Постанова № 10651112, 26.07.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.07.2010 р.                                                             справа №35/235

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

При секретарі Жильцовій О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Денисенко С.О. - за дов. від 08.07.2010р..

від відповідача: Михайлов А.Л. –за дов. від 01.10.2007р

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010р. у справі № 35/235 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк

про стягнення 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн., звернення стягнення на товари в обороті, передані у заставу Банку на підставі Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк

про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням від 01.04.2010р. у справі № 35/235 господарського суду Донецької області (суддя Мальцев М.Ю.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області ”, м. Донецьк задоволенні та стягнуто з Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк: 22426700,62 російських рублів - заборгованість за кредитом; 3287100,59 російських рублів –заборгованість по процентах за користування кредитом; 6000,00 грн. - заборгованості по комесійній винагороді; 103954,34 російських рублів - витрат по сплаті державного мита; 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звернуто стягнення на предмет застави, що належить Приватному підприємству "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк, і знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 119 „б”, а саме товари в обороті (перелік яких зазначено у додатку № 1 до договору) передані у заставу Банку на підставі договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними, відмовлено.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального и процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що під час розгляду справи ПАТ "АК ПІБ", не надано жодного доказу виконання своїх зобов’язань відповідно до умов договору, а саме: не надано доказів оплати розрахункових доручень Позичальника на рахунки його контрагентів; не надані сплачені розрахункові документи Позичальника в підтвердження переходу права власності на кредитні кошти. Ці документи, на думку скаржника, не надані, оскільки банк не виконав умови п.2.1 Кредитного договору, а саме не оплачував розрахункові документи позичальника на рахунок його контрагентів. ПП "Сервіс Супер Плюс" заявляло клопотання про витребування таких документів, якщо вони є у банка, однак судом в задоволенні клопотання відмовлено необґрунтовано.

Вважає, що при укладенні кредитного договору сторонами не були передбачені всі суттєві умови, у тому числі і відповідальність сторін. А саме у п. 4.1 договору передбачена неустойка за невиконання зобов’язань тільки з боку сторони позивальника. Відповідальність же самого банку у Кредитному договорі відсутня.

Зазначає, що виходячи із змісту ст.628 ЦК Украйни, ст.6 Закону України "Про фінансові послуги та державному регулюванні ринків фінансових послуг" N2664-111 от 12.07.2001р., 4, відповідальність сторін є обов’язковою умовою договору на надання фінансової послуги, у тому числі кредитного договору, а Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-2539/06 от 15.05.2006р., укладений між позивачем та відповідачем, на думку скаржника, є недійсним з моменту його укладення, як укладений з порушенням (невиконанням) вимог ст.628 ЦК Украйни, ст.6 Закону Украйни N2664-111 от 12.07.2001р. відносно його змісту.

Посилається на ч.2 ст.548 ЦК України та вважає, що Договір залогу товарів у обороті №15-94/17-3114/06 от 15.05.2006р. є також недійсним з моменту його укладення.

Вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме рішення прийнято у відсутність ПП "Сервіс Супер Плюс", не повідомленого належним чином про дату та час судового засідання суду.

3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. У відзиві позивач зазначає, що з позичкового рахунку ПП "Сервіс Супер Плюс" № 20632351750267 на його поточний рахунок № 26006301750267 перерахував кредитні кошти. Вважає, що він виконав взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином та у повному обсязі.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

Між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. , згідно з яким, Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, з можливістю кредитування в доларах США, євро, гривні, та у російських рублях у сумі, яка не може перевищувати 22558480,00 (двадцять два мільйона п’ять сот п’ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят,00) російських рублів (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором (т.1,арк.справи 19-26).

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/02 від 03.08.2007 р. до Кредитного договору, кредит надається із наступним цільовим призначенням: для придбання засобів санітарно-гігієнічної продукції, оплати затрат, пов’язаних з цим придбанням, погашення кредиторської заборгованості та інші виробничі потреби з можливістю повної, або часткової конвертації в національну валюту.

Згідно до п. 2.1. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 03.08.2007 р. до Кредитного договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору та в межах суми, визначеної у п. 1.1 цього Договору, розрахункових документів (Платіжних доручень) Позичальника на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню або іншу валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Договором.

Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені розрахункові документи Позичальника, в яких вказаний дебет позичкового рахунку з кодом контрагента № 750267.

Загальна сума заборгованості за кредитом в усіх видах валют у перерахунку у долари США за курсом Національного банку України на поточний день не може перевищувати встановлений ліміт кредитування.

На кредит, отриманий в іноземній валюті, розповсюджуються умови та правила валютного регулювання та валютного контролю, встановлені чинним законодавством.

Після оплати Банком документів на суму, що вказана у п. 1.1. цього Договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п. 1.2. цього Договору, та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

Якщо в результаті зміни курсу долара США відносно євро загальна заборгованість у всіх видах валют перерахованих в долари США за діючим курсом Національного банку України перевищує ліміт кредитної лінії, Позичальник зобов’язується протягом чотирьох робочих днів погасити частину заборгованості над лімітом кредитної лінії.

За надання фінансового кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник одноразово сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 1500,00 (одна тисяча п'ятсот, 0) гривень без ПДВ на рахунок № 2066___750262, на протязі 5-ти днів з моменту підписання цього договору.

Забезпеченням кредиту, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору є договір застави товарів в обороті від 15.05.2006 р. № 15-94/17-3114/06, договір застави транспортних засобів від 15.05.2006 р. № 15-94/17-3113/06, договір застави майнових прав від 30.03.2005 р. № 15-94/17-2427/05.

Як встановлено п. 1.2. Кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –12 травня 2009 р., або не пізніше 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. п. 2.7., 3.3.4. цього договору.

Відсотки за користування кредитом, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 12.06.2008 р. до Кредитного договору, нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі:

12 (дванадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим в доларах США;

12 (дванадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим в євро;

20 (двадцять,0) відсотків річних за кредитом, наданим у національній валюті;

15 (п’ятнадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим у російських рублях.

Відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит.

На виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., позивач надав виписку № 17-30/732 від 19.08.2009р. про рух коштів по судному рахунку 20632351750267/643 ПП "Сервіс Супер Плюс" за період з 15.05.2006р. по 18.08.2009р. (т.1,а.с.12). У якому зазначений рахунок кореспондента 20632351750267, платник - ПП "Сервіс Супер Плюс", отримувач - ПП "Сервіс Супер Плюс", призначення платежу –видача кредиту по договору 15-93/17-2539/06 від 15.05.06 расп. ОКПТиСХ від 07.08.07, распор. від 30.08.07 ОКПТиСХ, расп. ОКПТиСХ від 06.09.07.

Згідно до п. 2.3. Кредитного договору, нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 11,21 числа та в передостанній робочий день кожного місяця за період, попередній даті нарахування. Відсотки, нараховані 11 та 21 числа, сплачуються Позичальником протягом 5 (п”яти) банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку Позичальника; відсотки, нараховані в передостанній робочий день звітного місяця з поточного рахунку Позичальника.

В день остаточного повернення кредиту відсотки нараховуються в день нарахування.

В грудні відсотки нараховуються Банком 11,21 числа за період, попередній даті нарахування, та 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період, попередній даті нарахування по 31 грудня включно. Відсотки нараховані Банком 11,21 грудня сплачуються Позичальником протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати їх нарахування, відсотки нараховані 29 грудня сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, за управління фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду у розмірі 500 (п’ятсот, 0) гривень без ПДВ.

Нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні.

Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії нараховується Банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця та сплачується Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, в якому відбувається нарахування.

В день остаточного погашення кредиту комісійна винагорода за поточний місяць нараховується Банком в день погашення кредиту у розмірі 500 гривень та сплачується Позичальником в день нарахування.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. (надалі Договір застави), відповідно до п. 1.1. якого, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя (позивача), що випливають з Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-12763/04 від 11.08.2004 р., кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93-7411/05 від 09.09.2005 р., генерального договору про авалювання векселів № 15-94/17-7169/05 від 11.08.2005 р., далі –„Кредитні договори” (а також всіх договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до них), укладених між Заставодержателем та Заставодавцем (відповідачем). Крім цього, заставою забезпечені інші зобов’язання, що виникають в силу цього Договору. У випадку продовження строків виконання зобов’язань за вищевказаними договорами (шляхом укладення договорів про внесення змін до них), дія застави, передбаченої цим Договором, зберігається до повного виконання вищевказаних договорів.

Відповідно до п. 1.3. Договору застави, предметом застави є вироби санітарно-гігієнічного призначення, далі –„Майно”, перелік яких викладений у Додатку № 1 до цього Договору російською мовою, який є його невід’ємною частиною.

Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується договорами, накладними, та обліковується на балансі Заставодавця згідно виписки (п. 1.4. Договору застави).

Як передбачено п. 1.5. Договору застави, сторони цього Договору оцінюють майно у 2143846,67 (два мільйони сто сорок три тисячі вісімсот сорок шість,67) гривень, далі –„Заставна вартість”.

Згідно до п. 1.6. Договору застави, застава Майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Заставодавцем за рахунок останнього.

Відомості про вищевказаний Договір застави були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 24358197 від 12.08.2009 р.

Майно знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Купріна, 119 „б” (п. 1.7. Договору застави).

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови

Суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не з’ясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, та невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для його скасування .

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважав, що доданий до матеріалів справи витяг банку про рух коштів по судному рахунку 20632351750267/643 Приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем (банком) за первісним позовом умов Кредитного договору.

Але з таким висновком судова колегія не погоджується з наступних підстав:

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.1. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 03.08.2007 р. до Кредитного договору (т.1,а.с.19-27)., визначено, що кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору та в межах суми, визначеної у п. 1.1 цього Договору, розрахункових документів (Платіжних доручень) Позичальника на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені розрахункові документи Позичальника, в яких вказаний дебет позичкового рахунку з кодом контрагента № 750267.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія зазначає, що у матеріалах справи відсутні платіжні доручення, підписані позичальником з кодом № 750267, та докази перерахування (оплати) банком на адресу контрагентів відповідача сум на виконання кредитного договору. Саме цими доказами відповідно договору підтверджується перехід права власності на кредитні кошти від банку до позичальника. Кредитним договором не передбачено видачу кредиту позичальнику будь-яким іншим способом, тому виписка банку про рух коштів по судному рахунку не є належним доказом переходу права власності на кредитні кошти відповідно умов кредитного договору № 15-93/17-2539/06.

Посилання представника позивача на здійснення сторонами кредитного договору конклюдентних дій, а саме зарахування банком кредитних коштів на судний рахунок клієнта з його мовчазної згоди, що підтверджено випискою банку по цьому рахунку, судовою колегією не приймаються, оскільки зобов’язання повинно виконуватись у відповідності з укладеним договором, одностороння зміна умов договору законодавством не допускається. Зміна умов договору повинна вчинятися у тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі (ст.188 ГК України,651 ЦК України).

За таких підстав, судова колегія вважає, що позивачем не доведено належними доказами видачу кредиту в порядку передбаченому Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006р. з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 03.08.2007р., тому позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", м. Донецьк не підлягав задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк ” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області ” , м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 345 Господарського кодексу України, кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Сторони не заперечують, що договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006р. підписаний повноважними особами сторін, сторонами погоджені всі істотні умови кредитного договору.

Враховуючи принцип свободи договору, викладений у ст. 627 Цивільного кодексу України, та положення ст. 6 цього ж кодексу, сторони не позбавлені права визначити відповідальність сторін за несвоєчасне або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, що не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 9 частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що в договорі необхідно передбачити права та обов’язки сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як передбачено ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п.4.1. спірного кредитного договору, за виконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього Договору зобов’язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

У разі порушення зобов’язань, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

          За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірному кредитному договорі сторонами були узгоджені всі суттєві умови кредитного договору, передбачені чинним законодавством, в тому числі і відповідальність сторін.

Позивачем не наведено підстав, встановлених законом, для визнання недійсним договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., як це вимагається ст.215 Цивільного кодексу України, тому суд першої інстанції правомірно відмовив Приватному підприємству "Сервіс Супер Плюс" у задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду частково не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких подана апеляційна скарга є підставою для його часткового скасування.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.04.2010р. по справі № 35/235 скасувати частково.

У позові Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк про стягнення з Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк: 22426700,62 російських рублів - заборгованість за кредитом; 3287100,59 російських рублів –заборгованість по процентах за користування кредитом; 6000,00 грн. - заборгованості по комісійній винагороді та звернення стягнення на предмет застави, що належить Приватному підприємству "Сервіс Супер Плюс", м. Донецьк, і знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 119 „б”, а саме товари в обороті (перелік яких зазначено у додатку № 1 до договору) передані у заставу Банку на підставі договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. –відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк на користь Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк витрат по сплаті державного мита у сумі 85грн., сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.          

Головуючий          

Судді:          

Постанова підписана 28.07.2010р.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС