Постанова № 10652635, 26.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2010 року 14:56 № 2а-13705/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача : Духовної О.В.;

відповідача: не зявились;

третьої особи: Віценка А.Г.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бора Девелопмент”

до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

третя особа Відкрите акціонерне товариство “Старокостянтинівський завод “Металіст”

про визнання дій протиправними

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 березня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 листопада 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Бора Девелопмент” (далі по тексту позивач, ТОВ “Бора Девелопмент”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі по тексту відповідач, Старокостянтинівська ОДПІ), в якому просить: 1) визнати дії Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей особи, яка мала правові відносини з платником податків та встановлення даною перевіркою фактів щодо ТОВ “Бора Девелопмент” протиправними; 2) визнати дії Старокостянтинівської ОДПІ по встановленню нікчемності договорів купівлі-продажу майнових комплексів від 21 лютого 2009 року №№598, 599, 600, 601 протиправними; 3) скасувати акт про результати позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей щодо особи, яка мала правові відносини з платником податків від 17 липня 2009 року №1234-231-01355857.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13705/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 07 грудня 2009 року.

07 грудня 2009 року ТОВ “Бора Девелопмент” подано клопотання про зміну позовних вимог, в якому просить: 1) визнати дії Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей особи, яка мала правові відносини з платником податків та встановлення даною перевіркою фактів щодо ТОВ “Бора Девелопмент” протиправними; 2) визнати дії Старокостянтинівської ОДПІ по встановленню нікчемності договорів купівлі-продажу майнових комплексів від 21 лютого 2009 року №№598, 599, 600, 601 протиправними; 3) визнати нечинними висновки, встановлені перевіркою Старокостянтинівської ОДПІ, щодо ТОВ “Бора Девелопмент” та викладені в акті про результати позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей щодо особи, яка мала правові відносини з платником податків від 17 липня 2009 року №1234-231-01355857.

07 грудня 2009 року судом залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство “Старокостянтинівський завод “"Металіст” (далі по тексту третя особа, ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 19 січня 2010 року.

19 січня 2010 року розгляд справи відкладено на 10 березня 2010 року у звязку з неприбуттям представників сторін та третьої особи.

10 березня 2010 року позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить визнати протиправними дії Старокостянтинівської ОДПІ по проведенню позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження відомостей щодо особи, яка мала правові відносини з платником податків та встановлення даною перевіркою фактів щодо ТОВ “Бора Девелопмент”, проведеної на підставі наказу в. о. начальника Старокостянтинівської ОДПІ від 09 липня 2009 року та направлення від 10 липня 2009 року №176.

В судовому засіданні 10 березня 2010 року оголошувалась перерва до 26 березня 2010року.

Представники позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Старокостянтинівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” щодо правовідносин з платником податків ТОВ “Бора Девелопмент” за лютий 2009 року, про що складено акт від 17 липня 2009 року №1234-231-01355857 “Про результати позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства “Старокостянтинівський завод “Металіст” код за ЄДРПОУ 01355857 щодо правових відносин з платником податків ТОВ “Бора Девелопмент” код ЄДРПОУ 35592120 за лютий 2009 року” (далі по тексту Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, зазначена перевірка проведена на підставі направлення від 10 липня 2009 року №176, виданого Старокостянтинівською ОДПІ, на підставі пунктів 3, 5 частини шостої статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до наказу Старокостянтинівської ОДПІ від 09 липня 2009року №308.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини шостої статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та наказу Старокостянтинівської ОДПІ від 09 липня 2009 року №308, на підставі отриманої інформації з бюро технічної інвентаризації, у звязку з не відображенням операцій по відчуженню майна в декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року, ненаданням в 10-денний термін пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит Старокостянтинівської ОДПІ, від отримання якого платник відмовився, призначено позапланову виїзну перевірку ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” з питань дотримання вимог законодавства при поданні декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року.

31 березня 2009 року платнику направлено лист №2310/10/15-016 з повідомленням про вручення, в якому зазначено про необхідність надання пояснень та підтверджуючих документів, повязаних з реалізацією нерухомого майна та передачею права власності і нарахування податкових зобовязань.

06 квітня 2009 року лист повернувся до Старокостянтинівської ОДПІ . Згідно довідки Укрпошти ф. 20 причина повернення “за відмовою адресата від одержання”.

Згідно інформації, викладеної в Акті перевірки, перевіркою встановлено відсутність директора або будь-яких уповноважених осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”. Враховуючи дану обставину, відповідач зазначає, що перевірка проводилась з відома, але без присутності керівника ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”.

Як стверджує позивач, протиправними діями Старокостянтинівської ОДПІ порушено його права, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 10 Закону України “Про систему оподаткування”; відповідачем порушено вимоги статей 111, 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” щодо порядку проведення позапланової перевірки, порушено право на підготовку до проведення перевірки, порядок проведення перевірки щодо відносин платника податків з контрагентом; порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року”, що призвело до порушення прав позивача на обґрунтоване проведення перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ “Бора Девелопмент” слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 10 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обовязкових платежів) мають право:

- одержувати та ознайомлюватись з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

- оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії посадових осіб.

Згідно з пунктом1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від10 серпня 2005 року №327, за результатами проведення невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Акт службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Пунктом 4.4 цього Порядку визначено, що у разі незгоди посадових осіб із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, субєкт господарювання має право протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки. При цьому у разі незгоди із висновками акта перевірки, субєкт господарювання в акті перевірці при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну відмітку. Органи державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів від дня їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють субєкта господарювання.

