Постанова № 10652789, 22.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2010 року 10:47 № 2а-17111/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 05.08.2009 р. №0005052304/0, від 03.09.2009 р. № 0005052304/1, від 07.12.2009 р. № 0005052304/2

за участю представників:

від позивача: Барабашова О.Г. (довіреність від 26.02.2010 р. № 638), Мазаєв С.О. (довіреність від 26.04.2007 р. б/н)

від відповідача: Купальський О.М. (довіреність від 21.01.2010 р. № 184/9/10-114)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 22.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 05.08.2009 р. №0005052304/0, від 03.09.2009 р. № 0005052304/1, від 07.12.2009 р. №0005052304/2 про донарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 741 195,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 370598,00 грн., всього на загальну суму 1111793,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»вказує на те, що при проведенні перевірки податковий орган дійшов до помилкового висновку щодо порушення Товариством положень п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України № 168/97-ВР) в частині заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість, оскільки виконання господарських операцій з контрагентом підтверджені податковими накладними, жодних розбіжностей при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у позивача не було. Тому, на думку позивача, висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відносно порушення ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»норм вищезазначеного Закону є неправомірним, а прийняті податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Відповідач ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що при проведенні документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2009 року, поданих ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»до податкового органу, було встановлено неправомірне включення Товариством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не мали документального

підтвердження, що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму 741195,00 грн., з яких за лютий 2009 року на суму 283123,00 грн., за березень 2009 року 458072,00 грн.

За вказане порушення ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»було донараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість та застосована штрафна (фінансова) санкція на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»з питання декларування податкового кредиту та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Автосаміт ЛТД»(код ЄДРПОУ 14369855,) ТОВ «Автохаус Київ»(код ЄДРПОУ 30778414), ТОВ «Далмекс - Дніпро»(код ЄДРПОУ 33238993), ТОВ «Європа - Авто»(код ЄДРПОУ 32044782), ПП «ФПК Івея»(код ЄДРПОУ 30123799), ТОВ «ТД «Камаз»(код ЄДРПОУ 31570627), ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш»(код ЄДРПОУ 33238993), ТОВ «Євро імідж Україна»(код ЄДРПОУ 31923291), ТОВ «Сканія»(код ЄДРПОУ 30107866) за лютий, березень 2009 року. За результатами перевірки був складений акт від 17.07.2009 р. № 1265/23-04/33880354, яким було встановлено порушення Товариством п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість на суму 741195,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 05.08.2009 р. № 0005052304/0 на загальну суму 1111793,00 грн., з яких 741 195,00 грн. основного зобовязання та 370598,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погодився з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, та в порядку передбаченому п. 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатом розгляду первинної скарги Товариства ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, скарга ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»залишена без задоволення, податкове повідомлення рішення - без змін. В подальшому ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»звернулося з повторними скаргами до ДПА у м.Києві та ДПА України. Рішеннями вищестоящих податкових органів, скарги позивача були залишені без задоволення, податкове повідомлення рішення без змін. За результатами розгляду скарг, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення рішення від 03.09.2009 р. № 0005052304/1, від 07.12.2009 р. №0005052304/2.

Позивач стверджує, що ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»мало право включити до податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2009 року сім податкових накладних на суму 283123,16 грн. та за березень 2009 року девять податкових накладних на суму 458072,00 грн. Оскільки, вказані податкові накладні надійшли на підприємство із запізненням, а тому вказана обставина не позбавляє права позивача на включення сум ПДВ до податкового періоду, в якому вони були отримані. Дії позивача повністю відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а також підтверджуються податковими розясненнями, наданими ДПА України в листах від 30.12.2005 р. № 26268/7/16-1117 та від 30.07.2008 р. № 15352/7/16-1117.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»включило до складу податкового кредиту за лютий 2009 року суму 283123,16 грн. за сімома податковими накладними, які були видані контрагентами позивача за угодами, та надійшли із запізненням:

1) ТОВ «Автосаміт ЛТД»(код ЄДРПОУ 14369855):

від 17.01.2008 р. № НННО1-1946 на суму 32254,50 грн.; від 25.01.2008 р. № НННО1-03075 на суму 23560,00 грн.; від 23.01.2008 р. № НННО1-02871 на суму 17508,67 грн.;

2) ТОВ «Євроімідж Україна»(код ЄДРПОУ 31923291):

від 29.01.2008 р. № 6 на суму 33497,34 грн.; від 29.01.2008 р. №7;

3) ТОВ «Сканія»(код ЄДРПОУ 30107866):

від 04.01.2008 р. № 8000015.2 на суму 37468,14 грн., від 17.01.2008 р. № 800082.2 на суму 97157,16 грн.

