Рішення № 106415946, 20.09.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 348/805/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Майор Ю.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕАО № 5406551 від 22.05.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕАО № 5406551 від 22.05.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності.

Мотивуючи позовнівимоги вказуєна те,що 22.05.2022 року інспектором Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Лакатиша М.М., відносно ОСОБА_1 було винесенопостанову про накладенняадміністративногостягненняпо справіпроадміністративне правопорушенняусфері забезпеченнябезпекидорожньогоруху,зафіксованенев автоматичномурежимі серіїЕАО № 5406551,якою позивачавизнано винниму вчиненні правопорушення передбаченого ч.1ст.121КУпАП ізнакладенням адміністративного стягнення увигляді штрафув розмірі340,00грн.

У зазначеній постанові вказано, що 22.05.2022 р.о 09год.44хв.водій ОСОБА_1 , керував в смт. Великий Бичків автомобілем марки Lexus СЕ 200 H р.н.з. НОМЕР_1 у якого нанесено сторонні предмети на лобовому склі, а саме тонувальну плівку, що зменшує оглядовість з місця водія, та під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійні сигнали, чимпорушив п. 31.4.7. Правилдорожнього руху, та під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійні сигнали чимпорушив п. 9.9.б Правилдорожнього руху узв`язку зчим відносно ньогобула винесенапостанова про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5406551від 22.05.2022 року якою притягнуто ОСОБА_1 доадміністративної відповідальності за ч.1ст.121КпАП України знакладенням адміністративногостягненняу виглядіштрафувсумі 340,00гривень запорушення п. 31.4.7. та 9.9.б ПДР України.

Позивач з винесенням постанови не згідний, вважає, оскаржувану постанову незаконною. Вважає, що інспектор притягнувйогодо відповідальностіне маючи на те підстав. Позивач вказує, що постанова винесена з порушенням законодавства. Вказав, що інспектор почав складати протокол про адміністративне правопорушення без підготовки до розгляду справи, не зачитав його права та не дав можливості заявити клопотання чим порушив ст. 278 КУпАП. Окрім, цього зазначає, що для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світло пропускання) використовуються спеціальні вимірювальні прилади. Ступінь світлопропускання скла визначається відповідно до ГОСТ 27902-99 за таких умов: температура повітря 20 ±5? С; тиск 80-106 кПа; відносна вологість повітря - 60±20%. Оцінку тонування проводитися працівником поліції спеціальним повіреним, сертифікованим приладом тауметром. Ніяких дій для збору та підтвердження доказів не було проведено.

Також, позивач зазначає, що після закінчення розгляду справи інспектор вимагав поставити підпис, а в разі відмови погрожував не видати протокол на руки. Після того як він поставив свій підпис на постанові та хотів її отримати, інспектор повідомив його, про необхідність внесення змін та роздрукував нову постанову в якій додав також нове правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 не ввімкнув аварійні сигнали. Після того, як інспектор поліції роздрукував нову постанову, не попередивши його про внесення до неї змін, не даючи ознайомитися з постановою, вимагав від нього поставити нові підписи для її отримання.

Позивач вказуєна те,що постанова не містить і до неї не додано, жодних доказів у розумінні ст. 251 КУпАП щодо винуватості ОСОБА_1 , в учиненні адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного Позивач вважає, що інспектор поліції виніс постанову не маючи жодного доказу у справі про адміністративне правопорушення, а також невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи. З посиланням на викладене просить суд скасувати постанову про накладенняадміністративногостягненняпо справіпроадміністративне правопорушенняусфері забезпеченнябезпекидорожньогоруху,зафіксованенев автоматичномурежимі серіїЕАО № 5406551від 22.05.2022р.

Позивач усудове засідання нез`явився,хоча належнимчином бувповідомлений продату,час імісце судовогорозгляду. На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідачаГУНП в Закарпатській області всудове засідання нез`явилася. Подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позову заперечила, вважає, що інспектором Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції Лакатиша М.М. оскаржувана постанова складена відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заяви, клопотання:

21.07.2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

12.08.2022 року позивачем подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

17.08.2022 року представником відповідача подано до суду клопотання/заяву про надіслання позовної заяви.

