Постанова № 10634306, 28.04.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2010 р. Справа № 50/172-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя- доповідач Лакіза В.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Фоміна В.О.,

при секретарі- Сємєровій М.С.,

за участю представників :

позивача – Макаренко О.М. за довіреністю № 36/9 вд 03.05.2009 р.,

відповідача – Магденко О.О. за довіреністю № 02-04/666 від 09.12.2009 р., Гмирак Л.І. за довіреністю №02-04/675 від 09.12.2009р.

треті особи: 1) ЗАТ «Готіка»- Махонін О.С. за довіреністю № 01/12 від 01.12.2009 р. після перерви не з’явився,

2) ПП «Будтехнологія –Н»- не з’явився,

3) ЗАТ «Агросервіс»- Ленець Д.В. за довіреністю № 18 від 20.03.2009 р. після перерви не з’явився,

4) ТОВ «СК «Інтерстрой»- Ленець Д.В. за довіреністю № 18 від 20.03.2009 р. після перерви не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(вх. № 306Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010р. по справі №50/172-09,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»Будівельний альянс», м.Харків,

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Закрите акціонерне товариство «Готіка», м. Харків,

2.Приватне підприємство «Будтехнологія –Н», м. Харків,

3.Закрите акціонерне товариство «Агросервіс», м. Харків,

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Інтерстрой», м. Харків,

до відповідача - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», м. Харків,

про припинення зобов’язань за договором, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено повністю. Припинено зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»Будівельний альянс»за Генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р., укладеним з Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. по даній справі та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути з позивача на користь відповідача сплачене державне мито за подання апеляційної скарги.

При цьому, в обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги статей 607,553,554,589,590 Цивільного кодексу України та статтю 43 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що оскаржуваний генеральний договір про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р. повністю відповідає вимогам статі 203 Цивільного кодексу України. На момент його укладання всі його істотні умови були погоджені сторонами. Позивач самостійно висловив бажання отримання кредиту в іноземній валюті, в той час як міг отримати його і в грошовій одиниці України. Фінансова криза, на яку посилається позивач, на думку відповідача, не може позбавити сторони за договором від виконання взятих на себе зобов’язань. Вказані позивачем обставини, зокрема неплатоспроможність та важке фінансове становище, є комерційним ризиком, що в свою чергу є принципом підприємницької діяльності. Ризики зміни обстановки на ринку та зміни курсу валют не можуть бути перекладені на позикодавця. Отже, зобов’язання позивача за кредитним договором не можуть бути припинені в зв’язку з неможливістю виконання, оскільки зобов’язання можуть бути виконані самим позивачем (в повній мірі чи частково), поручителями ( третіми особами у справі), майновими поручителями ( третіми особами у справі), за рахунок майна позивача або за рахунок заставленого майна.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. по даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому, позивач вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано послався на статтю 652 Цивільного кодексу України, згідно з якою –у разі істотної зміни обставин, якими сторона керувалася при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Оскільки частина 2 статті 653 Цивільного кодексу України встановлює правовим наслідком зміни або розірвання договору –припинення зобов’язань, тому рішення суду першої інстанції щодо припинення зобов’язань позивача є законним .

З-я особа –ЗАТ «Готіка»надала відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. по справі № 50/172-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

З-ті особи –ТОВ «СК Інтерстрой»та ЗАТ «Агросервіс»також надали відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просять суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

У судовому засіданні 19.04.2010 р. було оголошено перерву до 28.04.2010 р. до 14 год.15 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ СР «Укрсоцбанк»підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

05.08.2008 р. між Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт»Будівельний альянс» - «позичальник 1», Закритим акціонерним товариством «Агро сервіс»- «позичальник -2», Товариством з обмеженою відповідальністю «СК»Інтерстрой»- «позичальник -3», було укладено Генеральний договір № 805/6/18/8-103 про здійснення кредитування відповідно до якого АКБ «Укрсоцбанк»надав кредит в межах загального ліміту в сумі 9430000,00 доларів США з щорічним переглядом умов кредитування, але не більше дванадцятимісячний Libor (на 25.06.2008 р.) + 9,5% річних в доларах США дванадцятимісячний Euribor

(на 25.06.2008р.) р.) + 9,5% річних в євро з укладанням додаткових угод на ліміт кредитування. Кредитування за Договором здійснюється протягом періоду з 05.08.2008 р. по 02.08.2013 р. ( а.с.11-25 т.1).

