Рішення № 10650150, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/34321.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін :

Від Позивача Ананьєва С.Ю., Карандашова Я.О. –предст.

Від Відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»та просить стягнути з Відповідача 115821,00 грн. заборгованості, 22707,25 грн. пені, 10575,96 грн. інфляційних втрат, 3293,74 грн. –3% річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 800205071 від 20.11.2008 щодо оплати отриманих Відповідачем від Позивача послуг за вказаним Договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»(далі –Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проліфт»(далі –Відповідач, Замовник) укладено Договір № 800205071 (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виготовити та розмістити рекламне оголошення (графічне оголошення або розширену базову інформацію) у виданні «Жовті сторінки «Київ 2009»(далі –Довідник) згідно з умовами Договору, Специфікацією та Додатками.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 800205071 від 20.11.2008 є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (Замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору та Специфікації вартість послуг за ним складає 128690,00 грн.

Пунктом 2.2.1 Договору Позивач зобов’язаний виготовити рекламне оголошення або прийняти для розміщення в Довіднику надане Відповідачем готове рекламне оголошення, якщо останнє відповідає умовам цього Договору та чинному законодавству України.

Так, на виконання п. 2.2.2 Договору Відповідачем було затверджено макети рекламного оголошення.

Згідно з п. 2.1.3 Договору Позивач зобов’язався виготовити Довідник до 30.01.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання за Договором № 800205071 від 20.11.2008 Позивачем виконані в повному обсязі. Претензій з боку Відповідача щодо неналежності надання послуг до Позивача не надходило, доказів протилежного до суду не надано.

Пунктом 2.2.4 Договору Відповідач зобов’язаний оплатити послуги Позивача згідно з п. 3 Договору.

Як встановлено п. 3.2 Договору, оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником таким чином: 10% загальної суми Договору - до 25.11.2008 та по 15% - до 20.01.2009, 20.02.2009, 20.03.2009, 20.04.2009, 20.05.2009, 19.06.2009 відповідно.

Однак, зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг за Договором № 800205071 від 20.11.2008 Відповідачем в повному обсязі не здійснені.

Станом на час розгляду спору заборгованість перед Позивачем в розмірі 115821,00 грн. Відповідачем на погашена.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених Договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати Позивачу вказаної заборгованості Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені в позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати наданих Позивачем послуг згідно з Договором. Натомість, Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту надання Відповідачу послуг на загальну суму 128 690,00 грн. та неоплати останнім таких в розмірі 115821,00 грн.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 115821,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4 Договору сторони передбачили, що при порушенні строків оплати послуг Виконавця Замовник несе відповідальність у формі сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня за прострочення оплати за Договором нараховується за весь період прострочення.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За розрахунком суду сума пені, що підлягає стягненню з Відповідача становить 12091,40 грн., визначена виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період, з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати наданих послуг та розрахована судом за шість місяців, як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

В свою чергу, умови Договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проліфт»(01103, м. Київ, бульв. Дружби Народів, б. 10, код 33785618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовті Сторінки України»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, б. 10, Літ. И, код 23733780) 115821,00 грн. заборгованості, 12091,40 грн. пені, 10575,96 грн. інфляційних втрат, 3293,74 грн. –3% річних від суми заборгованості, 1417,82 грн. державного мита та 219,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 02.08.2010