Також, позивачем були включені до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за березень 2009 року за девяти податковими накладними, які були видані контрагентами позивача за угодами, та надійшли із запізненням:

1) ТОВ «Автосаміт ЛТД»(код ЄДРПОУ 14369855):

від 27.02.2007 р. № НН-0006212/675 на суму 25473,17 грн.; від 18.10.2007 р. № НН10-02538 на суму 39599,17 грн., від 18.10.2007 р. № НН10-02543 на суму 34659,17 грн.

2) ТОВ «Автохаус Київ»(код ЄДРПОУ 30778414):

від 14.11.2007 р. № 1253 на суму 33077,50 грн.

3) ТОВ «Далмекс - Дніпро»(код ЄДРПОУ 33238993):

від 16.05.2007 р. № 641 на суму 68882,00 грн.

4) ТОВ «Європа - Авто»(код ЄДРПОУ 32044782):

Від 04.12.2007 р. № 1048 на суму 14661,10 грн.;

5) ПП «ФПК Івея»(код ЄДРПОУ 30123799):

від 29.11.2007 р. № 29112 на суму 69500,00 грн.;

6) ТОВ «ТД «Камаз»(код ЄДРПОУ 31570627):

Від 08.01.2008 р. № 2А на суму 65833,30 грн.;

7) ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш»(код ЄДРПОУ 33238993):

від 24.10.2007 р. № 2620 на суму 106386,67 грн.

Тобто, позивач відобразив у податкових деклараціях за лютий 2009 року та березень 2009 року податкові накладні, які були виписані контрагентами - постачальниками в 2007-2008 роках.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. № 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлює п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту . До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Тобто, вимога щодо формування податкового кредиту у покупця у період виникнення податкових зобовязань продавця за даною операцією поставки (декларування суми податкового кредиту у період виникнення податкового зобовязання у постачальника)

ґрунтується на нормах Закону України № 168/97-ВР у відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, то може вважатися, що ним прийняте рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Згідно з даними ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»:

показники декларації з ПДВ за лютий 2009 р. становлять: позитивне значення рядок 18.1 251215,00 грн.; позитивне значення рядок 20 251215,00 грн.; сума ПДВ, що підлягає сплаті рядок 27 251215,00 грн.;

показники декларації з ПДВ за березень становлять: позитивне значення рядок 18.1 397 039,00 грн.; позитивне значення рядок 20 397 039,00 грн.; сума ПДВ, що підлягає сплаті рядок 27 397 039,00 грн.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»в періоді, який перевірявся не звертався зі скаргами на постачальників щодо невидачі останніми податкових накладних.

Згідно з даними перевірки ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»показники декларації з ПДВ за лютий 2009 р. становлять: позитивне значення рядок 18.1 542476,00 грн.; позитивне значення рядок 20 542 476,00 грн.; сума ПДВ, що підлягає сплаті рядок 27 542 476,00 грн.;

показники декларації з ПДВ за березень становлять: позитивне значення рядок 18.1 815 111,00 грн.; позитивне значення рядок 20 815 111,00 грн.; сума ПДВ, що підлягає сплаті рядок 27 815 111,00 грн.

Таким чином, позивачем завищений податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 741195,00 грн., а саме за лютий 2009 року на суму 283123,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Автосаміт ЛТД»(код ЄДРПОУ 14369855), ТОВ «Євроімідж Україна»(код ЄДРПОУ 31923291), ТОВ «Сканія»(код ЄДРПОУ 30107866) та за березень 2009 року на суму 458072,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Автохаус Київ»(код ЄДРПОУ 30778414), ТОВ «Далмекс - Дніпро»(код ЄДРПОУ 33238993), ТОВ «Європа - Авто»(код ЄДРПОУ 32044782), ПП «ФПК Івея»(код ЄДРПОУ 30123799), ТОВ «ТД «Камаз» (код ЄДРПОУ 31570627), ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш»(код ЄДРПОУ 33238993).

Позивач не надав належно допустимих доказів правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 741 195,00 грн., а тому не заслуговують на увагу будь-які твердження позивача про наявність всіх необхідних документів. У будь-якому разі, копії таких документів не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

Позивачем не виконано вимогу суду, не надано доказів про розрахунок із контрагентами по вищезазначених операціях, а саме, не надано доказів, щодо здійснення проплат у безготівковій формі - ні платіжних доручень з відміткою банку, ні виписки з банку з печаткою банку. . Натомість позивачем надано довідку, яка завірена печаткою позивача. А відтак судом вказана довідка не береться до уваги як доказ.

Пунктом 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

А п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума

враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У абз. а), п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 вказаного закону зазначено, що у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивачем не надано доказів щодо сплати грошових коштів в бюджет за вищевказаними господарськими операціями.

Також, за правилами оцінки доказів, що визначені у ст.86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, який вказав на те, що « судам слід ураховувати, що якщо на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні податкові накладні, вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді »(Довідка Вищого адміністративного суду України «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15.04.2010 р.).

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»слід відмовити повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97,158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.06.2010 р.