30.08.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позову заяву.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

26.05.2022 року хвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Фарнківської області Матолич В.В. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду.

24.06.2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду по справі № 348/805/22 прийнято позов та призначено справу до розгляду.

Уданійсправізаходизабезпеченнядоказівтазабезпеченняпозовусудомнезастосовувалися.

Провадженняу справіухвалоюсуду незупинялося,атомуне булопідстав дляйого поновлення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, наякихґрунтуєтьсяпозов, об`єктивнооцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішенняспорупосуті, враховуючипринципи рівності сторін, суд дійшов наступного висновку.

Так, спір між сторонами виник з приводу притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто,особливістюадміністративногосудочинстваєте,щотягардоказування в спорі покладаєтьсянавідповідача-суб`єктавладнихповноважень, який повинен надати докази, що свідчатьпроправомірністьйогодій,законністьприйнятихрішень.

Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ст.77 КАС Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яких ґрунтуються їївимоги тазаперечення. Вадміністративних справахпро протиправність рішень, дійчибездіяльності суб`єктавладнихповноваженьобов`язокщодо доказування правомірності свогорішення, діїчи бездіяльностіпокладаєтьсянавідповідача.

Надаючиправовуоцінкуспірнимправовідносинам,щовиниклиміжсторонамиу справі, суд виходитьзнаступного.

Спірні правовідносини регулюютьсяКодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),ЗакономУкраїни «Про Національну поліцію»,Правилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі -ПДР) та ст.286КАС України.

Згіднозп.8ч.1ст.23ЗаконуУкраїниПроНаціональнуполіцію,поліція відповідно до покладених нанеїзавданьувипадках,визначених законом,здійснює провадження усправах про адміністративні правопорушення,приймаєрішенняпро застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом11частини1статті23 цьогоЗаконувизначено,що поліціявідповіднодо покладених нанеїзавдань регулюєдорожнійрухта здійснюєконтроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасникамитаза правомірністю експлуатації транспортних засобівна вулично-дорожніймережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Увідповідностідо ст.283 КУпАПрозглянувшисправупро адміністративне правопорушення, орган (посадоваособа)виноситьпостановупосправі.

Як встановленосудом,22.05.2022року інспекторомРахівського районноговідділу поліціїГУНП вЗакарпатській областікапітаном поліціїЛакатиш М.М.,було винесено постанову серіїЕАО № 5406551,якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальностіза вчинення22.05.2022 р.о 09год.44хв. адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 КУпАПусфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване нев автоматичному режимі з накладенням адміністративного стягнення увигляді штрафув розмірі340,00 гривень, а самеза порушеннявимог п. 9.9.б та п.31.4.7 ПДР України.

Відповіднодоп.9.9.б ПДРУкраїни - Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена

у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар

Відповіднодоп.31.4.7ПДРУкраїни - Забороняється експлуатаціятранспортних засобівзгідно іззаконодавством занаявності такихтехнічних несправностейі невідповідностітаким вимогам встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Відповіднодоч. 1 ст. 121 КУпАП Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповіднодост.222цьогоКодексу,органиНаціональноїполіціїрозглядають справи, зокрема, про порушенняправилдорожньогоруху,втомучисліза ч.1ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.3ст.254 КУпАПпротокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбаченихст.258 цього кодексу.

Згідно з ч.2 та ч.4ст.258 КУпАПпротокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч.1 та ч.2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 КУпАП.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоваих в автоматичному режимі.

Ст.258 КУпАПмістить вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно доп.10розділу ІІІІнструкціїз оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративніправопорушення усферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані невавтоматичномурежимі, затвердженоїнаказомМВСУкраїни№1395від 07.11.2015, поліцейський оцінює доказизасвоїмвнутрішнімпереконанням,що ґрунтується навсебічному, повномуі об`єктивному дослідженні всіх обставин справи вїх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так,відповіднодост.288КУпАП, перевірказаконностіта обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушеннясудом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративногосудочинстваУкраїни.

