Постанова № 10652634, 03.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2010 року 12:54 № 2а-2630/09/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Лайн»

до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Ніколаєнко О.С. (довіреність №907/9/10-011 від 18.02.2010р.),

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 03.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл-Лайн» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив: визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Оіл-Лайн»з питань правових відносин з ТОВ «Метрідат»за період з 01 липня 2007 р. по 31 липня 2008р., оскільки вона проведена без достатніх правових підстав; визнати незаконними дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва під час розгляду заперечень до акту №496/1-23-06/35000816 від 11.11.2008р. та первинної скарги ТОВ «Оіл-Лайн»; скасувати податкові повідомлення рішення №0000812306/0 від 25.11.2008р. №0000812306/1 від 10.02.2009р. №0000092306/0 від 10.02.2009р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про рушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), оскільки позивач вищезазначені норми податкового законодавства не порушував. Крім того, зазначив, що відповідач не мав законних підстав для проведення зазначеної перевірки.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем порушено вимоги 7.2.3, 7 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до завищення податкового кредиту та заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Оіл-Лайн»з питань правових відносин з ТОВ «Метрідат»за період з 01.07.2007р. по 31.07.2008р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 11.11.2008 р. №496/1-23-06/35000816.

В зазначеному акті встановлено порушення пп.. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 5458970 грн. в т.ч. по періодах:

у квітні 2008р.- 1107973 грн.;

у травні 2008р. 1891234 грн. 56 коп.;

у червні 2008р. 1046295 грн. 27 коп.;

у липні 2008р. 1413467 грн. 53 коп.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000812306/0 від 25.11.2008 р. яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 5 458 971 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2 729 485 грн. 50 коп., на загальну суму 8188456 грн. 50 коп.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки та податковим повідомленням рішенням від № 0000812306/0 від 25.11.2008 та оскаржив його в адміністративному порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

За результатами розгляду первинної скарги податковими органами, скарга позивача була залишена без задоволення, збільшене податкове зобовязання на 4014740 грн. та штрафна санкція на суму 2007370 грн. в результаті чого винесено додаткове податкове повідомлення рішення від 10.02.2009 р. №0000092306/0 на загальну суму 6022110 грн., а податкове повідомлення рішення № 0000812306/0 від 25.11.2008 р. залишено без змін, в результаті чого винесено податкове повідомлення рішення № 0000812306/1 від 10.02.2009 на загальну суму 8188456 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно ст. 2 зазначеного Закону завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, зокрема державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України ;

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Положення ст. 11 -1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку про помилкове твердження позивача щодо безпідставності проведення посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва позапланової невиїзної перевірки, оскільки податковим законодавством чітко визначені підстави проведення планової або позапланової саме виїзної перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність заявленої позовної вимоги щодо визнання незаконними дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Оіл-Лайн»з питань правових відносин з ТОВ «Метрідат»за період з 01 липня 2007 р. по 31 липня 2008р.

У даному випадку посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка, відповідно до вимог чинного законодавства України, право на проведення якої визначено положеннями ст.. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

В акті перевірки зазначено, що відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 15.07.2008 року працівниками ВПМ ДПІ у м. Хмельницькому проведено огляд приміщення ПП. «Демол Сервіс». На момент огляду приміщення ПП. «Демол Сервіс»були відсутні договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківськи виписки та будь які первинні бухгалтерські документи. ПП. «Демол-Сервіс»було постачальником ТОВ «Метрідат»нафтопродуктів (легкої фракції). Встановлено відсутність у ПП «Демол-Сервіс»трудових ресурсів для приймання продукції від постачальника та її відвантаження і умов для зберігання нафтопродуктів. На підставі податкової звітності товарно-матеріальні цінності підприємством не придбавались, не продавались та їх залишки на підприємстві відсутні, що також свідчить про неможливість фактичного отримання товару від ПП. «Демол Сервіс»та відвантаження ТОВ «Метрідат»нафтопродуктів.

В договорі поставки від 01.04.2008 р. №04/2008р-1 між ПП «Демол-сервіс»та ТОВ «Метрідат»порядок приймання-передачі товару не визначено.

04.08.2008 року порушена кримінальна справа відносно посадових осіб ПП. «Демол-Сервіс»за ч. 3 ст. 212 ККУ.

В ході розгляду кримінальної справи було встановлено, що ТОВ «Метрідат»має фінансово-господарські відносини з ТОВ «Оіл-Лайн», тому згідно постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області від 02.09.2008р. проведено виїмку оригіналів первинних бухгалтерських, платіжних та інших документів, що свідчать про фінансово господарську діяльність ТОВ «Оіл-Лайн» з ТОВ «Метрідат»( копія зазначеної постанови міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ «Оіл-Лайн»та ТОВ «Метрідат»укладено договори купівлі продажу фракції легкої від 21.12.2007р. №26/12-07-ЛД, від 28.12.2007р. №10/1-08-ЛФ, відповідно до яких ТОВ «Метрідат»- продавець, ТОВ «Оіл-Лайн»- покупець. Місце складання договорівДніпропетровськ.

Згідно специфікацій, що містяться в матеріалах справи місцем відвантаження товару вказано резервуари «Бориспільської нафтобази»«Межевської нафтобази».

