Постанова № 10652788, 17.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2010 року 13:18 № 2а-11201/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

колегії суддів: головуючий суддя Добрянська Я.І., судді Винокуров К.С., Шрамко Ю.Т.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до відповідача1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс-КТМ»

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ будівельних технологій»

про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення в доход держави кошти у розмірі 17280 грн. 60 коп.,

за участю представників:

від позивача: Москаленко Г.В. (довіреність від 16.06.2010р. №3097/9/10)

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2 Лисовець Т.В. (довіреність від 31.08.2009р. №б/н)

Бондарчук А.Я. (довіреність від 01.02.2010р. №б/н)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17.06.20010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс-КТМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ будівельних технологій»про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення в доход держави кошти у розмірі 17280 грн. 60 коп., в якому просить: стягнути в дохід держави, кошти одержані за договором вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у звязку із нікчемністю : з ТОВ «Світ будівельних технологій»в доход держави в розмірі 17820 грн. 60 коп., з ТОВ «Світ будівельних технологій»в доход держави у розмірі 17820 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні господарські зобовязання між відповідачами були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обовязків. Натомість метою було ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платників податків та зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - 1 про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялись за адресами відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Враховуючи вищезазначене відповідач-1 про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представники відповідача -2 позов не визнали, в запереченнях на позовну заяву зазначили, що для задоволення позовних вимог немає підстав, оскільки ТОВ «Світ будівельних технологій»при укладанні договору з ТОВ «Арекс-КТМ»на мало на меті навмисного ухилення від сплати податків.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Світ будівельних технологій»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. за період 01.10.2005-30.09.2008р.

За результатами перевірки позивачем було складено Акт від 30.03.2009 р. № 1051/23-622-32592505.

В зазначеному акті перевірки позивачем встановлено порушення позивачем пп.. 7.2.4 п. 7.2, пп.. 7.4.1 та пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп.. 7.5.1 п. 7.5, пп.. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2 890 384 грн. 00 коп.

В ході перевірки було встановлено, що між відповідачами було укладено договір №29 від 27.01.2007 року, за яким ТОВ «Світ будівельних технологій»(замовник), а ТОВ «Арекс-КТМ»(підрядник), предметом якого є надання комплексу послуг, повязаних з будівельними роботами.

Відповідно до умов вищезазначеного договору замовник зобовязується оплатити роботи підрядника.

В матеріалах справи міститься акт приймання виконаних робіт за вищезазначеним договором.

ТОВ «Арекс-КТМ»виписало ТОВ «Світ будівельних технологій»податкову накладну від 28.09.2007р. №540 на загальну суму 17280 грн. 60 коп. у тому числі ПДВ у розмірі 2880, 10 грн.

ТОВ «Світ будівельних технологій»включило до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений за договором №29 від 27.01.2007 року, укладеним з ТОВ «Арекс-КТМ».

У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тобто, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

Тобто, як видно з аналізу норм пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, законодавцем передбачено, що навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений, а сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною та беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки, що і відбулося в даному випадку.

В аті перевірки зазначено, що у ТОВ «Світ будівельних технологій»відсутні підстави для включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Арекс-КТМ».

З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України керівником ТОВ «Арекс-КТМ»є Яковенко Андрій Володимирович.

В поясненнях від 18.03.2009р., що містяться у матеріалах справи Яковенко А.В. зазначив, що податкові накладні від ТОВ «Арекс-КТМ»не підписував, довіреності не видавав та взагалі не реєстрував зазначене підприємство.

Позивач, посилається на те, що укладений між відповідачами договір №29 від 27.01.2007р. є нечинним.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Разом з тим, ст.. 228 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд звертає увагу на практику судів вищої інстанції, зокрема на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.01.2009 року за касаційною скаргою прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 30.08.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2006 року у справі №АС-04/298-06 за позовом прокурора Орджонікідзевського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Харкова до Приватного підприємства «Громада», Науково-виробничого обєднання корпорації «Укрспецмонтаж»про визнання господарського зобовязання недійсним та стягнення 280 800,00 грн., в якій зазначено, що «…. відповідно до ст. 288 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено в ч. 2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 22.10.2003р., що міститься в матеріалах справи, керівником ТОВ «Світ будівельних технологій»є Литвин Олександр Григорович.

Старшим слідчим СВ ПМ ДПА у м. Києві була порушено кримінальну справу по факту порушення податкового законодавства директором ТОВ «Світ будівельних технологій»Литвином О.Г., про що свідчить постанова від 22.05.2009р.

Також в матеріалах справи міститься постанова слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 21.09.2009 року про закриття кримінальної справи в частині ухилення директора ТОВ «Світ будівельних технологій»Литвином О.Г. у звязку із відсутністю складу злочину.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача, що в діях ТОВ «Світ будівельних технологій»при укладанні договору з ТОВ «Арекс-КТМ»була присутня мета, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та їх відшкодування у передбачених цим Законом випадках є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України.

Тобто, положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено прямий звязок між сплатою, надходженням до Державного бюджету України сум податку на додану вартість та їх відшкодуванням.

Так, оскільки зменшення податкових зобовязань платника (або відшкодування суми ПДВ платнику, у звязку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання угоди, яка суперечить інтересам держави, державі та суспільству завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державного бюджету на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, передбачені ст. 208 ГК України.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд звертає увагу на рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 р. за позовом ТОВ «Світ будівельних технологій»до ТОВ «Арекс-КТМ»про стягнення 14500 грн. 00 коп., що міститься в матеріалах справи, яким позов задоволено.

Як вбачається з вищезазначеного рішення, предметом спору у господарській справі є стягнення неустойки, за договором від 27.01.2007 р. №29К.

У суду відсутні підстави вважати, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.06.2009 р не набрало законної сили. Крім того, позивачем не надано доказів щодо оскарження даного рішення Господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже господарським судом встановлено правомірність укладеного договору від 27.01.2007 р. №29К.

Таким чином, угода укладена між відповідачами 27.01.2007 р. №29К є правомірною, не визнана судоми нечинною. Позивачем не доведено в судовому засіданні, що дана угода є нечинною та сторони при укладанні даного договору мали на меті ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування до відповідачів положень ст.. 208 ГК України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представник відповідача не довів правомірності заявлених позовних вимог.

Натомість представники відповідача 2 обгрутнували правомірність своєї позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Головуючий суддя Я.І.Добрянська

суддіК.С. Винокуров

Ю.Т. Шрамко

Дата складення постанови в повному обсязі 21.06.2010 р.