ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" квітня 2010 р. Справа № 19/41
за позовом Приватне підприємство "Баядера " в особі База Приватного підприємства "Баядера" в м. Рівне
до відповідача Приватний підприємець ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 4 123 грн. 34 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : Зернова О.В.
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 4123,34 грн., з яких: 3636,32 грн. - основний борг, 220,26 грн. - пеня, 207,27 грн. - збитки від інфляції, 59,48 грн. - 10% річних. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови договору поставки № Я/05 від 13.11.2008 року в частині проведення розрахунків за отриманий товар. В процесі розгляду справи позивачем повідомлено, що після порушення провадження у справі відповідачем частково сплачено борг в сумі 75,00 грн., а відтак сума основного боргу складає 3561,32 грн. Просить задоволити позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов не подав. В судовому засіданні 14.04.2010 року усно заперечив суму заборгованості зазначаючи, що позивачем не було враховано повернення частини товару. Поряд з цим в наступне засідання відповідач не з'явився, будь-яких заяв, клопотань суду не подав.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2008 року між приватним підприємством "Баядера" (постачальник) та підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № Я/05. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі - Товар) на умовах, визначених в даному договорі. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.
Згідно п. 2.1 договору ціна кожної одиниці товару визначається постачальником та вказується у видаткових накладних.
За умовами п.п. 4.1, 4.2 розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або в іншій формі та спосіб, що не заборонені чинним законодавством України, за умови попереднього погодження форми і способу розрахунків із постачальником.
На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідача товар за видатковими накладними № 304412 від 20.10.2009 р., № 304834 від 22.10.2009 р., № 304847 від 22.10.2009 р., № 304850 від 22.10.2009 р., № 304853 від 22.10.2009 р., № 304856 від 22.10.2009 р. на загальну суму 4336,32 грн. По закінченню строку платежу та станом на момент подання позовної заяви відповідачем було здійснено часткову оплату за товар в сумі 700,00 грн. Відтак, борг на момент подачі позову (23.03.2010 р.) становив 3636,32 грн.
В процесі розгляду справи встановлено, що 24.03.2010 року відповідачем сплачено ще 75,00 грн., тобто після порушення провадження у справі. Таким чином сума основного боргу на момент розгляду справи склала 3561,32 грн. Зазначена обставина стверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.03.2010 року.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 3636,32 грн. підтверджуються матеріалами справи, обгрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі 3561,32 грн. (з врахуванням здійсненої відповідачем оплати після порушення провадження у справі.). В частині стягнення основного боргу в розмірі 75,00 грн. провадження підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з добровільною її сплатою відповідачем.
За умовами ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктами 7.1, 7.2 договору поставки № Я/05 від 13.11.2008 р. визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій заподіяні таким невиконанням (неналежним виконанням) збитки та сплатити передбачені цим договором штрафні санкції. Відшкодування збитків та сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання нею зобов'язань за даним договором. За несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10% річних від суми заборгованості.
Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату товару у строк до 01-06.12.2009 року (згідно умов договору з відстрочкою 14 календарних днів), позивачем нараховано пеню в сумі 220,26 грн., 10% річних в сумі 59,48 грн. та збитки від інфляції в сумі 207,27 грн. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.
Зважаючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача має місце, нараховані позивачем штрафні санкції підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по справі внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. 49, п. 1-1, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Баядера" в особі Бази приватного підприємства "Баядера" в м. Рівне (33009, м. Рівне, вул. Млинівська, 7, код ЄДРПОУ 13491057), р/р 26009730267311 в Львівській філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325019 - 3561 грн. 32 коп. основного боргу, 220 грн. 26 коп. пені, 59 грн. 48 коп. процентів річних, 207 грн. 27 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 75 грн. 00 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя
підписано "30" квітня 2010 р.
Судове рішення № 10633986, Господарський суд Рівненської області було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/41. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: