Рішення № 10650149, 02.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/33702.08.10 «2»серпня 2010 р.Справа № 14/337 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/337

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Люментех"

пророзірвання договору, зобов'язання повернути майно, стягнення коштів

за участю представників сторін: від позивача- Чуприков К.В. від відповідача - не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (надалі –ТОВ "Елемент Лізинг") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люментех" (надалі –ТОВ "Люментех") про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Кив-0393/ДЛ від 25.07.2008 р.; зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу: за договором № 0393 JAC HFC 1020KR, вантажний бортовий шассі LJ11PAAB086001479, державний номер АА6816НО, вартістю 36540,55 грн.; стягнення 9754,47 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 1944,35 грн. лізингового платежу за незавершений лізинговий період, 438,98 грн. пені.

В обґрунтування пред’явлених вимог ТОВ "Елемент Лізинг" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Кив-0393/ДЛ від 25.07.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 02.07.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

У зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи призначено на 09.07.2010 р.

У зв’язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. судове засідання призначено на 02.08.2010 р.

У судовому засіданні 02.08.2010 р. представник позивача підтримав позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В дане судове засідання представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В порядку ст. 87 ГПК України ухвали про порушення розгляду справи, призначення розгляду справи надсилались відповідачу на адреси: Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 41; Україна, 03131, м. Київ, вул. Любомирська, 14. Проте, вищезазначені ухвали господарського суду міста Києва були повернені із зазначенням у довідці про повернення, що за вказаними адресами відповідач не значиться.

Ухвалу господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 07.06.2010 р. відповідач отримав 17.06.2010 р. за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 41, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Елемент Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Люментех" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Кив-0393/ДЛ від 25.07.2008 р. (надалі –Договір лізингу), відповідно до умов якого лізингодавець зобов’язався придбати у власність предмет лізингу і надати його лізингоодержувачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і правил (додаток 1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у спеціифікації (додаток 2).

Предметом лізингу, відповідно до специфікації є вантажний бортовий, JAC HFC 1020KR, LJ11PAAB086001479, модель, № двигуна Y71300706Z.

В п. 5.7 Договору сторони визначили, що строк лізингу складає 48 місяців, починаючи з дати акта прийому-передачі предмета лізингу в лізинг.

Загальна сума Договору 103082,41 грн., в тому числі, 9441 грн. авансового платежу, 93641,41 грн. періодичних лізингових платежів, 629,40 грн. комісії за передачу предмета лізингу в лізинг.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу у користування предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передання від 08.08.2008 р., який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплено печатками сторін.

Сторони в ст. 1 Загальних умов фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток 1 до Договору, надалі –Загальні умови) погодили, що лізингоотримувач за надане йому право володіння та користування предметом лізингу зобов'язується оплатити лізингодавцеві: лізингові платежі до оплати в строки, зазначені в графіку лізингові платежів (додаток № 3 до Договору), та інші платежі, зазначені в ст. 5 Договору. Зобов'язання зі сплати лізингових платежів наступають із моменту передачі предмета лізингу лізингоотримувачеві, тобто з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу.

Сторонами не надано доказів розірвання Договору в установленому порядку чи визнання його недійсним.

Тому, Договір є чинним, а відтак відповідно до ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

В процесі розгляду справи сторони не заперечували чинність Договору.

Проте, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 9754,47 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 8.2 Загальних умов встановлено, що лізингодавець має право розірвати Договір або відмовитися від виконання Договору в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, у випадку настання істотних умов (порушень), зокрема, якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить тридцять календарних днів.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

В ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 1, 2 ст. 188 ГК України передбачено, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Слід також зазначити, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 № 50/101-08).

Отже, з огляду на те, що відповідачем допущені істотні порушення умов Договору, що підтверджується матеріалами справи, позивач вправі вимагати розірвання Договору.

Стосовно вимоги позивача про повернення предмету лізингу слід зазначити наступне.

Сторонами в пункті 8.5 Загальних умов погоджено, що при настанні випадків, зокрема, якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить тридцять календарних днів, і не виконання умов п. 8.4 Загальних умов, лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача повернути йому предмет лізингу.

Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідачем не повернуто предмет лізингу позивачу, доказів протилежного відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про повернення предмета лізингу є законними та обґрунтованими.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 9754,47 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 1944,35 грн. лізингового платежу за незавершений лізинговий період.

В пункті 8.4 Загальних умов передбачено, що при розірванні Договору з причин, зокрема, якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить тридцять календарних днів, лізингоотримувач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за Договором, в тому числі: заборгованість за лізинговими платежами, суми неустойки, суму покриття, збитки, понесені лізингодавцем у результаті такого розірвання Договору.

Сторонами в пункті 10.7 Загальних умов погоджено, що при достроковому розірванні Договору через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі.

Станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не розрахувався з позивачем.

Отже, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 11698,82 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 438,98 грн. пені.

Відповідно до п. 5.1 Загальних умов у разі прострочення встановлених Договором строків оплати або при частковій оплаті лізингоотримувач зобов'язується не пізніше трьох банківських днів з дня погашення заборгованості перерахувати на р/р лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті за кожний календарний день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 2921-III від 10.01.2002 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачено, що розмір пені, який обчислюється від суми прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 438,98 грн. пені.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Судові витрати відшкодовуються судом відповідно до ст. ст. 47, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0393/ДЛ від 25.07.2008 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люментех".

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Люментех" повернути предмет лізингу за договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Кив-0393/ДЛ від 25.07.2008 р.: JAC HFC 1020KR, вантажний бортовий шассі LJ11PAAB086001479, державний номер АА6816НО, вартістю 36540,55 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люментех" (03131, м. Любомирська, буд. 14, код 35077700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03038, м. Київ, вул. М. Гринченка, буд. 4, оф. 130, код 34832663) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 11698,82 грн. заборгованості, 438,98 грн. пені, 206,37 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03038, м. Київ, вул. М. Гринченка, буд. 4, оф. 130, код 34832663) зайве сплачене державне мито в розмірі 300,71 грн., перераховане платіжним дорученням № 1991 від 14.05.2010 р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 03.08.2010 р.