Рішення № 10650214, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/22026.07.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

доНаціональної акціонерної страхової компанії «Оранта»

третя особаПоліщук Петро Архипович

простягнення в порядку регресу шкоди у розмірі 6578,23 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Савіна О.Б. –представник за довіреністю № 10/1011 від 06.04.2010 року;

від відповідача:не з’явились;.

від третьої особи:Поліщук П.А. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про відшкодування в порядку регресу шкоди у розмірі 6578,23 грн.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.07.2007 року на Гостомельському шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, яким керував Поліщук П.А., та автомобіля марки «Фольксваген», державний номер АА 9441 СТ, яким керував Кедровий А.Г. та який був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 06/0004476/1002/07. Винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди було визнано Поліщука П.А. Позивачем було виплачено власнику автомобіля марки «Фольксваген», державний номер АА 9441 СТ, страхове відшкодування у розмірі 6578,23 грн. За твердженням позивача, відповідальність Поліщука П.А. була застрахована в НАСК «Оранта». У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача в порядку регресу шкоди у розмірі 6578,23 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.06.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року.

          Представник відповідача у судове засідання 29.06.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 08.06.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив .

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року залучено до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Поліщука Петра Архиповича, витребувано від Оболонського районного суду м. Києва копію матеріалів адміністративної справи № 3-35237/07 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України гр. Поліщука Петра Архиповича, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи було застраховано цивільно-правову відповідальність Поліщука Петра Архиповича як власника транспортного засобу «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди 21.07.2007 року в НАСК «Оранта»та відкладено розгляд справи на 13.07.2010 року.

          13.07.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з витребуваними судом відомостями.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.06.2010 року.

          Представник відповідача та третя особа у судове засідання 13.07.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 29.06.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2010 року повторно витребувано від Оболонського районного суду м. Києва копію матеріалів адміністративної справи № 3-35237/07 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України гр. Поліщука Петра Архиповича, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо типу договору, ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, розміру франшизи, передбачених полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4079989, згідно з яким було застраховано цивільно-правову відповідальність Поліщука Петра Архиповича як власника транспортного засобу «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, та відкладено розгляд справи на 26.07.2010 року.

          15.07.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Оболонського районного суду м. Києва надійшли витребувані судом матеріали.

          26.07.2010 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з витребуваними судом відомостями.

          Представник позивача та третя особа у судовому засіданні 26.07.2010 року подали докази, витребувані ухвалою суду від 13.07.2010 року.

          Представник відповідача у судове засідання 26.07.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.07.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем та третьою особою документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          З матеріалів адміністративної справи № 3-35237/07 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України гр. Поліщука Петра Архиповича вбачається, що 21.07.2007 року о 13 год. 10 хв., Поліщук П.А., керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, в м. Києві по Гостомельському шосе, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки та стану транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номер 00843 КІ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

          Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2007 року у справі № 3-35237/07 Поліщука П.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34,00 грн.

          Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фольксваген», державний номер АА 9441 СТ, яким керував Кедровий А.Г.

          Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування ризиків наземного транспорту № 06/0004476/1002/07 від 15.06.2007 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна»(надалі –позивач) та Кедровим А.Г.

          Згідно з проведеним товарознавчим дослідженням, відповідно до звіту вих. № 1013 від 28.09.2007 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген», державний номер АА 9441 СТ, внаслідок пошкодження при ДТП склала 6580,01 грн.

          Відповідно до рахунку № СЗ00056883/СС00024000 від 20.08.2007 року, оформленого підприємством «Автосоюз», вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 6578,23 грн.

          Як вбачається зі страхового акту № 1361 від 16.10.2007 року позивачем було прийнято рішення про виплату Кедровому А.Г. 6578,23грн. (вартості відновлювального ремонту).

          18.10.2007 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 6578,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19405 від 18.10.2007 року.

          Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Як встановлено судом, транспортний засіб –автомобіль «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Кіа», державний номер АІ 2585 АІ, належить Ширмі В.В (надалі –тертя особа).

          Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Як встановлено судом, транспортний засіб –автомобіль «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Фольксваген», державний номер АА 9441 СТ, належить Поліщуку П.А. (надалі –тертя особа).

          Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

          При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно з полісом № ВА/0725422 між третьою особою та Національною акціонерною страховою компанією «Оранта»(надалі –відповідач) було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 3), відповідно до умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність третьої особи, при цьому забезпеченим транспортним засобом було визначено автомобіль «ВАЗ», державний номер АА 4841 ВА, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в сумі 25500,00 грн. на одного потерпілого, франшизу встановлено в сумі 510,00 грн.

          Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі статтею 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

          Згідно з пунктом 15.3 статті 15 цього Закону договором ІІІ типу є договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

          Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

          Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

          Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

          Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

          Відшкодувавши збитки завдані третьою особою позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов’язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого Кедрового А.Г.

          Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов’язанні отримавши право замість потерпілого водія вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

          Відповідно до статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

          За загальним правилом зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

          Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто.

          Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

          Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов’язання»книги п’ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (у тому числі деліктних) зобов’язань.

          Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

          Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

          Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов’язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

          Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Однак, згідно із п. 37.5 Закону страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

          Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»виникло право вимоги до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої договором франшизи у сумі 510,00 грн.

          Враховуючи зазначене, суд визнає пред’явлення даного позову до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 6068,23грн. (сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи).

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 1187, 1192, 1194 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) страхове відшкодування у розмірі у розмірі 6068 (шість тисяч шістдесят вісім) грн. 23 коп., 94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –30.07.2010 року.