Суд,здійснивши перевіркурішення субєктавладнихповноваженьщодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, вважаєза необхідне зазначитинаступне.

Згіднозп.1ст.247КУпАПобов`язковоюумовоюпритягненняособидоадміністративної відповідальностієнаявністьподіїіскладуадміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначенанормавстановлюєобовязоксуб`єкта владнихповноваженьщодо доказування правомірності своїхрішень,дійчи бездіяльності.Оскільки позивачпроти вчинення правопорушення заперечує,відповідачзобовязаний податидоказина спростування таких заперечень.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КпАП).

Всилуст.7КУпАПніхтонеможе бутипідданий заходу впливувзв`язкуз адміністративним правопорушеннямінакшеякнапідставахівпорядку,встановлених законом. Провадженняв справах про адміністративніправопорушенняздійснюєтьсяна основісуворого додержання законності. Застосуванняуповноваженими нате органами і посадовимиособами заходів адміністративного впливу провадитьсявмежах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приприйняттіпостановипронакладенняадміністративногостягненнязаправиламист.252 КУпАП визначенообовязоквідповідачапровестиоцінкунаявнимдоказам,повно і об`єктивно дослідити всі обставинисправивїх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже,притягненняособидоадміністративноївідповідальності,можливелишезанаявності події адміністративногоправопорушеннятавиниособиуйоговчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Отже,знаведенихнормвбачається,щоправовоюпідставоюдляпритягненняособидоадміністративноївідповідальностієнаявністьскладувчиненогоадміністративного правопорушення, щомає підтверджуватисяналежнимиідопустимимидоказами.

Відповіднодоч.4ст.258КУпАПувипадках,передбаченихчастинамипершоюта другою цієї статті, уповноваженимиорганами(посадовимиособами)намісцівчинення правопорушення виноситься постановаусправіпроадміністративне правопорушення відповіднодовимог статті 283 цьогоКодексу.

Відповідно доп.1,2«Інструкціїзоформленняполіцейськимиматеріалівпроадміністративні правопорушенняусферізабезпеченнябезпекидорожньогоруху,зафіксованінев автоматичномурежимі»затвердженоїнаказомМВС№ 1395від07.11.2015р.,- розглянувшисправу проадміністративнеправопорушення,поліцейськийвиноситьпостановупосправіпро адміністративнеправопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідатистатті 283КУпАП.

Згідно зстаттею 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адмінстягнення у вигляді штрафу.

В порушення приписів ст.283 КУпАП постанова від 22.05.2022 року не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), уповноважена на розгляд справ про адміністративні правопорушення, в тому числі, інспектор поліції, мають діяти із дотриманням вимог законодавства.

ПриписамиКодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ПрицьомуКодексомУкраїнипроадміністративніправопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягненняособидовідповідальності:виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формуваннядоказовоїбази (матеріалівсправи), розгляд справипро адміністративне правопорушення.

Тобто,післявиявленняфактувчиненняправопорушенняпрацівникполіціїзобов`язаний зібрати належнітадопустимідоказитакогоправопорушення.

Позивач у позовній заяві заперечує обставини, вказані у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечує факт порушення нимправил дорожнього руху, вказує, що факт порушенняПДРне зафіксовано.

Так,зізмістуоскаржуваноїпостанови серії ЕАО № 5406551від 22.05.2022року слідує, що 22.05.2022 р.о 09год.44хв.водій ОСОБА_1 , керував в смт. Великий Бичків автомобілем марки Lexus СЕ 200 H р.н.з. НОМЕР_1 у якого нанесено сторонні предмети на лобовому склі, а саме тону вальну плівку, що зменшує оглядовість з місця водія, та під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійні сигнали, чимпорушив п. 31.4.7. Правилдорожнього руху, та під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійні сигнали чимпорушив п. 9.9.б Правилдорожнього руху узв`язку з зчим відносно ньогобула винесенапостанова про адміністративне правопорушеннясеріїЕАО № 5406551від 22.05.2022 року якою притягнутойого доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121КпАП України знакладенням адміністративногостягненняу виглядіштрафувсумі 340,00гривень запорушення п. 31.4.7. та 9.9.б ПДР України.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, показаннями технічнихприладівта технічних засобів, що мають функціїфото-ікінозйомки, відеозапису чизасобівфото-і кінозйомки, відеозапису,що за наявності не спростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Крімтого,оскаржуванапостановавграфі7неміститьвказівки про долучення до постанови відеозапису, показання технічнихприладів , яким зафіксовано правопорушення, якдоказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, із зазначенням технічного засобу, якимйогоздійснено.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач ОСОБА_1 заперечує факт порушення нимправил дорожньогорухута зазначає на неповноту та необ`єктивність з`ясування фактичних даних по справі.

