Ухвала суду № 10650148, 30.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.07.10№ 05-5- 39 / 8868 Суддя , розглянувши

позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агенство "Кепітал медіа баїнг"

про про стягнення заборгованості - 160 652,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № ЛВ. ЛТ.16.7.2010-1 від 16.07.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Позовну заяву підписано п. Р.Б. Андрейко, посадове становище якого зазначено як Генеральний Директор АТ "Телерадіокомпанія Люкс".

При цьому, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що п. Р.Б. Андрейко є Генеральним Директором АТ "Телерадіокомпанія Люкс" та йому надано право діяти від імені позивача, зокрема підписувати позовні заяви (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо відсутні).

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі:

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до підпункту "а" статтею пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції Закону України № 2505-ІУ від 25.03.05 р.) передбачено, що з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється державне мито в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Платіжним дорученням № 4399 від 16.07.2010 р. сплачено держмито у сумі 1606,52 грн., що не відповідає 1 відсотку ціни позову (1606,53 грн.).

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, пунктом 2 частині 2 статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб).

У позовній заяві зазначено дві адреси відповідача : 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А (юридична адреса) та 03110, м. Київ, вул. Механізаторів, 9-А (поштова адреса).

Згідно фіскального чеку № 7892 від 23.07.2010 р. позивач направив позовну заяву відповідачу тільки за поштовою адресою., тоді як відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання, т.т. копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні направлятися відповідачеві за його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 7892 від 23.07.2010 р. в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 4400 від 16.07.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інші реквізити, а саме:

- рахунок 31213259700011;

- МФО 820019;

- ідентифікаційний код 26077968;

- Одержувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва;

- банк одержувача ГУДК України у м. Києві.

А тому платіжне доручення № 4400 від 16.07.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду позивачу слід звернути увагу на наступне:

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено посаду, прізвище та ініціали особи, що засвідчувала дані документи та дата їх засвідчення.

          Керуючись п.п. 1, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.