Постанова № 10652787, 21.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2010 року 14:09 № 2а-10017/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

суддя Добрянська Я.І.,

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.2005 р. № 1229/23-06/0

за участю представників:

від позивача: Коломієць А.М. (довіреність від 11.01.2010 р. б/н)

від відповідача: Мартинов К.В. (довіреність від 27.02.2009 р. № 717/9/10-111)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №1229/23-06/0 від 16.12.2005 року на загальну суму 410 168 грн., з яких 235 584,00 грн. основного платежу та 174584,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій повністю.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі Закон України №283/97-ВР), в результаті чого занижено валові витрати на загальну суму 942 336,00 грн.

Також, позивач просив поновити строк звернення до суду, оскільки, в період з 20.03.2006 р. по 03.07.2008 р. відбувався судовий розгляд справи № 46/673-А, предметом якої було оскарження податкового повідомлення - рішення від 16.12.2005 р. № 1229/23-06/0, в Господарському суді м. Києва, Київському апеляційному господарському суді та Вищому адміністративному суді України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2007 р. по справі № К-25846/06 були скасовані постанова Господарського суду м. Києва від 20.03.2006 р. по справі № 46/673-А та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2006 р., а справа направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2009 р. по справі №7/599 позов ТОВ «Житловий альянс»був залишений без розгляду.

Відповідач надав заперечення до позову, в яких зазначив, що позивачем при формування валового доходу та валових витрат були порушені п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого було занижено валовий дохід та завищена сума валових витрат.

Відповідач вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ та донарахування податку на прибуток за звітний період відповідає вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача, також, вказував на те, що ТОВ «Житловий альянс»пропустило строк звернення до суду у відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, дійшов до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в порядку ч. 2 ст. 100 та ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва здійснила планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 04.08.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої був складений акт №646/23-6/33104978 від 06.12.2005 р. та прийняте податкове повідомлення рішення № 1229/23-06/0 від 16.12.2005 року на загальну суму 410 168 грн., з яких 235 584,00 грн. основного платежу та 174584,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою були встановлені порушення позивачем п.п. 4.1.1. та 4.1.6 п. 4.1 ст. 4. та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст . 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2005р. по 31.03.2007 р. на суму 942 336,00 грн.

В порушення п.п. 4.1.1 та абз. 3 п.п 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 цього Закону, позивачем до складу скоригованого валового доходу не включено суми чистих платежів, отриманих від фізичних осіб - учасників системи «Альянс»в сумі 1003292,00 грн. В порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР підприємством включались до валового доходу суми реєстраційних платежів, які перераховувалися на поточний рахунок позивача фізичними особами не в повному обсязі. Так, сума 6049,00 грн. складається з відсотків за послуги банку, які не були враховані підприємством при складанні декларації в доходах та витратах. В порушення абз. 3 п.п 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України № 283/97-ВР до складу валових витрат не включено підприємством суми чистих платежів, виплачених фізичним особам учасникам системи «Альянс»з Фонду групи в І півріччі 2005 року в сумі 60956,00 грн. Також, в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1.ст. 4 та п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат у періоді, який перевірявся, ТОВ «Житловий альянс»не включило суму 6049,00 грн., яка складається з відсотків за послуги банку, що не були враховані підприємством при складанні декларації в доходах та витратах.

Заниження суми валових витрат у періоді, який перевірявся, призвели до заниження оподаткованого прибутку на загальну суму 942336,00 грн. та, відповідно, до заниження податку на прибуток на суму 235584,00 грн.

Тому, за результатами перевірки, позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 235584,00 грн. (25%) та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 174584,00 грн. у відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»запровадило в Україні систему послуг, спрямованих на придбання товару високої вартості (в т.ч. нерухомості). Дана система послуг має назву «Система «Альянс». Вказана система відома під назвою «купівля в групах»або «система консорціуму»в багатьох країнах світу. Подібна система продажу полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, наприклад квартиру чи іншу нерухомість, і які стають учасниками системи. Дана система встановлює відповідні механізми, що забезпечують придбання кожним із учасників товару шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

Суть консорціуму (або «придбання в групі») полягає в тому, що особи в яких недостатньо коштів для придбання товару самостійно одноразовим платежем, обєднують свої фінансові можливості (здійснюють взаємне фінансування).

Придбання товару незначної цінності може здійснюватися за участю невеликої кількості осіб, не чисельна група консорціуму може здійснити взаємне фінансування самостійно (без участі посередника).

Придбання товару високої вартості потребує участі в консорціумі (в групі) великої кількості осіб, які практично не можуть зібратися самостійно. Таким чином, вони уповноважують обєднати їх фінансові можливості (адмініструвати взаємне фінансування) посереднику (адміністратору консорціуму). Адміністратори консорціуму укладають з такими клієнтами відповідні договори про здійснення діяльності консорціуму. Така діяльність чинним законодавством України не заборонена. А, відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Також, судом не встановлено будь-яких обмежень щодо укладання такого договору. Відповідно до ч.3 т ч. 4 ст. 3 Цивільного кодексу України, гарантована свобода договору та свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, а ч. 1 ст. 12 цього Кодексу встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Аналогічні норми містять і норми статей 43, 44 та 67 Господарського кодексу України.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що договори, які укладаються позивачем з учасниками (клієнтами) Системи «Альянс»не протирічать діючому законодавству України.

