Постанова № 10652459, 12.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2010 року           16:56           № 2а-16701/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання нечинною та скасування першої податкової вимоги №1/3233 від 10.11.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинною та скасування першої податкової вимоги №1/3233 від 10.11.2009р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що направлення йому першої податкової вимоги є безпідставним та необґрунтованим, оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких прийнята ця вимога про сплату боргу оскаржені в судовому порядку, а тому вважає, що відповідно до п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума податкового зобов’язання вважається неузгодженою.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-2148/09/2670 від 18.06.2009р. за позовом ТзОВ „ТД „КАМАЗ" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, проте не повідомив відповідача про факт подання апеляційної скарги. Вищевказані дії позивача призвели до того, що в автоматичному режимі була сформована перша податкова вимога та направлена позивачеві.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази в судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.02.2010р. на 26.02.2010р. та на 12.04.2010р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва була проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ “Торговий дім “КАМАЗ”з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2008 р. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №2894/23-815-31570627 від 11.07.2008р.

У зв’язку з виявленими порушеннями, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352380/0, №0000362380/0, №0000372380/0 від 28.07.2008р.

За наслідком апеляційного узгодження вказаних повідомлень-рішень до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва скарга платника була залишена без задоволення та були прийняті податкові повідомлення-рішення від №0000352380/1, №0000362380/1, №0000372380/108 від 08.10.2008р., рішенням ДПА у м. Києві скарга платника задоволена частково - податкове повідомлення-рішення №0000372380/1 від 08.10.2008 р. скасовано, в іншій частині скаргу залишено без задоволення та були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000352380/2, № 0000362380/2 від 19.12.2008 року.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджувався та оскажив їх до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-2148/09/2670 від 18.06.2009р. за позовом ТОВ „ТД „КАМАЗ" до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень у задоволенні позовних вимог відмовлено.

19.11.2009р. на адресу ТОВ «ТД «КАМАЗ»надійшла перша податкова вимога про сплату податкового боргу за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 982 675, 75 грн.

Надсилання першої податкової вимоги позивач мотивує тим, що підпунктом 5.2.5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»закріплює норму, якою покладає на платника податків обов'язок письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції позивач 22.07.2009 р. подав апеляційну скаргу. Проте, не повідомив відповідача про факт подання апеляційної скарги. Вищевказані дії позивача призвели до того, що 10.11.2009р. в автоматичному режимі була сформована перша податкова вимога №1/3233 та направлена позивачеві.

Відповідно до п. 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із визначенням, наведеним в п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до п. 1.13 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також: пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п. 5.2.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного закону, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові

Відповідно до п. 5.2.5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до ч. 2 п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з наявних у справі доказів постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-2148/09/2670 від 18.06.2009р. оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в апеляційному порядку, що підтверджується, поштовим реєстром, листами Окружного адміністративного суду м. Києва №03-15.1/284 від 10.12.2009р., Київського апеляційного адміністративного суду №2.6-12/159 від 05.01.2010р. та ухвал Київського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2010р. про відкриття провадження та призначення справи до розгляду на 07.04.2010р. Слід зазначити, що дана обставина підтверджується також відповідачем.

Згідно ч. 1-3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-2148/09/2670 від 18.06.2009р. не набрала законної сили, а тому в силу положень ч. 2 п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Камаз»задовольнити.

2. Визнати нечинною та скасувати першу податкову вимогу Державної податковї інспекції у Дніпровському районі м. Києва №1/3233 від 10.11.2009р. про сплату ТзОВ «Торговий дім «Камаз»суми податкового боргу за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 982 675,75 грн.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Українського ТзОВ «Торговий дім «Камаз» за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                Д.О. Баранов