Зокрема для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світло пропускання) використовуються спеціальні вимірювальні прилади. Ступінь світлопропускання скла визначається відповідно до ГОСТ 27902-99 за таких умов: температура повітря 20 ±5? С; тиск 80-106 кПа; відносна вологість повітря - 60±20%. Оцінку тонування проводитися працівником поліції спеціальним повіреним, сертифікованим приладом тауметром. Ніяких дій для збору та підтвердження доказів не було проведено.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лише постанова у справі про адміністративне правопорушення від 22.05.2022 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП, зокрема, фото- відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, відповідач не надав.

Жодних доказів, які б спростували твердження позивача, відповідачем не надано.

Незважаючи на заперечення гр. ОСОБА_1 факту порушенняПДРпри винесенні оскаржуваної постанови інспектором всуперечст.245 КУпАПне було вжито заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідженні всіх обставин справи. Відповідачем жодних доказів, зокрема пояснень свідків, показання технічнихприладівта технічнихзасобів, що мають функції фото-ікінозйомки, відеозапису чизасобівфото-ікінозйомки,відеозапису на підтвердження саме факту вчинення позивачем вказаного правопорушення суду не надано.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушенняне проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст.278,279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2статті 251 КУпАПвстановлено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач заперечив факт дослідження відповідачем будь-яких обставин під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та дослідження доказів на підтвердження вини останнього.

Крім цього, в порушення вимог ч.3ст.283 КУпАПоскаржувана постанова не містить інформації щодо технічного засобу, яким мало здійснюватись фото або відеозапис правопорушення.

Пунктом 24Постанови ПленумуВерховногоСудувід23.12.2005р.№14«Пропрактику застосуваннясудамиУкраїнизаконодавствау справахпродеякізлочинипротибезпекирухута експлуатаціїтранспорту,атакожпроадміністративніправопорушеннянатранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховуєпри прийнятірішенняу данійсправіправовупозиціюВерховного СудуУкраїниускладіколегіїсуддів Касаційногоадміністративногосудувикладенуупостанові усправі№524/9716/16-авід13.02.2020року,згідноякої -уразівідсутностівоскаржуваній постановіпосправіпро адміністративнеправопорушення посиланьна технічнийзасіб,задопомогоюякого здійсненовідеозапис,такий відеозаписзгіднозвимогамист.74КАСУкраїни не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановіВерховного Судуускладіколегії суддівКасаційногоадміністративногосуду у справі№524/1284/17від 19.02.2020року.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз законодавчихнорм,запереченняпозивачащодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстависудудійти висновку, що відповідач,яксуб`єктвладних повноважень, повинен бувзібрати докази, якіб підтверджували наявністьскладу правопорушеннята спростувати позицію позивача, однакдоказівтого, що ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР України не надано, про наявність таких не зазначено у оскаржуваній постанові.

Виходячиізнаведеного,шляхомспівставленнязібранихпосправідоказів,зврахуванням встановленогоКАСУкраїниобов`язкудоказуванняправомірностісвогорішення,діїчибездіяльності,судприйшовдовисновкупро недоведеність винипозивачав скоєнні адміністративного правопорушення.

Такимчиномсудвважає,щовідповідачемнедоведенофактувчиненняпозивачемпорушеньправилдорожньогоруху,оскількизнаявнихусправідоказівне вбачається , що позивачем порушено правила дорожнього руху.

Увідповідностідоч.3ст.62КонституціїУкраїни,усісумнівищододоведеностівиниособи тлумачатьсянаїїкористь.

