Постанова № 10652460, 12.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2010 року 13:39 № 2а-11408/09/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФПГ «Гудзон»

до відповідача Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва

про визнання недійсними додаткових повідомлень-рішень,

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Стрілець О.В.(довіреність 14.08.2009 року б/н)

від відповідача : Радутний О.С.(довіреність від 06.04.2009 року №54)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ФПГ «Гудзон»з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва: по донарахуванню податкового зобов»язання з ПДВ №0000832301/0 від 11.03.2009 року на суму 739259,00грн.(492839,00-основний платіж, 246420,00-штрафні санкції);по донарахуванню податкового зобов»язання з податку на прибуток №0000822301/0 від 11.03.2009 року 924074,00 грн.(616049,00 грн. -основного платежу, 308025,00грн.-штрафні санкції); донараховано штрафні санкції з податку на прибуток №0002502301/2 від 14.07.2009 року на суму 308025,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Гудзон»вказує на те , що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення підприємством п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р.№ 283/97-ВРзі змінами та доповненнями (далі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств); п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі Закон України «Про податок на додану вартість). Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки ним дотримані вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України "Про податок на додану вартість" .

Відповідач ДПІ у Соломянському районі м. Києва з позовом не погоджується та в обґрунтування зазначає, що правомірно визначило порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України "Про податок на додану вартість», а податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ ФПГ «Гудзон»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.06.2006 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 19.06.2006 року по 30.09.2008 року.

За результатами даної перевірки було складено акт від 24.02.2009 року №214/23-01/36133802, в якому:

- виявлені порушення п.п 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 616049 грн. в т.ч. по періодах: - за ІІІ квартал 2007 року в сумі 246026 грн.; - за ІV квартал 2007 року в сумі 370023 грн. та п.п. 7.2.4, п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого в періоді, що перевірявся занижено податок на додану вартість на загальну суму 492 839 грн. в тому числі: - за серпень 2007 року в сумі 81466 грн., за вересень 2007 року 115 354 грн., за жовтень 2007 року -106952 грн., за листопад 2007 року - 114820 грн., за грудень 2007 року - 74247 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення по донарахуванню податкового зобов»язання з ПДВ №0000832301/0 від 11.03.2009 року на суму 739259,00грн.(492839,00-основний платіж, 246420,00-штрафні санкції);по донарахуванню податкового зобов»язання з податку на прибуток № 0000822301/0 від 11.03.2009 року 924074,00 грн.(616049,00 грн.-основного платежу, 308025,00грн.-штрафні санкції); .

За наслідками апеляційного узгодження вказаних повідомлень рішень скарги платника податків були залишені без задоволення, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом»янському районі м.Києва від 11.03.2009року № 0000832301/0 на суму 739259,00грн.(492839,00-основний платіж, 246420,00-штрафні санкції) та № 0000822301/0 від 11.03.2009 року 924074,00 грн.(616049,00 грн.-основного платежу, 308025,00грн.-штрафні санкції) ДПА в м. Києві було збільшено штрафні санкції по податковому повідомленню рішенню з податку на прибуток від 11.03.2009 р. № 0000822301/0 на суму 308025,00грн. Внаслідок чого ДПІ у Солом»янському районі м.Києва винесено повідомлення-рішення № 0002502301/2 від 14.07.2009 року на суму 308025,00 грн. ДПА України залишило без змін вказане повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Відповідач вказує на те, що позивачем не правомірно було завищено валові витрати на загальну суму 2464196,00 грн. чим занижено податок на прибуток у сумі 616049,00 грн. та та занижено податок на додану вартість в сумі 492839,00 грн.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «КАТКО»(постачальник) укладено договір поставки від 01.08.2007 року №26, предметом якого було постачання товару, а саме продуктів харчування Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТКО»на користь позивача.

За результатами виконання зазначеного договору №26 від 01.08.2007 року позивачем був отриманий товар, на загальну суму 2464196,00 грн. без ПДВ, ПДВ становить 492839,00 грн., поставка якого підтверджена виписаними та підписаними ТОВ «КАТКО» позивачу податковими накладними. Оплата поставленого товару проводилася у безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи та встановлено актом перевірки, в якому зазначено відсутність заборгованості по розрахунках між підприємствами.

За нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р.№ 996-ХІУ(далі Закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення у ст.1 Закону України № 996-ХІУ із змінами та доповненнями, первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи для надання їм сили та доказовості повинні містити такі обов»язкові реквізити: назву підприємства, установи , від імені якого складений документ, назву документа 9ФОРМИ0 код форми, дату і місце складення; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному та вартісному виразі), посади , прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді в якому вони були здійсненні.

