Рішення № 10650169, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/33322.07.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» До           Дочірнього підприємства «ТОРІЗ»

Простягнення 15598617,07 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Мартян О.В.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Дочірнього підприємства «ТОРІЗ»12000000 грн. кредиту, 2134794,52 грн. відсотків, 1242739,73 грн. пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту, 221082,82 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а всього 15598617,07 грн. заборгованості за кредитним договором № 01/01-07-2007 від 02.07.2007р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Банком “БІГ Енергія” та Дочірнім підприємством «ТОРІЗ» було укладено кредитний договір № 01/01-07-2007.

Відповідно до п.1.1. договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 7 500000 грн. Термін повернення кредиту позивальником банку 16.07.2008р.

Додатковою угодою № 1 від 05.09.2007р. до кредитного договору сума кредитних коштів збільшена на 3000000 грн. до 10500000 грн.

Додатковою угодою № 3 від 31.10.2007р. до кредитного договору сума кредитних коштів збільшена ще на 1500000 до 12000000 грн.

Додатковою угодою № 4 від 16.07.2008р. до кредитного договору термін повернення кредитних коштів встановлений на 23.07.2009р.

На виконання умов кредитного договору, на підставі письмових заяв відповідача, банк надав 02.07.2007р., 05.09.2007р. та 31.10.2007р. відповідачу кредитні кошти на загальну суму 12000000 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 74/2 від 02.07.2007р., № 74/1 від 05.09.2007р., № 92/1 від 31.10.2007р.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов’язаний сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно, в строк до 25 числа кожного місяця, та повернути кредит 23.07.2009р. (п.1.1., 1.5. кредитного договору).

Відповідно до п.1.5. договору, нараховані проценти (відсотки) за користування кредитними ресурсами позичальник сплачує (перераховує) на рахунок № 20689003001312 в ВАТ Банк «БІГ Енергія»МФО 322603 щомісячно, в розмірі нарахованих банком за попередній місяць, 15 числа кожного місяця включно.

Додатковою угодою № 7 до кредитного договору № 01/01-07-2007 від 25ю12ю2008р. внесено зміни, а саме за взаємною згодою банка та позичальника проценти по кредитному договору № 01/01-07-2007 від 02.07.2007р., нараховані банком за період з 01.08.2008р. по 30.11.2008р., позичальник сплачує не пізніше 25.01.2009р.

Відповідно до п.3.5.3. договору клієнт зобов’язаний своєчасно, виплатити банку проценти нараховані згідно п.1.4., 1.5. договору, в строки згідно п.1.6., 1.7. договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, у разі несвоєчасного погашення (повернення) основної суми кредиту і (або) сплати процентів за його використання позичальник виплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, при розрахунку пені приймається фактична кількість днів в місяці та році.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором, а саме кредитні кошти не повернув, не сплатив процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу по кредиту у Відповідача в сумі 12 000 000,00 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом складає 2134794,52 грн., і тому ця сума має також бути стягнута з відповідача.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, а саме відповідно до п. 4.1 кредитного договору пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та пеню за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1463822,55 грн. за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом (1242739,73грн. +.221 082,82грн.).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між Банком і ДП «ТОРІЗ»були укладені наступні договори:

Договір застави № 26/01-07-2007 від 02.07.2007р., відповідно до якого відповідач передав в заставу Банку основні засоби (формувальну лінію - автомат RXC-660 - 2 (дві) штуки, формувальну лінію - автомат RXC-660-II - 4 (чотири) штуки, екструзійну лінію-автомат JP-650-B - 3 (три) штуки, екструзійну лінію-автомат HSJP-120 - 3 (три) штуки, штабелерну установку ХС-ІІ - 6 (шість) штук, компресорну установку GA50VSDA - 1(одну) штуку, компресорну установку GA100VSDA - 1(одну) штуку, компресорну установку ROLLAIR 150 - 1(одну) штуку, дробильну установку VF8X - 4 (чотири) штуки) загальною вартістю 11 546 844,50 грн.;

Договір застави № 26/01-09-2007 від 05.09.2007р., відповідно до якого відповідач передав в заставу Банку основні засоби (формувальну лінію - автомат RXC-660 - 2 (дві) штуки, екструзійну лінію-автомат JP-650-B - 2 (дві) штуки, штабелерну установку ХС-ІІ - 2 (дві) штуки) загальною вартістю 5 008 400,00 грн.;

Договір застави № 26/18-08-2008 від 29.08.2008р., відповідно до якого відповідач передав в заставу Банку основні засоби (формувальну лінію-автомат KTR 6 - 1 (одна) штука) вартістю 8 710 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу»№ 2654-12 від 02.10.1992 p., в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Розділами 4 вищевказаних Договорів застави передбачені підстави та порядок звернення стягнення на заставлене майно.

З цих підстав також задовольняється вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави, згідно умов договору застави № 26/01-07-2007 від 02.07.2007р., Договору застави № 26/01-09-2007 від 05.09.2007р., Договору застави № 26/18-08-2008 від 29.08.2008р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, відповідачем, який жодного разу не направив до суду для участі в судових засіданнях свого повноважного представника, вимоги суду не виконані, контррозрахунку з приводу заявлених позивачем вимог не надано, належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

22.07.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представника позивача, на підставі ст.85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ТОРІЗ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 25638620) на користь відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463) 12 000000 (дванадцять мільйонів) грн. кредиту, 2134 794 (два мільйони сто тридцять чотири тисячі сімсот дев’яносто чотири) грн.. 52 коп. відсотків, 1242 739 (один мільйон двісті сорок дві тисячі сімсот тридцять дев’ять) грн. пені по кредиту, 221 082 (двісті двадцять одну тисячу вісімдесят дві) грн.. 82 коп. пені по відсотках,

шляхом звернення стягнення на предмет застави, згідно умов

- договору застави №26/-1-07-2007 від 02.07.2007р., відповідно до якого на основні засоби (формувальну лінію - автомат RXC-660 - 2 (дві) штуки, формувальну лінію - автомат RXC-660-II - 4 (чотири) штуки, екструзійну лінію-автомат JP-650-B - 3 (три) штуки, екструзійну лінію-автомат HSJP-120 - 3 (три) штуки, штабелерну установку ХС-ІІ - 6 (шість) штук, компресорну установку GA50VSDA - 1(одну) штуку, компресорну установку GA100VSDA - 1(одну) штуку, компресорну установку ROLLAIR 150 - 1(одну) штуку, дробильну установку VF8X - 4 (чотири) штуки) загальною вартістю 11 546 844,50 грн.;

- договору застави № 26/01-09-2007 від 05.09.2007р., відповідно до якого на основні засоби (формувальну лінію - автомат RXC-660 - 2 (дві) штуки, екструзійну лінію-автомат JP-650-B - 2 (дві) штуки, штабелерну установку ХС-ІІ - 2 (дві) штуки) загальною вартістю 5 008 400,00 грн.;

- договору застави №26/18-08-2008 від 29.08.2008р. відповідно до якого Банку на основні засоби (формувальну лінію-автомат KTR 6 - 1 (одна) штука) вартістю 8 710 000,00 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ТОРІЗ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 25638620) на користь Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, код ЄДРПОУ 20023463) 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 30.07.2010р.