71 коп.

Суддя Добрянська Я.І..

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Мороз С.О. (довіреність від 20.04.2010р. №2260/9/10)

від відповідача: не зявилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 144360 грн. 71 коп.

Представник позивача позов підтримав, посилаючись на те, що відповідач має заборгованість по земельному та комунальному податку у розмірі 144360 грн. 71 коп.

Згідно п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

На зазначену в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, а самем. Київ, Труханів острів судом була надіслана кореспонденція з судовими повістками та позовною заявою для відповідача, однак кореспонденція поверталась на адресу суду із відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

З огляду на положення ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалася і вирішувалася без участі відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заклад дитячо-юнацька учбово-спортивна база «ЗЕНІТ»зареєстрована Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією та являється платником податку.

Відповідачем було подано податкові розрахунки земельного податку з самостійно визначеними зобов'язаннями: податковий розрахунок земельного податку № 2698 від 28.01.2009 р. з самостійно визначеним зобов'язанням 83 696,95 грн.; податковий розрахунок земельного податку № 70396 від 23.04.2009 р. з самостійно визначеним зобов'язанням 2 578,96 грн.; податковий розрахунок земельного податку № 669 від 21.01.2010 р з самостійно визначеним зобов'язанням 40 947,06 грн.

30.09.2009 року позивачем було проведено перевірку відповідача щодо своєчасності сплати платежів до бюджету, а саме щодо своєчасності подання платіжних доручень до установ банку щодо плати за землю за період з 01.06.2006 р. по 25.09.2009 р.

За результатами перевірки встановлено порушення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та складено акт від № 5506-15/14279945.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

На підставі акта перевірки від 30.09.2009р. та п.п. 17.1. 7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 06.10.2009р. №0015111540/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 8478 грн. 97 коп. (50% узгодженої суми податкового зобовязання), від 06.10.2009р. №0015121540/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 6800 грн. 84 коп. (20% узгодженої суми податкового зобовязання), від 06.10.2009 р. №0015131540/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 1573 грн. 65 коп. (10% узгодженої суми податкового зобовязання).

Відповідачем також було подано до податкового органу розрахунок комунального податку від 14.01.2010р. №292217 з самостійно визначеним зобовязанням у сумі 32 грн. 30 коп.

05.02.2010 року позивачем було проведено перевірку відповідача щодо своєчасності подання платіжних доручень до установи банку за період з 19.08.2009 р. по 28.01.2010 р.

За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»п.п. 5.2 Рішення Київської міської ради народних депутатів від 18.03.2004 р. № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві»та складено акт від 05.02.2010р. №152.

Відповідно до п.п. 5.2 Рішення Київської міської ради народних депутатів від 18.03.2004 р. № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві»комунальний податок сплачується підприємствами та організаціями щомісячно до 20 числа авансовими внесками за перший та другий місяці кварталу. Сума податку в повному обсязі сплачується протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем межового терміну для подання розрахунку сплати податку.

На підставі акта перевірки від 05.02.2010р. та п.п. 17.1. 7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 11.02.2010р №0002521540/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 10 грн. 64 коп. (20% узгодженої суми податкового зобовязання), від 11.02.2010 р. №0002531540/0 на суму штрафних санкцій у розмірі 0 грн.. 10 коп. (10% узгодженої суми податкового зобовязання).

В десятиденний термін, як це чинним законодавством України відповідач суму визначену податковими повідомленнями рішеннями не сплатив і не звернувся зі скаргою про оскарження вищевказаних рішень.

Суд звертає увагу, що позивачем направлено позивачу перша податкова вимоги від 04.06.2009 р. № 1/1620 та друга податкова вимога від 10.07.2009 р. № 2/1915.

16.09.2009 р. посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва складено акт про неможливість вручення податкової вимоги платникам податків, зокрема відповідачу.

У звязку із неможливістю вручення вищезазначених вимог, дані віги були розміщені на дошці податкових оголошень.

Таким чином, податковий орган вчинив всі можливі дії для врегулювання даного спору в порядку досудового провадження.

Отже, згідно до облікових карток платника податків, податкових декларацій, податкових розрахунків, податкових повідомлень-рішень, відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом на загальну суму 144 360,71 гри., з яких: - по земельному податку з юридичних осіб 144 326,60 грн., а саме -16 853,46 грн. (податкові новідомлення-рішення № 0015111540/0 від 06.10.2009 р., № 0015121540/0 від 06.10.2009 р., № 0015131540/0 від 06.10.2009 р.) 127 473,14 грн. (127 222,97 грн.- податкові розрахунки № 2698 від 28.01.2009 р., № 70396 від 23.04.2009 р., № 669 від 21.01.2010 р. + 250,17 грн. пеня);

- по комунальному податку 34,11 гри., а саме - 10,74 грн. (податкові повідомлення-рішення № 0002521540/6 від 11.02.2010 р., № 0002531540 від 11.02.2010 р.) 23,37 (податковий розрахунок № 292217 від 14.01.2010 р. 32,30 грн. - 8,93 грн. переплата).

Станом на час розгляду даної справи вищезазначені кошти відповідачем не сплачені.

Тож в суді знайшов підтвердження факт наявності заборгованості відповідача перед бюджетом на суму 144360 грн. 71 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю»власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

У відповідності до статті 14 даного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

В статті 17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

В статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначені терміни, зокрема, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу;

Згідно ст. 5 вищезазначеного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пункт 3.1.1 ст. 3 зазначеного Закону встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Згідно із ч. 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В свою чергу відповідач у жодне судове засідання не зявився, своїх заперечень до суду не надав.

Таким чином, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва задовольнити повністю.

Стягнути з Дитячо-юнацької спортивної бази «ЗЕНІТ»(код ЄДРПОУ 14279945) на користь Держави (УДК у Дніпровському районі м. Києва, код 26077906 у банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) податкову заборгованість на загальну суму 144360 (сто сорок чотири тисячі триста шістдесят) грн. 71 коп. за рахунок активів боржника.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата підписання постанови в повному обсязі 25.06.2009 р.