Рішення № 10650283, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/6507.06.10

За позовом Колективного підприємства «Грант»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скат»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Коваль І.А.

Представники сторін:

від позивача: Мохнацький Л.В., директор;

від відповідача: не з’явились;

07.06.2010 року у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство «Грант»(надалі КП «Грант», позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скат»(надалі ТОВ «Компанія «Скат», відповідач) заборгованості в розмірі 1000,00 грн., пені у розмірі –2700,00 грн., суми інфляційного збільшення у розмірі 139,88 грн., трьох відсотків річних у розмірі 35,34 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором-заявкою на організацію перевезення автомобільним транспортом по Україні, оплачено не у повному обсязі надані послуги перевезення. В зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість разом із нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних.

Згідно з наданою на вимоги суду довідкою, заборгованість відповідача є сплаченою, а згідно наданих розрахунків штрафних санкцій стягненню з відповідача підлягають 1570,00 грн. пені, 161,54 грн. інфляційних втрат, 37,60 грн. 3% річних.

Зазначені розрахунки штрафних санкцій судом розцінюються як уточнення позовних вимог в частині розміру суми основного боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних, у зв’язку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між сторонами домовленостей щодо здійснення перевезення вантажу, на підставі договору-заявки на організацію перевезення автомобільним транспортом по Україні від 06.12.2008 року позивачем були надані послуги з перевезення вантажу по маршруту Свалява-Вишневе.

Перевезення здійснено автомобілем DAF АТ 7550 АС, причеп АТ 2460 ХХ, вантаж отримано ТОВ «ОЛГА-ТОРГ», що підтверджується товарно-транспортною накладною БЗС № 302064. Наведене підтверджує належне виконання своїх зобов’язань позивачем з перевезення вантажу, будь-яких претензій щодо наданих послуг відповідачем пред’явлено не було. Факту надання вказаних послуг з боку позивача, відповідачем не споростовано.

На оплату наданих послуг у зв’язку з виконанням перевезення позивачем виставлено рахунок-фактуру № ГР-0643 від 08.12.2008 року на загальну суму 3000,00 грн., який було направлено відповідачу рекомендованим листом 15.12.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 13.10. 2009 року на адресу відповідача була направленва претензія вих. № 76 від 05.10.2009 року про сплату заборгованості в розмірі 1000,00 грн., яка отримана останнім 15.10.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, строк виконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг настав 22.10.2009 року.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи заборгованість по оплаті наданих послуг є оплаченою (банківські виписки на підтвердження сплати боргу у належним чином засвідчених копіях наявні в матервалах справи), спір у справі щодо стягнення 1000,00 грн. відсутній.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 4 договору-заявки від 06.12.2008 року, за несвоєчасну оплату за здійснене перевезення замовник виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,5% від вартості перевезення за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, заявлена позивачем до стягнення за розрахунком суду за період з 22.10.2009 року (7 днів від дати отримання претензії) по 25.03.2010 року складає 86,49 грн.: 1000,00 грн. х 10,25 % х 2/365 х 154.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних згідно розрахунку суду складає 12,66 грн. інфляційних втрат –61,90 грн. та у вказаних розмірах 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача. Розрахунок позивача не прийнятий судом, так як є завищеним та здійснений без врахування настання строку виконання зобов’язань (згідно направленої претензії).

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 86,49 - пені, 12,66 грн. - 3% річних та 61,90 грн. - інфляційних втрат.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 26,97 грн.

Заявлена до стягнення з відповідача сума витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 600,00 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті адвокатських послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скат»(01030, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; 01030, м. Київ, вул. Бударина, 9/43, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35264344) на користь Колективного підприємства «Грант»(76011, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 10, р/р 2600400019944 в ІФФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Івано-Франківськ, МФО 386688, ідент. код 13643484) 86,49 (вісімдесят шість гривень 49 копійок) пені, 12,66 грн. (дванадцять гривень 66 копійок) 3% річних та 61,90 грн. (шістдесят одна гривня 90 копійок) інфляційних втрат та 26,97 грн. (двадцять шість гривень 97 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010р.