Рішення № 106386216, 22.09.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2022 року Суми Справа № 480/13740/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України,

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсацій.

Суть спору, позиція сторін.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки; стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 46512,51 грн; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби пов`язаних з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, за 2017 - 2021 роки, у розмірі 10709,66 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідач не виплатив належні суми компенсації вартості за неотримане речове майно та не нарахував і не виплатив компенсації за невикористані дні щорічних додаткових відпусток в кількості 8 діб, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012, за 2017-2021 роки.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність відповідача, в частині не виплати позивачу компенсації за речове майно, то відповідач зазначає, що 24.12.2021 така компенсація була виплачена позивачу.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність відповідача, в частині не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані відпустки, передбаченої постановою Уряду № 702 від 01.08.2012, за 2017-2021 роки та стягнення з відповідача такої компенсації, то відповідач зазначає, що в силу вимог ст. 10-1 Закону № 2011-ХІ, така компенсація надається виключно у рік звільнення військовослужбовцям, тобто особам, які ще не виключені з військової частини та виконують обов`язки. Переліком, затвердженим постановою Уряду № 702 від 01.08.2012 не передбачено виплату компенсації у випадку невикористання додаткової відпустки. Визначення виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби, за якими пов`язано підвищене нервово-емоційне та інтелектуальне навантаження, ризик для життя і здоров`я, є дискрецією відповідача.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому просить суд закрити провадження у справі, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі 46512,51 грн та відхилити викладені представником відповідача у відзиві заперечення проти позовних вимог про стягнення компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки.

Процесуальні дії, які вчинялись судом.

21.02.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної зави до розгляду та відкриття провадження, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

22.09.2022 судом постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та стягнення з відповідача такої компенсації у розмірі 46512,51 грн. Тому справа розглядається з урахуванням вказаних обставин.

Фактичні встановлені обставини і зміст спірних правовідносин.

У період з 06.11.2017 по 13.11.2021 позивач проходив службу у Військовій частині № НОМЕР_1 на посаді стрільця (з.б.а.с. 12, а.с. 21).

22.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням вирішити питання про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки за 2017-2021 роки у кількості 8 днів щороку відповідно до постанови Уряду № 702 від 01.08.2012 (а.с. 18).

03.12.2021 відповідач відмовив позивачу у наданні компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпускти, зазначивши, що у зв`язку з настанням особливого періоду надання таких відпусток, визначених постановою Уряду № 702 від 01.08.2012, було призупинено, про що повідомив листом за № 2/22/12/5-2325 (а.с. 19). Разом з листом відповідач надав позивачу розрахунок № 530 (а.с.22).

Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність в цій частині, тому позивач звернувся до судуз даним позовом.

Мотиви та висновки суду.

Згідно з ч. 4 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів. Перелік військових посад, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.

Постановою Уряду № 702 від 01.08.2012 затверджено перелік військових посад, виконання обов`язків військової служби за якими пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, що дають право на щорічну додаткову відпустку.

Відповідно до додатку 3 Переліку зазначеної постанови Уряду посада військовослужбовця національної гвардії стрілець відноситься до посад, яким надається додаткова щорічна відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я у кількості 8 діб.

Крім того, відповідач у листі від 03.01.2022 за № 2/22/12/5-2325 повідомив позивача, що він дійсно проходив військову службу за контрактом, проте у зв`язку з настанням особливого періоду надання щорічних додаткових відпусток в кількості 8 діб, визначених постановою Уряду № 702 від 01.08.2012, було призупинено (а.с. 19).

Як вже зазначалось, у період з 2017 по 2021 рік позивач проходив військову службу в Національній гвардії України на посаді стрільця, що підтверджується витягом з послужного списку позивача від 01.12.2021 (а.с. 21).

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на щорічні додаткові відпустки, відповідно до норми ч. 4 ст. 10-1 Закону України № 2011, за періоди служби з 2017 по 2021 роки, у кількості 8 діб на рік.

Відповідно до пунктів 8, 14, 17, 18, 19 ст. 10-1 Закону № 2011, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, а також відпусток у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Відповідачем не заперечується, що у період з 2017 року по 2021 рік щорічна додаткова відпустка за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я або інша додаткова відпустка в особливий період до моменту звільнення з військової служби позивачу не надавалась.

Указом президента України від 17.03.2014 № 303 оголошено рішення про проведення часткової мобілізації. Тому з 18.03.2014 і по даний час особливий період триває.

Відповідно до норм пунктів 3-4 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженого наказом МВС України від 15.03.2018 № 200, особам сержантського і складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток за поточний рік до одержання військовою частиною наказу (повідомлення) про звільнення з військової служби оплачується тривалість щорічної основної та додаткової відпусток, на які вони мають право в році звільнення.