Пункт 4.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлює, що після реєстрації акта перевірки (у той же день) один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі субєкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

Проаналізувавши наведені правові норми, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що право одержувати, ознайомлюватися з актом перевірки та подавати заперечення до нього має платник податків, відносно якого проводилася така перевірка, а відповідно право оскаржувати рішення податкового органу прийняте на підставі такого акту перевірки має правом платник податку, якому воно адресоване.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, в межах спірних правовідносин Старокостянтинівською ОДПІ перевірялось ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”, а отже, відповідач не порушував права позивача на отримання Акта перевірки, оскарження в адміністративному порядку висновків Акта перевірки та надання заперечень на нього.

Частиною першою статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу України” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до частини шостої статті 111 Закону України “Про державну податкову службу України” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2)платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у звязку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обовязкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обовязкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з відємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як встановлено судом, в якості підстави для проведення перевірки ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” відповідачем зазначено обставини вказані в пунктах 3, 5 частини шостої статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Виходячи з системного аналізу норм Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що для проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” на підставі пунктів 3, 5 частини шостої статті 11 цього Закону необхідна наявність таких умов:

- виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”;

- потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”;

- не надання ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” пояснень та їх документальних підтверджень на обовязковий письмовий запит протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, відповідно до Акту перевірки, що перевірка проводилася на підставі інформації, отриманої з бюро технічної інвентаризації стосовно відчуження третьою особою майнового комплексу; операції по відчуженню майна третьою особою в декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року не відображені, що свідчить про недостовірність даних, зазначених у податковій декларації.

Виходячи із загальних понять права, правові відносини це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають субєктивні права і юридичні обовязки, а отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, бюро технічної інвентаризації повною мірою може виступати особою, яка мала правові відносини з ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”, а відомості, отримані від такої особи, можуть бути перевірені за потребою податкового органу.

Стосовно третьої умови судом встановлено, що ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” не надано пояснень та їх документальних підтверджень на запит відповідача.

З урахуванням зазначених обставин, відповідач правомірно визначив підставами для проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” пункти 3, 5 частини шостої статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 112 Закону України “Про державну податкову службу України” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2)копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що перевірка проведена на підставі наказу Старокостянтинівської ОДПІ від 09 липня 2009 року №30 та направлення від 10 липня 2009 року №176, виданого Старокостянтинівською ОДПІ.

Суд враховує думку позивача про те, що представникам ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” не надано під розписку відповідного направлення та наказу про проведення перевірки, однак ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Окружний адміністративний суд міста Києва також звертає увагу, що надання вказаних документів саме позивачу, як контрагенту ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”, чинним законодавством не передбачено.

Посилання ТОВ “Бора Девелопмент” на те, що відповідачем при проведенні перевірки ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст” не враховано вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення перевірок підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 01 жовтня 2008 року №622, та на те, що листи Державної податкової адміністрації України, адресовані підпорядкованим податковим органам, є податковим розясненням, не приймаються Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту “г” підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове розяснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими розясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове розяснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими розясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове розяснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими розясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове розяснення не має сили нормативно-правового акта.

Виходячи з системного аналізу підпункту “г” підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове розяснення використовується при обґрунтуванні рішень податкових органів під час проведення апеляційних процедур, є відповіддю на запити зацікавлених осіб та не має сили нормативно-правового акта.

Суд також звертає увагу, що зазначені позивачем накази Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355 та 01 жовтня 2008 року №622 адресовано для використання підпорядкованим податковим органам, мають рекомендаційний та інформаційний характер, а тому в даному випадку слід виходити з положень частин першої та третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання ТОВ “Бора Девелопмент” на те, що Старокостянтинівською ОДПІ порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року” не приймаються Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року” органи і посадових особіб, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року зобовязано установити обмеження щодо проведення позапланових перевірок субєктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення субєктом господарювання вимог законодавства або за поданням субєктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням;

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Частиною другою статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (в редакції пункту 17 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”) було визначено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) визнано неконституційними, зокрема, положення пунктів 10 - 18 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже, з моменту набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 22травня 2008 року №10-рп/2008 у Законі України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” немає положень, які прямо виключають поширення дії зазначеного Закону на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства.

Разом із тим необхідно звернути увагу на те, що відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючими органами стосовно податків і зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Отже, порядок здійснення органами державної податкової служби своїх функцій, у тому числі щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, визначається насамперед Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Крім того, як зазначено в частині першій статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час, відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством і, зокрема, Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Таким чином, норми Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, які визначають порядок здійснення контролю податковими органами за дотриманням вимог податкового законодавства, є спеціальними порівняно з нормами Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010року”.

Враховуючи наведене, під час вирішення адміністративними судами спорів, повязаних із здійсненням контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, правомірність дій органів державної податкової служби і, зокрема, проведення перевірок, слід оцінювати із застосуванням положень Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Зазначена правова позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в листі від 31 липня 2008 року №1331/100/13-08 “Щодо здійснення податковими органами контролю за додержанням податкового законодавства”.

Окружний адміністративний суд міста Києва враховує правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист повязане із самою протиправністю такої перевірки.

Поряд з цим, вважає за необхідне звернути увагу на те, що наведена постанова Верховного Суду України прийнята в справі за позовом Акціонерного комерційного банку “Мрія” до Державної податкової інспекції у місті Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки саме щодо особи, яка звернулася до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, з системного аналізу зазначених норм законодавства, суд робить висновок про те, що вказана можливість судового захисту передбачено саме для особи, прав та обовязків якої безпосередньо стосується певна перевірка.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, проведена відповідачем перевірка стосується прав та обовязків саме ВАТ “Старокостянтинівський завод “Металіст”, а не ТОВ “Бора Девелопмент”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Старокостянтинівською ОДПІ доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ТОВ “Бора Девелопмент” має бути відмовлено повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Бора Девелопмент” у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 16 червня 2010 року.