Виявлені в ході перевірки порушення відповідач обгрунтовує тим , що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 року визнано недійсними з дати державної реєстрації 13.04.2007 року установчі документи ТОВ «Катко». Вказана постанова скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 року.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо не правомірного завищення позивачем валових витрати на загальну суму 2464196,00 грн. і відповідно заниженнням податку на прибуток у сумі 616049,00 грн. та щодо завищення суми податкового кредиту на 492839,00 грн. і правомірності застосування до позивача вищевказаних норм законодавства в т.ч. правомірності накладення штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

За даними акта перевірки ТОВ «КАТКО»(код 34842268) зареєстровано 13.04.2007 р.Васильківською міською радою Київської області та знаходиться на обліку у Васильківській об»єднанній ДПІ з 18.04.07 р. Зареєстрвано як платник податку на додану вартість індивідуальний податковий номер 348422610305, свідорцтво № 10038702, видане 0305.2007 р. Васильківською об»єднаною ДПІ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом між позивачем (покупець) та ТОВ «КАТКО»(постачальник) укладено договір поставки від 01.08.2007 року №26, предметом якого було постачання товару, а саме продуктів харчування Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТКО»на користь позивача. Внаслідок даних правовідносин позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «КАТКО»був поставлений товар та виписані податкові накладні на загальну суму 2464196 грн. без ПДВ, ПДВ 492839 грн.

Суму податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до податкового кредиту у відповідних періодах:

-за серпень 2007 року в сумі 81466 грн.,

-за вересень 2007 року 115 354 грн.,

-за жовтень 2007 року -106952 грн.,

-за листопад 2007 року - 114820 грн.,

-за грудень 2007 року - 74247 грн.

Одночасно до складу валових витрат віднесено суму 2464196 грн., в тому числі:

-за ІІІ квартал в сумі 984103,00 грн.;

-за ІV квартал в сумі 1480093,00 грн.

За результатами виконання зазначеного договору №26 від 01.08.2007 року позивачем був отриманий товар, поставка якого підтверджена підписаними позивачем та ТОВ «КАТКО» виписаними ТОВ «КАТКО»позивачу податковими накладними. Оплата поставленого товару проводилася у безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем копіями банківських виписок, які наявні в матеріалах справи та встановлено актом перевірки, в якому зазначено відсутність заборгованості по розрахунках між підприємствами.

Підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 11.03.2009 року №0000832301/0 послугувало зокрема те, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 року визнано недійсними з дати державної реєстрації 13.04.2007 року установчі документи ТОВ «Катко».

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податки, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як свідчать матеріали справи, у позивача наявні первинні документи, а саме: податкові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

На момент складання податкових накладних ТОВ «Катко»мало статус юридичної особи, було зареєстровано як платник податку в податковому органі та мало індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Крім того, суд не бере до уваги постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 року, на яку посилається представник відповідача, оскільки вказана постанова скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2009 року, що було єдиною підставою податкового органу для винесення податкових повідомлень рішень. А відтак немає підстав не погодитись із позивачем щодо правомірності формування податкового кредиту внаслідок правовідносин із ТОВ «Катко», оскільки установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника податку відповідають вимогам чинного законодавства, товарність операції встановлена судом та не заперечується відповідачем, заборгованості по розрахунках між суб»єктами господарювання відсутня, що встановлено відповідачем в акті перевірки.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, (а саме: заниження ПДВ) є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті та п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо неправомірності віднесення вказаної вище суми до валових витрат, оскільки правовідносини за вказаною господарською операцією підтвердженні первинними документами.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.03.2009 року №0000832301/0 на загальну суму 739 259 грн. ( основний платіж 492839 грн., штрафні санкції 246420 грн.) слід визнати недійсним та скасувати, оскільки воно складено з порушенням норм чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не взяв до уваги віднесені позивачем до валових витрат суми розрахунків перераховані ТОВ «КАТКО»на виконання договору №26 від 01.08.2007 року.

Однак, як вже було встановлено судом, при здійсненні господарських операцій у позивача були наявні первинні документи, які підтверджують правомірність здійснення фінансово-господарської операції та правомірне віднесення відповідних витрат до валових.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 11.03.2009 року №0000822301/0 на загальну суму 924074,00 грн. (основний платіж 616 049 грн., штрафні санкції 308 025 грн.) є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що податкове повідомлення рішення від 11.03.2009 року №0000822301/0 на загальну суму 924 074 грн. є неправомірним, то донараховані до позивача штрафні санкції, передбачені положеннями п.п. 17.1.6 , п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є безпідставним, а тому податкове повідомлення рішення від 14.07.2009р. №0002502301/2 , яким накладено штрафні санкції у розмірі 308 025 грн. підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства У країни у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності винесених оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Натомість позивач обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог. А відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.71, ст.ст. 158-163, ст.. 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0000832301/0 від 11.03.2009 р. на суму податкового зобовязання 739 259 грн., з яких за основним платежем 492 839 грн., та штрафні (фінансові) санкції 246 420 грн.

3. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0000822301/0 від 11.03.2009 р. на суму податкового зобовязання 924 074 грн., з яких за основним платежем 616 049 грн., та штрафні (фінансові) санкції 308 025 грн.

4. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0002502301/2 від 14.07.2009 р. на суму податкового зобовязання (штрафні фінансові санкції) 308 025 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 19.04.2009 року.