Зазначеним особам, що звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної відпустки за поточний рік до одержання військовою частиною наказу (повідомлення) про звільнення з військової служби оплачується тривалість щорічної основної відпустки, яка визначається відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одержаний результат обчислення тривалості відпустки, що надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку військовослужбовці мають право за кожен повний місяць служби в році звільнення, округлюється з урахуванням математичних правил.

Пунктом 5 цього розділу Порядку встановлено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у пунктах 3, 4 цього розділу, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. Виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Враховуючи вищевикладені вимоги діючого законодавства України у разі невикористання додаткової щорічної відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, така відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

При цьому, суд звертає увагу, що припинення надання військовослужбовцям додаткових відпусток відповідно до ст. 10-1 Закону № 2011-XII в особливий період є тимчасовим обмеженням способу реалізації права на використання додаткової відпустки безпосередньо та жодним чином не впливає на суть цього права.

Отже, у випадку звільнення військовослужбовців зі служби, їм повинна виплачуватися грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки. Невиплата ж грошової компенсації за невикористані дні відпустки порушує право позивача на мирне володіння своїм майном. При цьому, суд зауважує, що сам факт неможливості надання відповідачем відпустки без рівноцінної її заміни грошовою компенсацією суперечить самій суті права.

Судом встановлено, що 03.11.2021 під час проходження служби позивач звертався до відповідача з проханням про виплату компенсації за невикористані відпустки за 2017-2021 роки, відповідно до постанови Уряду від 01.08.2012 № 702 (а.с. 23) та 22.11.2021 після звільнення зі служби звертався з проханням вирішити питання про нарахування і виплату такої компенсації (а.с. 18).

Враховуючи той факт, що відповідач при звільненні позивача зі служби не нарахував та не виплатив позивачу, компенсацію за додаткові щорічні відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за періоди служби з 2017 по 2021 рік, суд приходить до висновку про порушення відповідачем прав позивача.

В той же час, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби пов`язаних з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки у розмірі 10709,66 грн.

Зазначена сума компенсації в грошовому еквіваленті розрахована позивачем виходячи з 30 днів невикористаної додаткової відпустки, що фактично грунтується на розрахунку відповідача № 530 (а.с. 22).

Судом не приймається до уваги зазначений розрахунок, незважаючи на його підписання командиром військової частини та головним бухгалтером, як доказ фактичного нарахування позивачу сум компенсації щорічних додаткових відпусток за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, за 2017-2021 роки, оскільки:зазначений розрахунок не є довідкою про нараховані суми грошової компенсації відпусток; із нього неможливо встановити за який саме період часу розраховано компенсацію за дні невикористаної відпустки; зазначений документ лише підтверджує розрахунок нарахування грошового забезпечення (тобто обрахунок сум у цифоровому виразі), а не факт нарахування позивачу таких сум за конкретні періоди.

Також, судом встановлено, що за кожен повний прослужений рік військової служби позивач отримує право на 8 календарних днів додаткової відпустки. Тобто, за 5 повних прослужених років військовослужбовець отримує право на 40 календарних днів, з розрахунку 8 днів х 5 років. В той же час, з розрахунку не вбачається, що частина відпустки позивачем була використана або йому була компенсована.

Позивач просить суд саме стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористані відпустки (30 днів) у сумі 10709,66 грн.

З урахуванням того, що судом не приймається розрахунок відповідача № 530, як доказ нарахування позивачу компенсації за невикористані дні відпустки, то вимога позивача про стягнення вказаної суми є передчасною та задоволенню не підлягає.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем порушені права позивача, відповідач є податковим агентом та особою, яка до часу звільнення здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд виходить за межі позовних вимог та крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, та зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити таку компенсацію, з урахуванням правової оцінки наданої судом та фактично виплачених сум такої компенсації.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що відсутність належного бюджетноо фінансування не може бути поважною причиною невиплачувати позивачу при звільненні належні суми компенсації, якщо такі виплати передбачені діючими нормами законодавства.

Судові витрати.

Враховуючи, той факт що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

При цьому, суд роз`яснює позивачу право на повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 908 грн, в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсацій задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби пов`язаних з нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я, за 2017 - 2021 роки.

3. Зобов`язати Військову частину № НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки за виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров`я за 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням висновків суду та фактично виплачених сум такої компенсації.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено та підписано суддею 22.09.2022, оскільки з 08.09.2022 суддя перебував на лікарняному.

Суддя А.І. Сидорук