ВсвоїхрішенняхЄвропейськийсудз правлюдини,юрисдикціяякогопоширюється навсі питання тлумаченняізастосуванняКонвенції (п.1ст.32Конвенції)неодноразово наголошував, що судприоцінці доказів керуєтьсякритерієм доведення «поза розумним сумнівом».Таке доведення може випливатизі співіснування достатньо вагомих, чіткихіузгодженихміж собою висновків абоподібних неспростованих презумпцій щодофактів:(п.45РішенняЄСПЛ усправі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р.,заява№21037/05;заява №38683/06;п.75 Рішення ЄСПЛу справі «Огороднік протиУкраїни» від 05.05.2015р., заява№29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛу справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013р.,заява№12167/04).

Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В порушення законодавчих положень відповідачем не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 280 КУпАП.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповіднодоч.2ст.2КАСУкраїниусправахщодо оскарженнярішень, дійчи бездіяльностісуб`єктіввладнихповноважень адміністративнісуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1)на підставі,умежахповноваженьта успосіб,що визначені Конституцієюта законами України; 2)звикористаннямповноваженнязметою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобтозурахуваннямусіх обставин, що маютьзначення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) здотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючивсім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансуміжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод таінтересів особи іцілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобтопротягом розумного строку.

Повноваження адміністративногосудуусправахз приводурішень,дійчи бездіяльності суб`єктів владнихповноваженьщодопритягнення доадміністративної відповідальності, визначені ст.286КАС України.

Так,відповіднодоч.3ст.286КАСУкраїни,за наслідкамирозглядусправиз приводу рішень, дійчибездіяльності суб`єктіввладнихповноважень усправах про притягненнядо адміністративної відповідальності місцевийзагальнийсуд як адміністративний маєправо:1) залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень без змін, апозовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень інадіслати справу нановийрозгляддо компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноваженьі закрити справупро адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення вмежах, передбачених нормативним актомпро відповідальність заадміністративне правопорушення, зтим, однак,щобстягненнянебулопосилено.

Напідставіаналізунормзаконодавстватаобставинсправи,суд дійшов до висновку щовірнимспособомвідновленняпорушенихправпозивачаєскасування постанови по справі про адміністративнеправопорушеннясеріїЕАО № 5406551від 22.05.2022 року, тазакриття провадження усправі,щовідповідаєположеннямч.3 ст.286 КАС України.

Підсумовуючи вказане, з оглядунавстановленівсудовомузасіданніобставинитавизначенівідповіднодонихправовідносини, враховуючи те, що на час розгляду справи та винесення постанови по суті заявлених позовних вимог, відповідачем доказів щодо правомірності свого рішення суду надано не було, не було надано відповідних доказів, які б підтверджували скоєння позивачем зазначеного правопорушення, будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суда відсутні, суд приходить до висновку, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП,недотриманнявимогщодосвоєчасного,всебічного,повного іоб`єктивногоз`ясуваннявсіхобставинсправитаналежногодокументуванняобставинадміністративного правопорушення,єпідставоюдляскасування постановисеріїЕАО№ 5406551від22.05.2022року,якою ОСОБА_1 визнановиннимувчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.121 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Відповідно дост.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі ст. ст.6-14, 25,32,77,205, 241,243 -246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.33, ч.1 ст.121, ст.ст.247, 251, 258,268,280,283,284КУпАП, суд, -

ухвалив:

Адміністративнийпозов ОСОБА_1 до ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови серії ЕАО № 5406551 від 22.05.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасуватипостановуусправіпроадміністративнеправопорушеннясерії ЕАО № 5406551 від 22.05.2022 року пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиненняадміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідноч.2ст.271КАСУкраїникопіїсудовихрішеньусправах,визначених цією статтею, невідкладно видаютьсяучасникамсправиабонадсилаютьсяїм,якщовони не були присутні підчас його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ч. 4 ст.286КАСУкраїни у десятиденний строк із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: ГУНП в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13).

Дата складання повного тексту судового рішення 20.09.2022 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца