Постанова № 10651300, 30.07.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2010 р.                                                           Справа № 55/302-09

Колегія суддів у складі:                               головуючого судді Погребняка В.Я.

судді Істоміної О.А.

судді Шевель О.В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 14.01.2010 р.,

відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків (вх. № 1808 Х/3 від 18.06.2010 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2010 р. у справі № 55/302-09

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до: Науково-виробничого приватного підприємства «Госпродукт», м. Харків

про стягнення 64 800,00 грн.,

встановила:

У грудні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства «Госпродукт»(далі відповідач) на свою користь 54 000,00 грн., які були сплачені як оплата дозатора вагового, 10 800,00 грн. штрафу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 03 від 05.02.2008 р. поставив товар неналежної якості, крім того просив стягнути з відповідача витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.01.2010 р. відповідачем до господарського суду Харківської області було подано відзив на позовну заяву, в якому заявив про застосування судом позовної давності до цього позову та просив суд відмовити у його задоволенні.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2010 р. у справі № 55/302-09 (суддя Гребенюк Н.В.) відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності. У задоволенні позову відмовлено.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2010 р. у даній справі скасувати  та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 54000,00 грн. - суму, яка була сплачена позивачем відповідачу, як оплата дозатора вагового. Стягнути з відповідача на користь позивача штраф за поставку дозатора вагового неналежної якості в сумі 10 800,00 грн. В апеляційній скарзі позивач, посилається на те, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Вимоги апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при відмові у задоволенні позовних вимог, не в повній мірі були досліджені документальні докази та дана їм невірна правова оцінка. Зокрема стверджує, що місцевий господарський суд не прийняв докази позивача на підтвердження того, що відповідач в порушення умов договору № 03 від 05.02.2008 року поставив йому товар неналежної якості, тому позивач звертався до відповідача та інформував його про неможливість почати експлуатацію дозатора вагового, тобто про неможливість почати його використання за призначенням, просив відповідача усунути недоліки та здійснити наладку, але всі його вимоги залишились без реагування з боку відповідача. У зв’язку з цим, позивач сам був змушений звернутись до ДП «Харківстандартметрологія»для з’ясування питання про придатність дозатора вагового, як засобу вимірювання і після відповіді про  непридатність засобу вимірювальної техніки, позивачем на адресу  відповідача були направлені претензії про розірвання договору та з вимогою перерахувати грошові кошти вартості товару. Таким чином, суд першої інстанції, надавши невірну оцінку цим обставинам, дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні позивних вимог.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання апеляційного господарського суду свого уповноваженого представника не направив, на адресу апеляційного суду повернулась копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження від 21.06.2010 року з довідкою пошти «за истечением срока хранения».

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами у справі  в порядку ст.75 ГПК України.

Ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м. Харків (покупець) та Науково-виробничим приватним підприємством «Госпродукт», м. Харків (продавець) було укладено договір № 03 (далі Договір), у відповідності до умов якого відповідач зобов’язався передати обладнання, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити його (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено вид товару, що передається - дозатор ваговий, загальною вартістю 54 000,00 грн., у кількості 1 шт.

Пунктом 6.1 Договору сторони передбачили, що за умови дотримання позивачем правил експлуатації товару згідно з його паспортом та керівництвом з експлуатації, відповідач гарантує якість та надійність товару на протязі 12 місяців з моменту пуску в експлуатацію, але не більше 15 місяців з моменту поставки товару.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач здійснив передплату за обладнання за платіжними  дорученнями: № 48 від 05.03.2008 р. у сумі 3 000,00 грн., № 49 від 06.03.2008 р. у сумі 6 000,00 грн., № 50 від 07.03.2008 р. у сумі 1 000,00 грн., № 53 від 13.03.2008 р. у сумі 4 000,00 грн., № 56 від 14.03.2008 р. у сумі 2 000,00 грн., № 57 від 17.03.2008 р. у сумі 4 000,00 грн., № 69 від 28.03.2008 р. у сумі 8 000,00 грн., № 76 від 07.04.2008 р. у сумі 6 000,00 грн., № 108 від 14.05.2008 р. у сумі 3 000,00 грн., № 111 від 19.05.2008 р. у сумі 5 000,00 грн., № 112 від 21.05.2008 р. у сумі 5 00,00 грн., №114 від 23.05.2008 р. у сумі 4 000,00 грн.,  на загальну суму   54 000,00 грн.

У відповідності до п.п.4.2.2., 4.2.3 Договору, позивач зобов’язаний прийняти товар та під час прийомки товару здійснити його перевірку за кількістю, якістю та асортиментом, скласти та підписати відповідні документи (накладну).

Відповідачем було поставлено позивачеві товар - дозатор ваговий, що підтверджується видатковою накладною № 9 від 13.06.2008 р., яка підписана як з боку продавця, так і з боку покупця, без претензій або зауважень щодо його якості. Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів, погоджуючись з місцевим господарським судом, вважає, що при прийомці товару позивачем було перевірено його за якістю.

Пунктом 16 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності,  маркування отриманої продукції, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразків, договору  або іншим супроводжувальним  документам, посвідчуючим якість продукції (п.14 Інструкції), отримувач зупиняє подальшу прийомку продукції та складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомці дефектів. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної  якості або некомплектної продукції в умовах запобігання погіршення її якості. Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні  приймання продукції та складання двостороннього акту представника виробника.

Пунктом 9 зазначеної Інструкції передбачено, що акт про скриті недоліки продукції повинен складатись протягом п’яти днів  після виявлення  недоліків, але  не  пізніше  чотирьох місяців  з дня  отримання  продукції.

Сторони у п.6.4 Договору погодили, що при виявленні неналежної якості товару, відповідач зобов’язаний викликати позивача на протязі 2-х днів для складання та підписання відповідного акту.

Позивач посилається на те, що неодноразово в усній та письмовій формі звертався до відповідача та інформував його про неможливість почати експлуатацію дозатора вагового, тобто про неможливість почати його використання за призначенням, внаслідок його неправильної роботи, та просив відповідача усунути недоліки і здійснити наладку, але всі його вимоги залишились без реагування з боку відповідача, тому він був змушений звернутись до ДП «Харківстандартметрологія»для з’ясування питання про придатність дозатора вагового, як засобу вимірювання.

Довідкою № 04-0421 від 22.09.2009 р. ДП «Харківстандартметрологія»підтвердило, що дозатор ваговий є непридатним засобом вимірювальної техніки та не відповідає вимогам ГОСТ 24619-81 «Дозатори вагові». На підставі зазначеного, позивач стверджує, що він звертався до відповідача з претензіями (№ 1 від 17.08.2009 р., без номера та без дати) про розірвання договору та з вимогою перерахувати грошові кошти вартості товару, але відповідач відповіді не надав.

Колегія суддів, як і суд першої інстанції, такі посилання позивача вважає безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що для проведення попереднього налагоджування обладнання відповідач зобов’язаний за 15 днів до настання строку відвантаження обладнання, надати позивачу зразки матеріалів (оригінали продукту та пакування) у кількості, необхідному для проведення вищевказаних робіт та наступного зберігання у якості речових доказів.

Проте матеріали справи свідчать про те, що позивачем не було надано відповідачеві зразки матеріалів (оригінали продукту та пакування), що унеможливлювало налагоджування обладнання.

Пунктом 6.1 Договору сторонами було встановлено гарантійний строк на продукцію –на протязі 12 місяців, який відліковується з моменту пуску в експлуатацію, але не більше 15 місяців з моменту поставки товару, та покупець має право заявляти вимоги в межах гарантійного строку на цю продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що впродовж гарантійного терміну від позивача на адресу відповідача не надходило заяв про необхідність усунення будь-яких недоліків.

Статтею 678 ЦК України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме : 1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:1) відмовитися від договору і вимагати  повернення  сплаченої за товар грошової суми 2) вимагати заміни товару.

Частиною 1 ст.679 ЦК України  визначено, що продавець відповідає за  недоліки  товару, якщо покупець  доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які  існували  до цього  моменту.

На підставі аналізу наявних матеріалів справи у сукупності з вимогами зазначених норми чинного законодавства, договору та Інструкції, колегією суддів встановлено, що докази прийняття спірного товару  неналежної якості, докази наявності виявлених недоліків, перелік недоліків та їх характер в матеріалах справи відсутні, як і відсутній акт про такі недоліки, а отже, на думку колегії суддів, такий товар відповідав вимогам договору та Технічних умов ТУУ 30751387.001.-2000, і, як вказувалось вище, впродовж гарантійного терміну від позивача не надходило заяв про необхідність усунення будь-яких недоліків.

Крім того, позивач подав свій позов до господарського суду про стягнення з відповідача 54 000,00 грн. передплати дозатора вагового та штрафу за поставку дозатора вагового неналежної якості в сумі 10 800,00 грн. через півтора року після отримання такого обладнання, за відсутності відповідних доказів отримання товару  неналежної  якості від відповідача, як то передбачено умовами договору  № 03 від 05 лютого 2008 року  та  Інструкції  П-7, а також факту того, що товар на цей час є несправним та його неможливо відрегулювати або відремонтувати.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до позову, а також про відмову у задоволенні позовних вимог  про стягнення  з відповідача 54 000,00 грн. вартості  товару - дозатора вагового, як необґрунтованих, і як наслідок –правомірно відмовив у  задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 10 800,00 грн. штрафу, як безпідставно заявленого.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 02.06.2010 року у справі № 55/302-09 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                 В.Я.Погребняк.

                                 суддя                                               О.А.Істоміна

суддя                                               О.В.Шевель