Рішення № 10650243, 03.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/23103.08.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - інвестиційна компанія

ДВС"

Про стягнення 35628,75 грн.

                                                                                                     Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Гнідій Ю.Ю.- предст. (дов. від 28.07.2010р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35628,75грн. (33793,46грн. –основного боргу, 1554,49грн. –збитків від інфляції, 280,80грн. – 3% річних), яка виникла внаслідок несплати відповідачем за поставлений позивачем товар, а також витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/231 позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.06.2010р.

У судовому засіданні 03.08.2010р. представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Тимошенка, 33/35, кв. 46; відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Ухвали суду також направлялись відповідачу на адресу: м. Київ, вул. Сокальська, 4, кореспонденція на адресу суду не поверталась. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

Позивачем було поставлено на користь відповідача та передано у власність відповідача товар на загальну суму 220 586,30грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000115 від 02.10.08, №РН-000125 від 09.10.08, №РН-000126 від 09.10.08, №000127 від 09.10.08 та №РН-000130 від 20.10.08, які підписані уповноваженою особою позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаного товару загалом у сумі 186 792,84грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача.

Оскільки сторонами письмово не встановлений строк оплати відповідачем товару, позивач 10.12.2009р. звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за одержаний товар у сумі 33793,46грн. (підтверджується фіскальним чеком поштового відділення).

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач не сплатив у повному обсязі за одержаний товар на суму 33793,46грн.

          У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 33793,46грн. основного боргу.

          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з п. п. 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що правовідносини між позивачем та відповідачем мають цивільно-правову природу договору поставки.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 33793,46грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання 1554,49грн. –збитків від інфляції, 280,80грн. –3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача у розмірі 1554,49грн. –збитків від інфляції, 280,80грн. –3% річних.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 33793,46грн. –основного боргу, 1554,49грн. –збитків від інфляції, 280,80грн. –3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно- інвестиційна компанія ДВС" (м. Київ, вул. Тимошенка, 33/35, кв. 46, код ЄДРПОУ 33742506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ" (Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Зимне, вул. Миру, 60-Б, код ЄДРПОУ 33484760) 33793,46грн. –основного боргу, 1554,49грн. –збитків від інфляції, 280,80грн. –3% річних, 356,29грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "РВПГ МІТ" (Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Зимне, вул. Миру, 60-Б, код ЄДРПОУ 33484760) з Державного бюджету України 38,71грн. –зайво сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №231 від 20.04.2010р.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій