Ухвала суду № 106497843, 29.09.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/568/22

Провадження № 2/496/995/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши клопотання представника позивача адвоката Брагарчук Ольги Русланівни про забезпечення позову по цивільній справі за цивільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Брагарчук ОльгаРусланівна в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,яка дієв інтересахмалолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

До матеріалів позовної заяви представником позивача долучено клопотання про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту на квартиру під АДРЕСА_1 ; заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у місті Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію права на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: квартира під АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що предметом позовної заяви є визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. На даний час відповідач - ОСОБА_5 є одноособовим власником спірної квартири, у зв`язку з чим існує об`єктивний ризик того, що вона може відчужити майно на користь іншої особи. Окрім цього представник позивача зазначає, що відповідно до ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який набрав чинності 01.12.2021 року, законодавець закріпив право власника житла скасувати задеклароване/зареєстроване місце проживання третіх осіб у житлі, що йому належить з підстав зазначених у законі без рішення суду. Також представник позивача повідомляє, що відповідач ОСОБА_5 , систематично проводить активні дії для проникнення до спірної квартири та виселення сім`ї позивача, яка включає в себе також неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2006 року народження та ОСОБА_4 , 2010 року народження, що підтверджується письмовими поясненнями позивача інспектору Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області Гаврющенко І.І. від 19.02.2022 року, а також відео фіксацією, яка була здійснена під час спроб ОСОБА_5 проникнути до квартири, яка є предметом спору . Крім цього представник позивача повідомляє, що в Біляївському районному суді Одеської області перебуває справа № 496/564/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виселення. Рішення по справі не прийнято, а тому дії відповідача ОСОБА_5 , які направлені на примусове виселення позивача та членів її сім`ї є незаконними. Окрім цього представник позивача зазначає, що 29.07.2022 року працівниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» було здійснене за заявою відповідача ОСОБА_5 , примусове відключення електроенергії. Вказане підтверджується заявою ОСОБА_1 до АТ «ДРЕК Одеські Електромережі» від 29.07.2022 року.

Відповідно до ст.153ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та додані до нього письмові докази, суд вважає, що воно підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно до ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вищевказані вимоги закону заявником не виконані, зокрема, не вказано відомостей щодо внесення пропозицій заявником з приводу зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Заявник (позивач) не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним клопотання представника позивача ОСОБА_10 про забезпечення позову повернути, оскільки його подано з порушенням норм ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.150-153, 187, 274, ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача адвоката Брагарчук ОльгиРусланівнипро забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Державного підприємства «Сетам», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_6 про визнання недійсним електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів повернути заявнику.

Повернення клопотання про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою після усунення умов, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 29 вересня 2022 року.

Суддя О.П. Галич