Відповідно до видаткових і податкових накладних, залізничних накладних Південно-Західної Залізниці, що містяться в матеріалах справи, позивач придбав у ТОВ «Метрідат»нафтопродукти у кількості:

- у грудні 2007 року згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено ТОВ "Оіл-Лайн" 486,502т, на підставі податкових накладних продано 1005,683т, згідно залізничних накладних перевезено 245,8т,.

-у січні 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено ТОВ "Оіл-Лайн" 1097,569т, на підставі податкових накладних продано 580,179т, згідно залізничних накладних перевезено 495т,

-у лютому 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено 1502,784т, на підставі податкових накладних продано 2768,073т, згідно залізничних накладних за лютий перевезено 223т,

-у березні 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ «Метрідат»відпущено 1772,318т, на підставі податкових накладних продано 1501,141т, згідно залізничних накладних за березень перевезено 430,8т,

-у квітні 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ «Метрідат»відпущено 1812,615т, на підставі податкових накладних продано 1137,721т, згідно залізничних накладних за квітень перевезено 1476,3т,

-у травні 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено 2149,159т, на підставі податкових накладних продано 2066,915т, згідно залізничних накладних за травень перевезено 765т,

-у червні 2008 року згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено 1333,372т, на підставі податкових накладних продано 1166,096т, згідно залізничних накладних за червень перевезено 663,6т,

- у липні 2008р. згідно видаткових накладних ТОВ "Метрідат" відпущено 1270,156т, на підставі податкових накладних продано 1724,26т, згідно залізничних накладних за липень перевезено 94,61т.

Згідно залізничних накладних відправник нафтопродуктів Бориспільська філія ВАТ «Дніпронафтопродукт", одержувачами зазначались ТОВ "Олеум" або ЗАТ «Укргідроспецбуд" з приміткою для ТОВ "Оіл-Лайн".

Таким чином, суд приходить до висновку, що кількість перевезеного товару (на підставі залізничних накладних) значно менша кількості відпущених нафтопродуктів, вказаних ТОВ "Метрідат" в податкових та видаткових накладних.

В судовому засіданні представник позивача не надав доказу подальшого зберігання або використання у гласній господарській діяльності легкої фракції придбаної у ТОВ «Метрідат».

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3 .1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного закону вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп..4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях ; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Судом береться до уваги положення п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону, відповідно до якого обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

У договорах купівлі-продажу від 21.12.2007 р. та від 28.12.2007р, що укладені між ТОВ «Метрідат»та позивачем, зокрема у п.3.5 зазначено, що покупець самостійно забезпечує поставку залізничних і автомобільних цистерн. Транспорт покупець забезпечує в зв'язку з умовами визначеними у специфікаціях до договору. Виплату за транспортування фракції легкої і транспортування залізничних цистерн до місця наповнення проводить покупець за окремим договором з транспортними підприємствами.

Згідно п. 3.7 укладених договорів між ТОВ «Метрідат»та ТОВ «Оіл-Лайн», приймання-передача товару здійснюється представником покупця у місці, вказаному в специфікаціях до договору. Після підписання товарно-транспортної накладної на товар уповноваженою особою покупця вважається, що продавець виконав свої обов'язки щодо доставки товару у відповідності з вимогами договору.

Відповідно до п. 3.8 вищезазначених договорів купівлі-продажу, уповноважений представник покупця отримує товар на підставі довіреності. Право власності на товар переходить до покупця у момент його передачі і підпису товарно-транспортної накладної.

Документи, що підтверджують перевезення, навантаження, розвантаження, зберігання нафтопродуктів позивачем до суду не надано.

Позивачем в судовому засіданні також не надано доказів щодо правомірності визначення податкового кредиту за податкові періоди:

грудень 2007 року - 762333,33 гривень;

січень 2008 року - 435465,91 гривень;

лютий 2008 року - 1514666,67 гривень;

березень 2008 року - 1302274,25 гривень;

квітень 2008 року - 1107973,00 гривень; травень 2008 року - 1891234,56 гривень; червень 2008 року - 1046295,37 гривень;

липень 2008 року - 1413467,53 гривень.

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на зазначене та виходячи з системного аналізу вище зазначених норм, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства України, у звязку із порушенням позивачем пп.. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження сплати ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету.

Абзацом другим ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.91р. №1251-ХИ, фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Відповідно до абзацу другого п. 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом ДПА України № 110 від 17.03.01р. (далі - Інструкція) у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Штрафні санкції згідно з абзацами другим та третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 Інструкції.

Згідно з пп. 6.1.3 р. 6 Інструкції у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчить про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така не доплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Абзацом п'ятим п. 8 Інструкції передбачено, що штрафна (фінансова) санкція згідно з абзацом другим цього пункту застосовується, починаючи з податкового періоду, на який припадає граничний термін подання такої податкової декларації, згідно з якою платником податків заявлено відшкодування податку на додану вартість з бюджету у завищеній сумі, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу.

Отже, відповідач правомірно прийняв оскаржувані податкові повідомлення рішення №0000812306/0 від 25.11.2008р. №0000812306/1 від 10.02.2009р. №0000092306/0 від 10.02.2009р.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість представник позивача обґрунтованих пояснень щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимогах повністю.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 08.06.2010 р.