Постанова № 10651834, 27.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2010 року Справа № 2а-3934/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Ірметової О.В.

при секретарі: Ліпко Т.М., Колесніковій Я.А.

за участю:

представника позивача: Бєляєв І.А., Бєляєва Г.С.

представника відповідача: Приходько Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання наказів №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року протиправними, визнання нечинними накази, акт за результатами перевірки, податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецька фірма «Меблі» до Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання наказів №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року протиправними та нечинними та заборону прийняття рішень за наслідками перевірки.

В подальшому позивач уточнював позовні вимоги, та просив суд визнати накази №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року протиправними, визнати нечинними накази №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року, акт за результатами позапланової виїзної перевірки, податкові повідомлення рішення від 01.06.2010 року №0001111702/0, №0000642301/0, №0000632301/0.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 23.04.10 р. відповідачем видано наказ № 65-п про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства. 28.04.10 р. наказом № 70-п внесено зміни до додатку № 1 наказу № 65-п від 23.04.10 р.

На підставі зазначених наказів відповідачем були видані направлення на перевірку № 282/01-16 від 26.04.2010 р. та № 287/01-16 від 28.04.2010 р., у відповідності до яких була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі". За результатами цієї перевірки був складений акт від 18.05.10 р. № 1128/23-01554769.

Позивач вважає накази № 65-п від 23.04.10 р. та № 70-п від 28.04.10 р. та дії, вчинені відповідачем на їх виконання протиправними, оскільки інформація, яка зазначена у них не відповідає дійсності.

На письмовий запит ДПІ в м. Сєвєродонецьк від 24.03.09 р. № 5130/16-28 позивачем своєчасно надано пояснення листом від 30.03.2009 р. № 138/98, а також надані документальні підтвердження.

Крім того, позивач зазначає, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, та на дату видання наказу № 65-п від 23.04.10 р. та №70-п від 28.04.10 р. відповідач не мав дозволу суду на проведення позапланової документальної перевірки, та не звертався до позивача за згодою на проведення такої перевірки без рішення суду.

За таких підстав позивач просив суд визнати накази №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року протиправними, визнати нечинними накази №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року, акт за результатами позапланової виїзної перевірки, податкові повідомлення рішення від 01.06.2010 року №0001111702/0, №0000642301/0, №0000632301/0.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та уточнені позовні вимоги в повному обсязі та зазначили, що підстав для не допуску до проведення перевірки не було, так як відповідачем було надано направлення на проведення перевірки та накази, але у відповідача не було рішення суду на проведення позапланової перевірки, тому після проведення перевірки звернулися до суду з оскарженням наказів ДПІ у м. Сєвєродонецьку №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року. Підставами для визнання нечинними акту позапланової виїзної перевірки, податкових повідомлень рішень від 01.06.2010 року №0001111702/0, №0000642301/0, №0000632301/0 є саме отримання під час перевірки інформації на підставі протиправних наказів, які оскаржуються позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, зазначив, що накази були видані в межах закону та у звязку з неповними наданням пояснень та документальних підтверджень на письмові запити. За таких підстав відповідач вважає, що підстав для скасування оскаржуваних наказів, акту перевірки та податкових повідомлень-рішень не має, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази виходить з наступних підстав.

Позивач ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" є юридичною особою та зареєстрована як платник податків в ДПІ м.Сєвєродонецька Луганської області, що сторонами не спростовувалось.

23.04.2010 року начальником ДПІ в м. Сєвєвродонецьку був виданий наказ №65-п про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" з 26.04.2010 року по 12.05.2010 року (а.с.5). Наказ виданий відповідно до п.3 ч.6 ст. 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у звязку з неповним поданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмові запити.

Наказом №70-п від 28.04.2010 року було внесено зміни до складу перевіряючи (а.с.6).

На підставі наказу ДПІ в м.Сєвєродонецьку від 23.04.10 р. за № 65-п про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та наказу від 28.04.10 р. № 70-п внесено зміни до додатку № 1 наказу № 65-п від 23.04.10 р. відповідачем були видані направлення на перевірку № 282/01-16 від 26.04.2010 р. та № 287/01-16 від 28.04.2010 р. (а.с.7, 8).

З 26.04.2010 року по 12.05.2010 року ДПІ в м.Сєвєродонецьку на підставі направлень № 282/01-16 від 26.04.2010 р. та № 287/01-16 від 28.04.2010 р. та наказів №65-п від 23.04.2010 р. та №70-п від 28.04.2010 р. була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ Сєвродонецька фірма "Меблі", за результатами якої був складений акт від 18.05.10 р. № 1128/23-01554769 (а.с.40-99).

За наслідками перевірки було встановлені порушення пп..1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 981 грн., пп..7.2.6 п.7.2, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 62793,93 грн., абз. «г» пп..4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з фізичних осіб до бюджету на загальну суму 607,38 грн.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) викладені у ст. 11№ цього закону. Так, згідно частини 6 цієї статті, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до частини восьмої статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (у редакції Закону України від 25.03.2005 N 2505-IV, чинній на час прийняття рішення про перевірку) позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у частині шостій статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.

При цьому рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті 11№ Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.

Обставиною, яка зумовила проведення позапланової перевірки позивача, була виявлення недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, що передбачено п. 3 частини 6 ст. 11 Закону і зазначено в наказах.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені ст. 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Порушення податковим органом порядку, встановленого визначені ст. 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає право субєкту господарювання на недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Наведеною нормою встановлено, що підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової виїзної перевірки є ненадання платнику податків цих документів або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті. Проте як свідчать фактичні обставини справи та позивачем самостійно визнано, зазначені вимоги були виконані відповідачем, позивачу було надано наказ №65-п від 23.04.2010р. на проведення позапланової виїзної документальної перевірки, направлення на перевірку за №282/01-16 від 26.04.2010р., яке підписано керівником Державної податкової інспекції, скріплено печаткою та відповідає вимогам, викладеним у ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Суд зазначає, що прийняття рішення про проведення перевірки являє собою процес реалізації податковим органом наданих йому законодавством повноважень. Результатом реалізації цих повноважень є винесення рішення у відповідній формі. Обєктом оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження податкового органу само по собі рішення, а не процес реалізації повноважень, як то прийняття рішення у формі спірного наказу. Сам по собі зазначений наказ не створює правових наслідків для позивача.

Суд вважає за потрібне зауважити, що оскаржувані позивачем накази №65-п від 23.04.2010 р. та №70-п від 28.04.2010 р., не зареєстровані у Міністерстві юстиції, не є нормативно - правовим актом, в розумінні статті 117 Конституції України, не може бути застосований судом відповідно до части 3 статті 9 КАС України.

Акти ненормативного характеру породжують права і обовязки тільки у того субєкта, якому вони адресовані, тобто дані накази ніяким чином не порушує права ТОВ «Сєвєродонецька фірма «Меблі».

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що накази №65-п від 23.04.2010 року та № 70-п від 28.04.2010 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача були прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

У звязку з тим, що відповідачем не наведено інших підстав для визнання податкових повідомлень-рішень від 01.06.2010 року №0001111702/0, №0000642301/0, №0000632301/0 нечинними, крім того, що інформація під час проведення позапланової документальної перевірки, була отримана на підставі незаконних наказів ДПІ у м. Сєвєродонецьку, та інших підстав для визнання нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач не зазначив, з урахуванням вимог ст. 11 КАС України щодо розгляду позовних заяв в межах позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав задля задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання наказів, акту перевірки податкових повідомлень-рішень нечинними та протиправними відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 30 липня 2010 року.

Суддя Ірметова О.В.