Рішення № 10633394, 29.06.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" червня 2010 р. Справа № 12/494

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Шеремет І.Є.- дов. б/н від 18.01.10р.

від відповідача не з'явився

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" (м. Коростень)

про стягнення 691557,56 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 691557,56 грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Надала уточнений розрахунок суми заборгованості за кредитним договром №288-о від 14.05.08р.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд вважає, що відсутність представника відповідача не являється підставою для її відкладення.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2008 року між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк", яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторіал" було укладено договір про надання овердрафту №288-о.

За вказаним договором банк (позивач) надає клієнту (відповідачу) короткостроковий кредит у вигляді відновлювального овердрафту для проведення його платежів, у тому числі для погашення процентів за цим договором, понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта №26000001223001, за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту овердрафту, при відсутності обов’язкових до оплати клієнтом платіжних документів про примусове списання/стягнення, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів НБУ про порядок проведення розрахунків.

На момент підписання цього договору ліміт складав 490000,00 грн. (п. 1.1. договору).

За використання кредитних коштів встановлювалася процентна ставка в 17,1%, (п. 1.3. договору).

Договором про внесення змін та доповнень від 24.10.08р. до Договору про надання овердрафту змінено відсоткову ставку за користування овердрафтом, а саме встановлено у розмірі 25% річних.

Пунктом 1.4. договору про надання овердрафту №288-о від 14.05.08р. встановлено, що кінцевий строк повернення кредиту за цим договором – не пізніше 13 травня 2009р.

Згідно п. 1.5. договору про надання овердрафту, кредитування у вигляді овердрафту здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених відповідно до п. 1.2, 1.4. цього договору, і з терміном користування кредитом не більше 60 днів.

Відповідно до п. 2.2.2 договору про надання овердрафту №288-о від 14.05.08р., клієнт (відповідач) зобов’язувався проводити повне погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше закінчення терміну користування кредитом, визначеного п. 1.4. цього договору

Пунктом 2.2.3. договору про надання овердрафту №288-о від 14.05.08р. встановлено, що клієнт (відповідач) зобов’язаний сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані відповідно до п. 1.3., 4.1., 4.5., 4.6 щодня, у наступний за розрахунковим банківський день, але не пізніше закінчення строку користування кредитом, визначеного в п. 1.4., та сплачувати комісію згідно з п. 1.7. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 87-89), пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по договору про надання овердрафту №288-о від 14.05.08р., не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 490000,00 грн. по кредиту та 97484,94 грн. заборгованості по сплаті відсотків.

Також позивачем нараховано пеню (а.с. 88-89) в розмірі 104072,62 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Матеріали справи вказують, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання, що в свою чергу є підставою для стягнення суми 490000,00 грн. заборгованість по кредиту та 97484,94 грн. заборгованості по сплаті відсотків на користь позивача, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 4.2.договору про надання овердрафту №288-о від 14.05.08р., при порушенні клієнтом (відповідачем) зобов’язань по погашенню кредиту, передбачених п. 2.2.1, 2.2.2. за заборгованістю в національній валюті, клієнт сплачує банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано пеню (а.с. 88-89) в розмірі 104072,62 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів.

Перевіривши розрахунок позову, судом встановлено, що позивачем невірно обраховано суму пені, оскільки всупереч ст. 236 ГК України її нараховано за період більший ніж шість місяців з моменту виникнення заборгованості.

На вимогу суду позивач надав обгрунтований розрахунок пені по простроченим платежам (прострочений кредит, прострочені відсотки), згідно якого пеня обрахована за шість місяців і становить 55991,76 грн. (а.с.114).

За таких обставин в частині стягнення 48080,86 грн. (104072,62 грн. - 55991,76 грн.) вимоги заявлені безпідставно.

13.01.10р. позивачем на адресу відповідача надіслано лист (а.с. 85) з вимогою про погашення заборгованості за договором овердрафту №288-о від 14.05.08р. Натомість відповідач ніяким чином не відреагував на дану вимогу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи і підлягає задоволенню частково в сумі 643476,70 грн., з них: 490000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 97484,94 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам; 55991,76 грн. - пеня за несвоечасну сплату відсотків і кредиту.

В частині стягнення 48080,86 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 625, 693 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал", 11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Шатрищанська, буд. 67, код 32680198

на користь Публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк", 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код 26176127,

- 490000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

- 97484,94 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам;

- 55991,76 грн. - пеня за несвоечасну сплату відсотків і кредиту;

- 6434,76 грн. - витрати по сплаті державного мита;

- 219,59 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 48080,86 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 05 липня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам