Рішення № 10650216, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/43826.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮС"

до Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "УКРКУРОРТПРОЕКТ"

про розірвання договору та визнання права власності

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Пивненко С.П. –директор

від відповідача           Гудиренко С.П. - директор

У судовому засіданні 26 липня 2010 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЮС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "УКРКУРОРТПРОЕКТ" (далі –відповідач) про розірвання договору та визнання права власності.

Ухвалою суду від 08.07.2010 р. порушено провадження у справі №44/438 та призначено розгляд справи на 26.07.2010р.

Директор позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Директор відповідача в судовому засіданні надав усний відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.1995 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про спільну діяльність (далі –договір).

Відповідно до умов даного договору його предметом є спільна діяльність позивача та відповідача спрямована на забезпечення розробки та затвердження проектної документації для спільного будівництва та експлуатації торгівельного павільйону –виробничої споруди для дрібного ремонту автозапчастин (далі –Торгівельний павільйон) на відведеній відповідачу рішенням Київради №1073 від 16.07.1973 року земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Дегтяренка, 14-Б в частині, що знаходилась за межами огородженої частини виробничої бази відповідача на стороні суміжній з дорогою (п. 2.1. договору ).

Відповідно до п. 2.1. договору виконання взятих на себе згідно договору зобов’язань дає кожній зі сторін право на отримання у спільну часткову власність по Ѕ частини будівлі Торгівельного павільйону на умовах і в порядку, передбаченому Договором.

Згідно п. 1.3. договору відповідач прийняв на себе обов’язок по виконанню функцій генпроектувальника та генпідрядника в об’ємі та відповідно до вимог діючого законодавства, регламентуючих початок будівництва Торгівельного павільйону, благоустрій прилеглої до нього території по периметру в 5 метрів та провести оплату 50 % вартості будівництва.

Обов’язок відповідача вважається виконаним за умови:

1)          Забезпечення розробки проектної документації на Торгівельний павільйон, експертизи проектної документації у встановленому порядку, погодження з відповідними контролюючими службами та організаціями, виконання встановлених діючим законодавством землекористувача земельної ділянки, яка буде використовуватись для будівництва Торгівельного павільйону.

          2)          Здійснення фінансування Торгівельного павільйону з розрахунку своєї частини згідно п. 1.3. договору будівництва, а також здійснення благоустрою території прилеглої до Торгівельного павільйону по периметру 5 метрів.

          3)          Забезпечення виконання всіх передбачених чинним законодавством функцій генпідрядника та генпроектувальника будівництва Торгівельного павільйону в повному обсязі силами власного трудового колективу або залучених спеціалістів чи третіх осіб. (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 1.1.2. договору передбачено, що терміном початку будівництва Торгівельного павільйону є 25.11.1995 року або не пізніше шести місяців від дня укладення договору оренди відповідної земельної ділянки для розміщення Торгівельного павільйону.

У строк передбачений договором відповідач не приступив до виконання своїх обов’язків за договором.

На лист позивача № 3 від 05.02.1996 року з проханням приступити до виконання умов договору відповідач надіслав відповідь (лист № 12 від 12.02.1996 року), в якій вказує, що на даний час не може приступити до виконання умов договору.

Враховуючи, що відповідач в передбачений договором термін не приступив до виконання свого обов’язку, позивач був змушений здійснити розробку та затвердження проектної документації для будівництва та будівництво Торгівельного павільйону самостійно з залученням підрядника (Договір будівельного підряду № 7 від 15.02.1996 року).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Враховуючи порушення відповідач просить розірвати договір №1 від 14.11.1995 р.

У разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема розірвання договору (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також позивач просить суд про визнати право власності на Торгівельний павільйон.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 УК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відтак, позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 331, 392, 525, 526, 610, 611, 626, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.           Розірвати договір № 1 про спільну діяльність від 14.11.1995 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЮС" та Підприємством Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "УКРКУРОРТПРОЕКТ".

3.           Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЮС" право власності на виробничу споруду для дрібного ремонту автозапчастин, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Дегтяренка, б. 14-Б.

4. Стягнути з Підприємства Федерації професійних спілок України "Проектно-вишукувальний інститут "УКРКУРОРТПРОЕКТ" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б. 39/41, код ЄДРПОУ 02576164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮС" (04211, м. Київ, пр.. Героїв Сталінграду, б. 19, кв. 5, код ЄДРПОУ 23154450) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮС" (04211, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, б. 19, кв. 5, код ЄДРПОУ 23154450) в доход державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. державного мита.

          6.          Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя П.П.Чеберяк

          Дата підписання рішення 02.08.2010р.