Рішення № 106374763, 22.09.2022, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1378/19

Провадження № 2/486/518/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року м. Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Деменко К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

учасники справи: позивач АТ КБ «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі32607,19грн.за кредитнимдоговором б/нвід 06серпня 2012року,укладеним між ОСОБА_1 та,згідно позову,АТ КБ«ПриватБанк».

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 06 серпня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 11600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», викладеними на сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір. У зв`язку з порушеннями зобов`язань з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості за кредитним договором у відповідача станом на 18 липня 2019 року наявна заборгованість у розмірі 32607,19 гривень, яка складається з: 12928,97 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4479,18 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 13070,13 гривень нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 100 гривень - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень - штрафу (фіксована частина) та 1528,91 гривень - штрафу (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 32607,19 гривень та судові витрати.

25 серпня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому вказує, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості за кредитним договором, а саме, не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом, за штрафи та пеню, а також не доведено факт наявності заборгованості. Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем досудових вимог про необхідність сплати простроченої заборгованості. Позивачем не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та, відповідно, отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів, щоб в сукупності із Заявою, Довідкою про умови кредитування свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг. Зазначає, що позивачем пропущено трьохрічний строк звернення до суду із позовом, що є підставою для відмови у позові. Просить відмовити у задоволенні позову.

Цоього ж дня відповідачем надано суду заяву про застосування строків позовної давності, оскільки останній платіж по кредиту був зроблений ним у 2013 році, а до суду позивач звернувся лише у 2019 році.

14 вересня 2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що підписавши заяву, відповідач надав свою згоду на те, що ця заява разом із та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір. Направлення на адресу відповідача вимог про погашення заборгованості не передбачено наданим продуктом банку. Щодо строку позовної давності. Зазначає,що картка діє до останнього календарного дня 12/21 року. Позивач звернувся до суду із позовом 07 серпня 2019 року, тобто до спливу строку позовної давності. Просить позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просв розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява із проханням розглядати справу без участі відповідача та представника відповідача. Позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи проведено без участі сторін та представників з урахуванням положень ч.1 ст.223 ЦПК України.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 06 серпня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, який представляє собою анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанк, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно з яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок /а.с. 10, 11, 12-26/. Вказана анкета-заява містить підпис відповідача.

Як вбачається з копії статуту АТ КБ «ПриватБанк» /а.с. 32-33/ згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21 травня 2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та Банком кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1.2.1.7 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за вказаним кредитним договором стосовно надання кредиту виконав, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у нього перед банком утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідач просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ч. ч.3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1 та 5 статті 261 ЦК України).

Виходячи з вимог статті 261 ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний закономінтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюванийзакономінтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, умови, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами і передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення в договорі терміну кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. В такому випадку, термін позовної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до частини 5 статті 261 ЦКУ починається після невиконання або неналежного виконання позичальником чергового платежу і обчислюється окремо по кожному простроченого платежу. В такому випадку, позовна давність у три роки встановлюється окремо до кожного невиконання щомісячного платежу. Тому, в разі порушення позичальником зобов`язань за кредитом, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Як видно з розрахунку заборгованості, який складається з двох частин /а.с. 5, 6-9/ та виписки по рахунку /а.с. 122-126/ відповідач за період дії договору активно користувався кредитними коштами, зокрема знімав їх, чим фактично визнавав наявність кредитних відносин між ним та АТ КБ «ПриватБанк». Останнє погашення за договором відбулось в червні 2019 року на суму 598,80 грн. та 6,21 грн. (автоматичні погашення), в той же час поповнення готівкою кредитної картки на суму 800 грн. 25 жовтня 2018 року /а.с. 123/.

Отже суд приходить до висновку про те, що позивачем не порушено строк позовної давності.

Вказаний договір є договором з щомісячною сплатою кредитного платежу, і відповідач належними чином його не виконував, тобто не сплачував щомісячний платіж у повному обсязі, то є закономірною наявність заборгованості, в тому числі і по простроченій сумі кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості /а.с. 5, 6-9/ заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 18 липня 2019 року за кредитом складає 12928,97 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4479,18 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, з якою суд погоджується.

Стосовно заборгованостіза нарахованою пенею за прострочене зобов`язання - 13070,13 гривень, нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.- 100 гривень та штрафів - 2028, 91 гривень, суд приходить до такого.

Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Відповідно до ст. ст. 633, 634ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника нарахування відсотків не зазначено, як і не зазначено умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» /а.с. 11/ містить певні умови кредитування, однак вказаний витяг не підписаний відповідачем та не містить підтверджень, що саме Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відсотки та пеню.

Вказаний правовий висновок викладено в Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S.W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

З огляду на викладене, суд вважає, що доведена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає: 12928,97 гривень заборгованість за тілом кредиту; 4479,18 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту, а всього 17408,15 гривень.

Оскільки, невиконання ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання, потягнуло виникнення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 17408,15 гривень, порушене право позивача на повернення тіла кредиту, в тому числі простроченого тіла кредиту підлягає судовому захисту шляхом часткового задоволення його позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог, тобто 1025,62 гривень (53,39%) /а. с. 1/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 06 серпня 2012 року станом на 18 липня 2019 року у розмірі 17408 (сімнадцять тисяч чотириста вісім) гривень 15 копійок, яка складається з:

- 12928,97 гривень (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень дев?я-носто сім копійок) - заборгованість за тілом кредиту;

- 4479,18 гривень (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять гривень вісімнадцять копійок) - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Відмовити в частині стягнення нарахованої пені та штрафів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1025 (десять тисяч двадцять п`ять) гривень 62 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро поштовий індекс 49094, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_1 , МФО 305299.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кривець Маньківського району Черкаської області, зареєстрований та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г.А. Далматова