Рішення № 10650282, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/20325.06.10 За позовомКолективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»

доПриватного підприємства «УкрАгроІнтер»

простягнення 24357,60 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кулик К.М. –дов. № 1ю від 12.01.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Колективне підприємство «Полтавський м’ясокомбінат»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «УкрАгроІнтер»про стягнення 20061,68 грн. –основного боргу, 1593,01 грн. –пені, 1125,46 грн. –інфляційних втрат та 1577,45 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 760/К від 03 листопада 2009 року.

Ухвалою від 17.05.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 07.06.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 07.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 25.06.2010 року.

В судовому засіданні 25.06.2010 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2009 року між Колективним підприємством «Полтавський м’ясокомбінат», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Приватним підприємством «УкрАгроІнтер», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки товару № 760/К (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах даного Договору постачальник зобов’язується систематично поставляти покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов’язується приймати названий товар та оплачувати його.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під товаром, що ж предметом поставки розуміється м'ясо та м’ясопродукти, ковбасні вироби, м’ясні консерви, технічна продукція, риба і рибопродукти, молокопродукти і сири, хліб і хлібобулочні вироби, овочі і фрукти.

Згідно з пунктом 1.5 Договору загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно –транспортними накладними.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченої у прайс –листі постачальника, яка діє на час поставки. Ціна, яка вказана в товарно –транспортній накладній, вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 5.3 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з зазначенням номеру договору поставки і товарно –транспортної накладної на р/рахунок постачальника або сплатою готівки в касу постачальника на підставі товарно –транспортних накладних. При наявності у покупця дебіторської заборгованості незалежно від причини її виникнення, кошти, що надходять від покупця зачисляються в першу чергу в рахунок погашення дебіторської заборгованості в календарній послідовності її виникнення. При цьому призначення платежу, вказане в платіжному дорученні до уваги не приймається.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 22899,68 грн., що підтверджується товарно –транспортними накладними № 526518 від 04 листопада 2009 року на суму 6795,82 грн., № 527884 від 11 листопада 2009 року на суму 16103,86 грн., в свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 20061,68 грн., що засвідчується актом звірки від 25.02.2010 року.

17 лютого 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензії, відповідно до якої просив відповідача погасити заборгованість за поставлену м»ясопродукцію, що засвідчується копією фіскального чеку № 8220 від 17.02.2010 року, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20061,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20061,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі затримки оплати товару покупцем понад встановлений термін в п.5.3 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Крім того, у разі затримки оплати товару покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми.

Позивач за прострочення строків поставки товару та повернення грошових коштів, керуючись п. 7.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1593,01 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.3 та 7.1 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 1593,01 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1577,45 грн. та 1 125,46 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.3 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та дат здійснених поставок, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 1123,45 грн. та 3% річних в сумі 233,13 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «УкрАгроІнтер»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, Повітрофлотський просп., буд. 54, офіс 6, код ЄДРПОУ 36460208) на користь Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»(місцезнаходження: 36014, Полтавська обл., Київський р –н, м. Полтава, вул. Харчовиків, буд. 6, код ЄДРПОУ 00424214) 20 061 (двадцять тисяч шістдесят одну) грн. 68 коп. - основного боргу, 1 593 (одну тисячу п’ятсот дев’яносто три) грн. 01 коп. –пені, 1 123 (одну тисячу сто двадцять три) грн. 45 коп. –інфляційних втрат, 233 (двісті тридцять три) грн. 13 коп. –3% річних, 230 (двісті тридцять) грн. 11 коп. - державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 96 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

30.07.2010 року