На думку податкового органу, укладені договори з учасниками Системи «Альянс»є нічим іншим, як договорами поворотної фінансової допомоги (позики). Однак, суд вважає такий висновок помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Тобто, беручи до уваги дане визначення, можна дійти до висновку, що договором, за яким надається поворотна фінансова допомога є лише договір позики.

В Узагальнюючому податковому розясненні, затвердженому наказом ДПА України від 24.01.2003 р. № 26 (чинному на даний час) вказано, що з моменту набрання чинності Законом України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операції з отримання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) оподатковуються у порядку, встановленому пунктом 1.22 статті 1 та підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону.

Зазначений порядок передбачає наступне:

1. Поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, які передбачають передання платнику податку у користування на визначений строк суми коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

2. Податкові зобов'язання будь-якої особи, що надає таку допомогу не змінюються як при її наданні, так і при її зворотному отриманні.

3. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка повернута платником податку на кінець звітного періоду будь-якій особі, що надала таку допомогу, не враховується при визначенні податкових зобов'язань такого звітного періоду.

4. Сума (частка суми) поворотної фінансової допомоги, яка не повернута платником податку на кінець звітного періоду особі, що надала таку допомогу, оподатковується наступним чином:

4.1. Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому періоді до складу валового доходу не зменшується (не коригується), при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді.

4.2. Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що не є платником податку на прибуток підприємств (у тому числі нерезидента), або особи, яка згідно із законодавством має пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону, включає до валових доходів звітного періоду суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає зазначену вище суму поворотної фінансової допомоги (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує валові витрати на суму такого повернення за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

У випадках, передбачених цим підпунктом, умовне нарахування процентів на неповернену суму поворотної фінансової допомоги не здійснюється та їх сума не включається до складу валових доходів.

5. Отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводить до зміни їх валових витрат або валових доходів.

6. Поворотна фінансова допомога, отримана до 1 січня 2003 року, оподатковується до 1 січня 2004 року за правилами, що діяли на момент її надання, а саме:

6.1. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року N 283/97 не включили суми такої допомоги до валових доходів, не включають її при поверненні до складу валових витрат. При цьому, виходячи з пункту 1 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо платник податку - позичальник не включав до валового доходу суми отриманої поворотної фінансової допомоги, зазначене не вважається порушенням податкового законодавства.

6.2. Платники податку, які включили суму такої допомоги до складу валових доходів відповідно до роз'яснень контролюючих органів, включають суму такої допомоги (її частину) до складу валових витрат за результатами податкового періоду, в якому відбувається її повернення протягом 2003 року.

6.3. Сума такої допомоги, що залишається неповернутою станом на 31 грудня 2003 року, не збільшує валових витрат платника податку.

Істотними умовами договору поворотної фінансової допомоги є чітко визначена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, договори, які укладаються з Учасниками Системи «Альянс»не містять жодного положення, яким би була визначена сума, яку мав би надати учасник в якості поворотної фінансової допомоги (сума позики), а також відсутні положення, якими встановлені строки та обовязки їх повернення.

Отже, зазначені договори не є договорами поворотної фінансової допомоги (позики). В матеріалах справи наявний висновок спеціаліста від 03.12.2006 р. № Д.661 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

На думку суду, вказаний висновок є належним доказом у справі, який стосується предмету спору, а тому може слугувати підтвердженням правової позиції ТОВ «Житловий альянс».

Отже, як зазначено у висновку, ТОВ «Житловий альянс»не має права розпоряджатися вільно, на власний розсуд, коштами, що сплачуються як «чисті платежі»та використовувати їх на власні потреби. Чисті платежі Товариство використовує виключно для формування фонду групи та його розподілу серед учасників відповідної групи. Оскільки суми «чистих платежів»не переходять у власність ТОВ «Житловий альянс» через відсутність таких складових ознак як вільне користування та розпорядження, вони не можуть бути сумою позики (поворотною фінансовою допомогою).

Таку позицію підтримує і Верховний Суд України в ухвалі від 24.03.2010 року по справі № 6-22187св09, а саме: « умовами договору поворотної фінансової допомоги є чітко виражена сума такої допомоги (позики) та чітко визначений строк її повернення. ….Оспорювані договори (вони у ТОВ «Житловий альянс»усі стандартні) не містять жодного положення, яке б визначало суму, яку мав надати учасник в якості поворотної фінансової допомоги (сума позики), а також відсутні положення, якими встановлені строки її повернення ».

А тому, на думку суду, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог .п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірними та спростовуються матеріалами справи, в наслідок чого, податкове повідомлення рішення від 16.12.2003 р. № 1229/23-06/0 підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на його користь. Якщо позовні вимоги задовольняє суд частково то відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто 3,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 99, 100, 102, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.12.2005 р. № 1229/23-06/0 винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.

3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс».

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 25.06.2010 р.