Рішення № 10648718, 03.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2010Справа №2-16/3483-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» (95494, м. Сімферополь, п. Комсомольське, вул. Зелена,11, ідентифікаційний код 00858409)

До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Стадіонна,15, кв.8)

Про стягнення 4 700,00 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим М.О.Білоус

                                        представники:

Від позивача – Твердюков Е.М. – представ., дов. б/н від 25.11.2008р.

Від відповідача - Ткаченко Л.М. – паспорт серії ЕЕ № 085828

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди від 30.12.2007р. у розмірі 4700, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються свої обов’язки за договором № 04 від 30.12.2007 р., у зв’язку з чим заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни перед Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» складає 4700,00 грн.

У судовому засіданні 03.08.2010р. позивач надав, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.11.2007р. по 15.07.2010р. у сумі 4300,00 грн., провадження в частині стягнення 400,00 грн. припинити у зв’язку з добровільної сплатою відповідачем. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.(а.с.25)

Відповідач у судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» визнає у повному обсязі, але не має можливості своєчасно сплатити суму заборгованості. Наданий відзив був прийнятий судом до розгляду. (а.с.27)

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

30.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності Ткаченко Ларисою Михайлівною (Орендар) був укладений договір № 4 на оренду автомобіля, згідно п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування автомобіль марки 702621В. Передача автомобіля оформлюється актом приймання – передачі. (а.с.8)

Відповідно до п.6.1. Договору дійсний договір вступає в силу з 01.01.2008р. та діє по 31.05.2008р.

Відповідно до акту приймання – передачі від 01.01.2008р. Орендодавець передав автомобіль у користування Орендарю. (а.с.9).

За взаємною згодою сторін дія договору була продовжена до 01.11.2008р. Отже на час звернення позивача до суду з цім позовом договір закінчив свою дію.

Згідно з п.4.1.Договору плата за оренду визначена сторонами у сумі 500,00 грн. за місяць незалежно від результатів господарської діяльності.

У разі затримки повернення автомобіля з оренди, оренда плата стягується у подвійному розмірі за весь час затримки. (п.4.5 Договору).

За несвоєчасне або неналежне виконання свої обов’язків за договором, сторони несуть матеріальну відповідальність передбачену чинним законодавством.

Як вказує позивач у позовні заяві та не заперечується сторонами, на виконання умов укладеного договору позивачем була здійснена передача автомобіля в оренду відповідача.

Однак, після закінчення строку дії договору та повернення автомобіля Орендодавцю за відповідачем утворилась заборгованість з орендних платежів станом на 01.06.2010р.

Таким чином на день звернення до суду з позовом заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни перед Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» за несвоєчасну сплату орендної плати складала 4 700,00 грн.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Проте, відповідачем був наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.07.2010р., з якого вбачається, що 09.04.2009р. та 27.07.2009р. відповідачем у добровільному порядку була здійснена сплата основного боргу у розмірі 400,00 грн. та розрахунок на суму 4300,00 грн.

У зв’язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.11.2007р. по 15.07.2010р. у розмірі 4300,00 грн., а в частині стягнення 400,00 грн. провадження у справі припинити.

Враховуючи те, що основна сума заборгованості була сплачена відповідачем в добровільному порядку до подачі позову до суду, позовні вимоги в частині стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни суми основного боргу у розмірі 400,00 грн. підлягають відмові.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Надана позивачем у судовому засіданні заява про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 400,00 грн. на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України не може бути прийнята судом з зазначених вище підстав та враховуючи відсутність права позивача щодо певної матеріально – правової вимоги позивача до відповідача.

Суд також приймає до уваги, що відповідач не прийняв участі у звірці розрахунків з позивачем, але з відзиву, наданому у судовому засіданні вбачається, що відповідач підтверджує існування боргу перед Відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» за договором № 4 від 30.12.2007р.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а тому слід стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» заборгованість з орендної плати у сумі 4300,00 грн.

В частині стягнення 400,00 грн. відмовити у зв’язку з необґрунтованістю вимог.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись 49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Ткаченко Лариси Михайлівни (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Стадіонна,15, кв.8) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване автотранспортне підприємство №1201» (95494, м. Сімферополь, п. Комсомольське, вул. Зелена,11, ідентифікаційний код 00858409) заборгованість з орендної плати у сумі 4300,00грн., 93,31 грн. державного мита та 215,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 400,00 грн. відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.