Отже, за даним Договором відповідач надав, зокрема, позивачу 9430000,00 доларів США на період 02.08.2013р. За користування кредитом позивач взяв на себе зобов’язання сплачувати процент у розмірі 9,5 річних та банківську комісію у розмірах, що встановлені тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатках до Договору.

У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд припинити зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»Будівельний альянс»за Генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р., що укладений з Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»через неможливість його виконання.

В обґрунтування своїх вимог він посилався на те, що на момент звернення з позовом існували обставини, які викликали неможливість виконання ним зобов’язань за Договором, а тому, вони повинні бути, на його думку, припинені на підставі статті 607 Цивільного кодексу України. На підтвердження вимог, позивач посилався на дані балансу підприємства станом на 30.09.2009 р., згідно з яким загальна сума непокритого збитку складає 21528 тис. грн. Заборгованість позивача за генеральним договором кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р. станом на 01.11.2009 р. становила 10229830,08 грн., тобто непокритий збиток позивача більш, ніж в два рази перевищував заборгованість за кредитним договором. На день підписання договору, прибуток позивача складався з надходжень у гривні. Ставка долара США до гривні складала 4,62 грн. за 1 долар США. На момент звернення з позовом до суду, ставка долара США до гривні коливалася у межах біля 8,0 грн. за 1 долар. Таке становище змінило істотні обставини, якими сторони керувалися під час укладання договору і призвело до неспроможності позивача виконувати зобов’язання за Договором.

При прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при здійсненні власної господарської діяльності, за зобов’язаннями з власними контрагентами проводить розрахунки у національній валюті України; отримує прибуток від господарської діяльності –у національній валюті України, спроможність позивача здійснювати розрахунки у доларах США в результаті суттєвої зміни курсу долара до гривні, змінилася. Зміна курсу долара до гривні є об*єктивним фактором та не залежить від волі позивача. Отже, суд дійшов до висновку, що саме внаслідок такого об*єктивного фактору, як зміна курсу долара до гривні призвела до того, що позивач втратив фінансові можливості погашати кредит, які існували у нього на момент укладання договору кредиту.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою поданого позову позивач вказує статтю 607 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов’язання припиняється неможливістю його виконання, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відповідно до статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється неможливістю його виконання, за яку жодна із сторін не відповідає, якщо інше не встановлено законом.

Положення статті 607 Цивільного кодексу України є загальною нормою, яка регулює питання припинення зобов’язання неможливістю його виконання. Інші статті Цивільного кодексу України встановлюють спеціальні норми, що регулюють окремі види зобов’язань. Однією з таких статей є стаття 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

З наведених норм права випливає, що мова йдеться про випадки, коли фізична або юридична неможливість виконання зобов’язання зумовлена наявністю об*єктивних причин, що не залежать від волі сторін і не є наслідком дій останніх, за які вони не несуть відповідальність. Фізична неможливість виконання зобов’язання має, зазвичай, місце у разі загибелі індивідуально визначеної речі, що є предметом зобов’язання, з випадкових причин або через дію непереборної сили. Це пов’язано з тим, що індивідуально визначені речі є незамінними. Оскільки гроші є особливим об*єктом цивільного права і належать до родових речей, що є речами замінними, грошові зобов’язання не можуть припинятися неможливістю виконання, а боржник згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання.

Отже, оскільки, зобов’язання позивача, яке він просить визнати припиненим, є грошовим зобов’язанням, тому неможливість його виконати не звільняє позивача від обов’язку його виконання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Таке правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов’язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін і не виключається, що боржник, неспроможній виконати грошове зобов’язання зараз, зможе виконати його пізніше.

Якщо ж неможливість виконання зобов’язання зумовлена обставинами, за які сторона несе відповідальність, дане зобов’язання не припиняється, а лише змінюється, оскільки при цьому обов*язок такої особи з виникнення зобов’язання перетворюється на обов*язок з відшкодування завданих збитків, сплати неустойки тощо.

Крім того, слід зазначити, що припинення зобов’язань позивача повернути отримані за кредитним договором грошові кошти та сплатити проценти за час користування коштами призведе до порушення принципів загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності, розумності, які передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України, що виражається у встановленні рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; у закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; у поєднанні створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з шануванням прав і інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Посилання позивача на фінансову –економічну кризу, зупинку будівельної галузі, спад продажу нерухомості та зміни на валютному ринку, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, як фактичні обставини, які призвели до неможливості виконання грошового зобов’язання за спірним кредитним договором, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін і не може бути самостійно віднесена до припинення зобов’язання ТОВ «Моноліт»Будівельний альянс»за Генеральним договором при здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р., що укладений з АКБ СР «Укрсоцбанк»через неможливість його виконання. Зростання курсу долару США не можна вважати суттєвою зміною обставин, оскільки можливість зміну курсу долару США ( як падіння так і зростання) об*єктивно існує і спостерігається протягом багатьох років.

Стаття 44 Господарського кодексу України встановлює принципи підприємницької діяльності, зокрема, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, власного комерційного ризику тощо.

Тобто, суб*єкт підприємницької діяльності вправі вибирати спосіб здійснення ним підприємницької діяльності, здійснюючи її на свій ризик, і самостійно відповідати за результати своїх дій, підприємець вільний у виборі напрямків і методів роботи, незалежний у прийнятті рішень, діє своєю волею та за своїми інтересами, вільний у встановленні прав і обов’язків по договорам, що укладаються, у визначенні будь –яких умов договорів, що не суперечать закону.

Отже, вказані позивачем обставини, зокрема, неплатоспроможність, важке фінансове становище є комерційним ризиком і позивач повинен сам нести відповідальність за власні комерційні ризики. Ризики зміни обстановки на ринку та зміни курсу валют не можуть бути перекладені на позикодавця. Такі ризики повинен нести позичальник.

Як свідчать матеріали справи, забезпечення позивача за спірним кредитним договором забезпечені укладеними договорами іпотеки, застави та поруки ( а.с.45-69 т.1).

Згідно з приписами статей 553,554,589,590 Цивільного кодексу України в разі порушення основного зобов’язання, воно підлягає виконанню поручителями ( за договором поруки), або майновим зобов’язанням (за договором іпотеки або застави), або шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, або за рахунок майна позивача ( в тому числі і в ході виконавчого провадження по виконанню судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне. Мотивуючи оскаржуване судове рішення місцевий господарський суд посилався на статтю 607 Цивільного кодексу України та на статтю 652 вказаного кодексу, частиною 1 якої передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Проте, слід зазначити, позивач не звертався до господарського суду з вимогою про розірвання або зміну договору кредитування у рамках статті 652 Цивільного кодексу України, а просив суд тільки припинити зобов’язання ТОВ «Моноліт»Будівельний альянс»за Генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 р., що укладений з АКБ СР «Укрсоцбанк»через неможливість його виконання, що не тягне за собою зміну або розірвання договору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо припинення зобов’язання за спірним кредитним договором через неможливість його виконання є необґрунтованими; правові підстави для задоволення позову відсутні, у звя*зку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. по справі 3 50/172-09 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову позивачу у позові повністю.

          Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.101, п.2 ч.1 ст.103, п. 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2010 р. по справі № 50/172-09 скасувати та прийняти нове .

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт»Будівельний альянс»(61052, м.Харків, пров. Мало-Панасівський,4/7, код ЄДРПОУ 32436574, рахунок 26004800612821 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь Акціонерно- комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»(61057, м.Харків, вул. Гоголя, 10, п/р 36198805990002 в ХОФ АКБ «УСБ», МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) 42,50 грн державного мита, сплаченого за апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.

Головуючий суддя Лакіза О.А.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Фоміна В.О.

Повний текст постанови проголошено у судовому засіданні 28.04.2010р.