Постанова № 10634579, 29.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2010 р. справа № 2а-12441/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріГорюновій Л.С.

за участю

представника позивача Домашенко Т.Г.

представника відповідача Волкової Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Релігійної організації «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Релігійної організації «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позову вказав, що відповідач зареєстрований як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька. В порушення норм податкового законодавства, відповідач з моменту реєстрації не надає обовязкової податкової звітності до податкової служби. Вважає, що неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для державної реєстрації припинення юридичної особи.

Просить суд припинити юридичну особу Релігійну організацію «Християнської церкви «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, надавши аналогічні пояснення, просив позов задовольнити.

Представник відповідача надав судові заперечення на адміністративний позов, в яких посилається на те, що порядок реєстрації релігійних організацій, а також порядок припинення їх діяльності передбачається спеціальним законом України «Про свободу совісті та релігійної організації». Зазначеним законом передбачені чотири випадки, лише при наявності яких можливо припинення діяльності релігійної організації у судовому порядку, який є вичерпним. Крім цього, відповідач зазначає, що заяву до суду про припинення діяльності релігійної організації може подати або орган уповноважений здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурор. Вважає, що в даному випадку у податкового органу не має таких повноважень.

Просить суд у задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію статуту релігійної громади №630/5, релігійна громада «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька зареєстрована 16 листопада 2001 року за адресою: 83072, м. Донецьк, вул. Ангеліної, 13.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, релігійна організація «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька є юридичною особою, зареєстрована 16 листопада 2001 року Донецькою обласною державною адміністрацією, за адресою: 83072, м. Донецьк, вул. Ангеліної, 13, ідентифікаційний код 26127867.

Згідно довідки від 12.04.2010 року №252/10/29-014, відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Ленінському районі м. Донецька з 25.01.2002 року.

Згідно довідки від 20 квітня 2010 року №662, релігійною організацією «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька не подається звітність з моменту реєстрації.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», субєкт підприємницької діяльності зобовязаний у встановлені чинним законодавством строки, подавати податкові декларації, бухгалтерську звітність державній податковій інспекції, на яку покладені згідно з п. 3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в України» функції по контролю за своєчасним х представленням.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону передбачено, що Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Завданням Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є, зокрема визначення обов'язків держави щодо релігійних організацій та визначення обов'язків релігійних організацій перед державою і суспільством.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено в Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України.

Таким чином, як встановлено судом, юридична особа «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька є релігійною організацією, тому усі правовідносини повязані з діяльністю цієї релігійної організації передбачені спеціальним Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону, діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

У судовому порядку діяльність релігійної організації припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадянського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських чи релігійних організацій.

Таким чином, враховуючи, що в даному випадку відсутні підстави для винесення судового рішення про припинення релігійної організації, які передбачені ст. 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Релігійної організації «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька про припинення юридичної особи не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.02.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» фінансові органи та державні податкові інспекції звільнені від сплати державного мита.

Як вбачається із ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», керуючись ст. ст. 5 15, 159 163, 185 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Релігійної організації «Християнська церква «Слово життя» /селище Широкий/» Ленінського району м. Донецька про припинення юридичної особи відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 липня 2010 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 03 серпня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шинкарьова І.В.