Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2010 р. Справа № 59/11-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явися
відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 591 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 03.02.10 по справі № 59/11-10
за позовом відкритого акціонерного товариства "КФК", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф", м. Харків
про стягнення 24701,21 грн.
встановила:
Відкрите акціонерне товариство "КФК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" 24701,21 грн., з яких 24000,66 грн. заборгованості по укладеному між сторонами договору оренди № 01-04/09 від 1 квітня 2009 року за період жовтень -грудень 2009 року та нарахованих на цю заборгованість станом на 25.12.2009 р. 611,09 грн. пені та 89,46 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10 лютого 2010 р. у справі № 59/11-10 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 24000,66 грн. заборгованості, 611,09 грн. пені, 89,46 грн.-3% річних, 247,01 грн. державного мита та 236, грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які регулюють правила територіальної підсудності, просить рішення скасувати.
Сторони в судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні було оголошено перерву для виготовлення повного тексту постанови з 11 год 00 хв. 18.03.2010 р. до 14 год. 00 хв. 18.03.2010 р.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаются господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зокрема статтей 16, 18, 24 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи, які вносяться з її установчих документів та вважаються достовірними.
Згідно з наданої відповідачем до апеляційної скарги копії свідоцтва про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" його місцезнаходженням є м. Київ , провулок Радищева, б. 8.
Місцевий господарський суд ухвалою від 14 січня 2010 р. про порушення провадження у справі витребував у сторін витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно як позивача так і відповідача, однак позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно позивача та не надав такого витягу стосовно відповідача.
Місцевий господарський суд внаслідок нез"ясування обставини щодо місцезнаходження відповідача розглянув справу з порушенням правил територіальної підсудності, тоді як статтею 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п"яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
Згідно з п. 6 ч. 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду , якщо рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності.
Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення слід скасувати через порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, що визначають правила територіальної підсудності та прийняти нове рішення.
Приймаючи нове рішення колегія суддів, виходить з наступного.
01 квітня 2009 року між позивачем - ВАТ "КФК" та відповідачем - ТОВ "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" було укладено договір оренди №01-04/09, згідно з предметом якого позивач, орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 58,7 кв.м., розміщене в нежитловій будівлі літера БТІ "Б" за адресою: м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 16.
Факт передачі позивачем приміщення в оренду відповідачу за наведеним договором підтверджується актом приймання -передачі від 01.04.2009 р.
Згідно з п. 2.1. договору оренди за користування об"єктом оренди відповідач сплачує орендну плату в розмірі, обумовленому цим договором.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що загальна сума орендної плати за місяць, з урахуванням ПДВ, становить 8000,22 грн.
Відповідно до п. 2.6. договору відповідач зобов"язаний вносити орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позивача. Днем внесення орендної плати за користування об"єктом оренди вважається день зарахування всієї суми орендної плати, належної до щомісячної сплати, на банківський рахунок позивача.
Однак, в порушення умов договору, відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, а саме за період з жовтня по листопад 2009р. відповідач орендну плату не сплачував, у зв"язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за цей період в сумі 24000,66 грн.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 Господарського Кодексу України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на наведене позовна вимога про стягнення 24000,66 грн. основного боргу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки;
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 5.3. договору № 01-04/09 від 01.04.2009р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань встановлено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.
У відповідності до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді трьох процентів річних від простроченої суми.
Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 611,09 грн. пені та 89,46 грн. річних за прострочення грошового зобов'язання по сплаті орендної плати є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилання відповідача в обгрунтування своїх заперечень щодо стягнення з нього заборгованості, пені та 3% річних на неможливість користування орендованим приміщенням у зв"язку з тим, що це приміщення було передано позивачем іншій юридичній особі, яка встановила в ньому централізовану охорону є безпідставними, оскільки ним не надано жодного доказу наявності перешкод в користуванні приміщенням чи неможливості такого користування у спірний період, тоді як згідно з вимогами статтей 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 4-3, 33, 43, 49, 75, 99, п. 2 ст. 103, п. 6 ч. 3 статті 104 , статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2010 р. у справі № 59/11-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селін Ворлд Ресортс Спа та Гольф" (03124, м. Київ, провулок Радищева, буд. 8 , р/р 26008039601200 в АКБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, ІПН 340166220353, код ЄДРПОУ 34016626) на користь відкритого акціонерного товариства "КФК" (01014, м. Київ, вул. професора Підвисоцького, буд. 16, р/р 26001012826869 в АТ "Укрексімбанк" м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32485873) 24000,66 грн. заборгованості, 611,09 грн. пені, 89,46 грн. 3% річних, 247,01 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Судове рішення № 10634266, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 19.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 59/11-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: