Рішення № 10634002, 11.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р. Справа № 14/48

за позовом Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Діабаз"

про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 14 592 грн. 13 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Мельник О.Т.

Від відповідача : не з"явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Позивач просить стягнути з відповідача 13 373,48 грн. заборгованності по розрахункам за активну електроенергію, спожиту за період з 03.06.09 р. по 04.12.09 р., та 1218,65 грн. пені за прострочення платежів.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання повторно не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105600636.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов"язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.

За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Позивач відпускає відповідачеві електроенергію на підставі договору № 286 від 28.03.2006 року.

Відповідно до п.2.1, п. 2.2.2, п.2.3.3, п.8.1 Договору ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» зобов'язувалось постачати електроенергію ТзОВ «Діабаз» відповідно до умов Договору, а останнє зобов'язувалось своєчасно та в повному обсязі оплачувати використану електроенергію. Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» виконало в повному обсязі. Однак, Відповідач не оплатив використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.

ТзОВ «Діабаз» користувалось активною електроенергією протягом травня 2009 року по листопад 2009 року за Договором від 28.03.2006 року № 286, однак оплату електричної енергії не здійснювало, порушуючи умови укладеного договору та ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії утворилась дебіторська заборгованість Відповідача перед ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго». За період з 03.06.2009 р. по 04.12.2009 р. за договором від 28.03.2006 року № 286, сума заборгованості за спожиту електроенергію відповідно до розрахунку Позивача складає 13 373,48 грн..

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином вимога Позивача про стягнення заборгованості в сумі 13 373,48 грн. грунтується на договорі та законі, є правомірнгю, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивачем за період 04.06.2009 р. по 06.04.2010 р. на суму боргу нарахована пеня в розмірі 0,05%, яка складає 1 218,65 грн., що відповідає умовам договору та закону, а відтак вказана сума пені підлягає до примусового стягнення з Відповідача.

У відповідності до ст. 5, 6 Господарсько процесуального кодексу України 30.09.2009 року Позивачем надіслана претензія на адресу Відповідача про погашення заборгованості за електроенергію.

В передбачений строк відповідь на претензію Відповідачем не надано.

На основі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Діабаз" вул. Шевченка 3,Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200 р/р 26002054701938 Приватбанк м. Рівне МФО 333391 ЗКПО 31148715 на користь Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (вул. Князя Володимира 71,Рівне,33000, код ЄДР 05424874) 13 373,48 грн. заборгованості по розрахункам за активну електроенергію, спожиту за період з 03.06.09 р. по 04.12.09 р. та 1218,65 грн. пені за прострочення платежів, 146 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набраня рішенням законної сили.

Суддя