Рішення № 10650490, 15.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.10                                                                                 Справа № 6/80

За позовом

Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Луганської філії, м. Луганськ до Приватного підприємства “Луганський поліграфічний центр “Готика”, м. Луганськ

про стягнення 16 911 грн. 93 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача – після переври не прибув;

від відповідача - Коробка С.М., паспорт серії ЕМ № 999005 від 22.11.01;

В судовому засіданні 24.06.2010 було оголошено перерву до 12.07.2010, потім до 13.07.2010, а потім до 15.07.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16 911 грн. 93 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в тому числі: відсотки –198 грн. 75 коп., прострочені відсотки –3374 грн. 49 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 12765 грн. 45 коп., пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 478 грн. 63 коп.

          Представниками сторін було подано заяву про продовження стоку розгляду спору по справі на 4 дня, тобто до 16.04.2010, яка судом була задоволена в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач надав до суду заперечення на позов, за якими позовні вимоги відхиляє, посилаючись зокрема на те, що позивачем розрахунок відсотків здійснений без урахування фактичної сплати заборгованості. Окрім цього, щодо відповідача відкрито виконавче провадження, за яким йде стягнення як в примусовому так і добровільному порядку сум заборгованості, стягнутої за рішенням суду від 10.11.08 в рамках справи № 7/178.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні пояснення з цього приводу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

Між сторонами у справі 28.08.07 укладено кредитну угоду про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1913 з Додатковою угодою до неї №1 від 03.10.07 (далі –Договір), відповідно до п. 3.1. якої в редакції Додаткової угоди №1 Банк надає Позичальнику Кредит на умовах Відновлювальної відкличної кредитної лінії на термін з 28.08.07 по 27.08.08 з загальним лімітом заборгованості за цією кредитною лінією, відкритою банком ПП "ЛПЦ "Готика" згідно з кредитною угодою № 1913 ввід 28.08.07р. в розмірі 85000 грн. Погашення заборгованості по кредитній лінії проводиться згідно з графіком зниження ліміту:

          з 1.09.2007 р. по 30.09.2007 р. –7085,00 грн.,

          з 1.12.2007 р. по 31.07.2008 р. –8660,00 грн. (щомісячно),

          з 1.08.2008 р. по 27.08.2008 р. –8635,00 грн. –повне погашення.

Кредит використовується Позичальником на придбання обладнання (п.3.2.1. Договору).

          Відповідно до п.3.4.1. Договору Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 19% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

          У випадку утворення простроченої заборгованості по Кредиту і процентах, погашення боргу проводиться в наступному порядку: прострочені платежі по сплаті процентів за Кредитом, строкові платежі по процентах, прострочена заборгованість по Кредиту, строкова заборгованість по Кредиту, інші платежі згідно з цією Угодою, пеня, штрафи (п.3.5.4. Договору).

          Відповідно до п.7.3. Договору, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

          У разі порушення граничного терміну повернення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4. Договору).

На підставі умов Договору та відповідно до розпорядження від 28.08.07 позивачем було перераховано 85000 грн. 00 коп. з позичкового рахунку відповідача на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Картон-пак".

Оскільки відповідачем умови договору виконані не були, позивач звернувся до суду із

Позовом, за яким порушено справу № 7/177.

В той же час, рішенням господарського суду від 10.11.08 в рамках справи № 7/177

позов було задоволено частково та стягнуто на користь банку з ПП «Луганського поліграфічного центру «Готика»заборгованість за кредитом у сумі 51990 грн. 93 коп., пеню у сумі 6227 грн. 73 коп., державне мито у сумі 648 грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113 грн. 62 коп.

На виконання вказаного рішення позивачу було видано наказ № 23.11.08 № 7/177.

          Разом з цим, за доводами позивача, за відповідачем за період з 08.10.08 по 24.05.2010 виникла додаткова заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, а також пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

          Відповідач з позовними вимогами не погодився.

          Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 ЦК України а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов кредитної угоди про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1913 від 28.08.07 було надано відповідні кредитні кошти, які останнім своєчасно та в повному обсязі повернути не були, у зв’язку з чим з цього приводу було винесення рішення господарського суду в рамках розгляду справи № 7/177.

Відповідно до п.3.4.1. Договору Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 19% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

В той же час, із матеріалів справи вбачається, що на виконання наказу суду № 7/177 було відкрито виконавче провадження щодо відповідача від 09.12.08 і з цього періоду стягнення простроченої суми з останнього, підтвердженої рішенням суду проводиться в примусовому порядку з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, згідно наданих сторонами даних, в тому числі відомостей про оплату та актів звірення між сторонами, відповідач за вказаний період здійснив часткову сплату суми заборгованості за кредитним договором.

Окрім цього, державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти та майно боржника.

Разом з цим, суд неодноразово зобов’язував позивача надати розрахунок відсотків, з урахуванням фактичних оплат відповідача згідно меморіальних ордерів від 23.09, 30.12.06, 09.12.08, 16.11.09. Так, позивач необґрунтовано зараховував вказані суми на інші призначення ніж, ті що були вказані в платіжних дорученнях, а саме не на погашення заборгованості за кредитним договором (вказані суми погашалися в примусовому порядку вже після відкриття виконавчого провадження). Позивач в свою чергу відмовився надати суду уточнений розрахунок відсотків з урахування виявлених недоліків, у зв’язку з чим, суд здійснив перерахунок відсотків самостійно за наявними в матеріалах справи документами.

Позивачем згідно розрахунку (доданого до заяви про збільшення позовних вимог) було зазначено, що сума відсотків за період з 07.11.08 по 24.05.2010 складає 6324 грн. 12 коп., і була сплачена у розмірі 6324 грн. 12 коп., але розрахунок відсотків здійснений нерівно, так за вказаний період нараховані відсотки складають 9174 грн. 93 коп., сплачені (за даними позивача) –6324 грн. 12 коп., у зв’язку з чим різниця складає 2850 грн. 81 коп., у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення відсотків слід задовольнити частково в сумі 2850 грн. 81 коп., в решті вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача пені слід вказати наступне.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

В даному випадку, майно та грошові кошти відповідача є арештованими і погашення заборгованості за кредитом здійснюється в порядку виконавчого провадження, тобто в примусовому порядку.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень по суті спору.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивачем розрахунок відсотків здійснений невірно, у зв’язку з чим нарахування пені також здійснено невірно.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку суд вважає нарахування вказаної суми пені необґрунтованим, у зв’язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

          Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Луганський поліграфічний центр "Готика", м. Луганськ, вул. Почтова, 1, код ЄДРПОУ 34202250 на користь:

- Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722, заборгованість за процентами у сумі 2 850 грн. 81 коп., державне мито у сумі 28 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 39 грн. 78 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 19.07.2010.

Суддя Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько