Рішення № 10633800, 29.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/17429.07.10 За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

«Печерська Брама»Печерської районної у місті Києві ради

до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

про стягнення 14526,39 грн.

                                                                                          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Бондар О.М.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська Брама»Печерської районної у місті Києві ради до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором №98/1 від 02.01.08р. в сумі 14526,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представник Позивача у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 20.07.10р. судом, за згодою присутніх представників сторін було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та для оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву на 29.07.10р.

Представники відповідача в судове засідання 29.07.10р. не з’являвся; про поважні причини неявки в судове засідання цих повноважних представників суд не повідомлений. Відповідачем не надано суду доказів, що він був позбавлений можливості направити своїх повноважних представників в судове засідання 29.07.10р., в тому числі свого керівника, а тому судове засідання 29.07.10р. відбувалося за відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 29.07.10р. за попередньою згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

21.04.2008 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська Брама»Печерської районної у місті Києві ради (Орендодавець, Позивач) та Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією (Орендар, Відповідач) було укладено договір № 98 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, відповідно до умов якого Відповідач отримав в орендне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, А.Барбюса, 5, загальною площею 362 кв. м., 1 поверх, з метою використання розміщення підрозділів адміністрації, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі.

02.01.2008 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 98/1 про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендар, на підставі розпорядження голови Печерської районної у м. Києві ради № 1237 від 01.10.2002 та договору оренди № 98 від 02.01.2008 займає приміщення з метою розміщення підрозділів адміністрації, за адресою м. Київ, вул. А.Барбюса, 5 загальною площею 362 кв. м. (1 поверх), користується комунальними послугами та бере участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж, а КП «Печерська брама»(Позивач) забезпечує надання комунальних послуг орендареві, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж.

Спір виник в зв’язку з тим, що Позивач вважає, що Відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих за Договором послуг, в зв’язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем, яка становить: 12805,79 грн. –основного боргу, 1196,77 грн. –штрафні санкції, 160,71 грн. - збитки від зміни індексу інфляції та 363,12 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із п. 3.1 договору розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаної площі). Холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Плата по даному договору вноситься споживачем до 30 числа поточного місяця (п. 3.2. договору).

З пункту 3.4. договору вбачається, що розмір плати за комунальні послуги, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньо будинкових мереж самостійно коригується КП «Печерська брама»з часу введення в дію змін тарифів, які вводяться в дію згідно чинного законодавства України органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, за актом приймання-передачі від 10.06.2009 орендар повернув, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. А.Барбюса, 5, загальною площею 362 кв. м. (1 поверх).

Тобто згідно умов договору ціна за надані послуги не є фіксованою та коригується позивачем самостійно і має бути своєчасно пред‘явлена відповідачу платіжною вимогою або в рахунках-фактурах. Позивачем надано суду належні докази в підтвердження направлення рахунків-фактур відповідачу за заявлений в позові період заборгованості (позивачем залучені до матеріалів справи відповідні копії рахунків-фактур та журналу вихідної кореспонденції позивача).

Судом встановлено, що всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач станом на день звернення позивача з позовом до суду не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за фактично отримані відповідачем послуги по Договору, в результаті чого станом на 10.06.09р. виникла заборгованість, що становить 12805,79 грн.

Твердження відповідача про те, що Договір припинив свою дію 31.12.2008 не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Термін дії Договору встановлений пунктом 6.1. даного договору з 02.01.2008 до 31.12.2008.

Проте, пунктом 6.4. Договору передбачено, що договір вважається продовженим, якщо ні одна із сторін не заявила про анулювання договору за 2 місяці до закінчення строку дії договору.

Відповідачем на підтвердження своїх тверджень про припинення дії договору 31.12.2008 доказів того, що сторонами в обумовлений договором строк було заявлено про анулювання договору не подано, а отже у суду є всі підстави вважати, що Договір було продовжено.

Крім того, акт повернення відповідачем орендодавцю приміщення з оренди складений 10.06.2009, а отже підтверджує користування відповідачем орендованим приміщенням до 10.06.2009 та відповідно отримання послуг по Договору, які мають бути оплачені.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений також п. 5 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки зобов’язання з оплати комунальних послуг за Договором відповідач не виконав в повному обсязі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 12805,79 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату комунальних послуг, витрат на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж споживач або власник, крім заборгованості, сплачує на користь КП “Печерська брама” пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо сплати наданих комунальних послуг.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми пені, позивач пеню нараховує за період з 01.12.2008 по 30.06.2009, яка за його підрахунками становить 1196,77 грн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Згідно п 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (п. 2 згаданої статті).

Разом з цим, положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем подано окрему Заяву про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, у зв’язку з чим відповідач просить в цій частині в позові відмовити.

Враховуючи наведене, строк позовної давності в один рік щодо нарахованої пені за період з 01.12.2008 по 30.06.2009 на дату пред‘явлення вимоги про стягнення пені (позовна заява подана до суду 15.06.2010) частково сплинув, а саме –сплинув на весь строк, окрім з 15.06.10р. по 30.06.10р. –15 днів.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд частково відмовляє в стягнення пені в зв’язку зі спливом строку позовної давності, окрім 15 днів червня –з 15.06.10р. по 30.06.10р., і сума пені за ці п’ятнадцять днів становить –115,78 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 160,71 грн. та 3% - 363,12 грн.

Як зазначалось вище, ціна за надані послуги по Договору не є фіксованою та коригується позивачем самостійно і має бути своєчасно пред‘явлена відповідачу платіжною вимогою або в рахунках-фактурах. Позивачем надано суду належні докази в підтвердження направлення рахунків-фактур відповідачу за заявлений в позові період заборгованості (позивачем залучені до матеріалів справи відповідні копії рахунків-фактур та журналу вихідної кореспонденції позивача).

Судом встановлено, що всупереч договірному зобов’язанню відповідач станом на день звернення позивача з позовом до суду не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за фактично отримані відповідачем послуги по Договору, в результаті чого станом на 10.06.09р. виникла заборгованість, що становить 12805,79 грн.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок нарахованих Відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України збитків від зміни індексу інфляції в сумі 160,71 грн. та 3% річних - 363,12 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача нарахованих Позивачем сум збитків від зміни індексу інфляції - 160,71 грн. та 3% річних - 363,12 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська Брама»Печерської районної у місті Києві ради є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду, пропорційно до суми задоволених позовних вимог. В частині, в якій суд відмовив в задоволенні позову, витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у відповідності до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Димитрова, 2; код ЄДРПОУ 26077454) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська Брама»Печерської районної у місті Києві ради (м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 3; код ЄДРПОУ 34239762) 12805 (дванадцять тисяч вісімсот п’ять) грн. 79 коп. основного боргу, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 78 коп. пені, 160 (сто шістдесят) грн. 71 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 363 (триста шістдесят три) грн. 12 коп. 3% річних, 134 (сто тридцять чотири) грн. 45 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –02.08.2010р.