Рішення № 10633320, 27.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.10 р.                     Справа № 43/134                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006”, м. Донецьк

до відповідача: Підприємства з іноземними інвестиціями “ONYX DON”, м. Макіївка

про стягнення суми заборгованості за договором у розмірі 101572,74грн., неустойки у розмірі 18803,92грн., індексу інфляції у розмірі 30973,15грн., заборгованості за процентами у розмірі 6872грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Мельник Т.М. за дов. без номеру від 21.06.2010р.

від відповідача: Боболь І.В. за дов. №10/74 від 26.07.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Підприємства з іноземними інвестиціями “ONYX DON”, м. Макіївка про стягнення суми заборгованості за договором у розмірі 101572,74грн., неустойки у розмірі 18803,92грн., індексу інфляції у розмірі 30973,15грн., заборгованості за процентами у розмірі 6872грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір будівельного підряду №5 від 08.07.2008р., акт прийомки виконаних підрядних робіт №1 за вересень 2008р. у сумі 353900,40грн., дата підписання 30.09.2008р. (т.ф.КБ-2в) та на невиконання відповідачем зобов’язань за цим договором, в частині оплати вартості виконаних робіт.

Відповідач у відзиві на позов без номеру від 27.07.2010р. пояснив, що після одержання позову, він перерахував на рахунок позивача 101572,74грн., тому станом на 27.07.2010р. ним повністю погашено основний борг перед позивачем. Водночас, у відзиві відповідач, враховуючи повне погашення ним суми основного боргу перед позивачем, просив суд відмовити позивачу в частині позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 18803,92грн., індексу інфляції у розмірі 30973,15грн., заборгованості за процентами у розмірі 6872грн.

27.07.2010р. позивач надав клопотання без номеру, в якому повідомив суд, що відповідач здійснив оплату основного боргу за договором в повному обсязі, на цій підставі просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 18803,92грн. та відмовився від стягнення заборгованості за індексом інфляції у розмірі 30973,15грн., 3% річних у розмірі 6872грн. На поданому клопотанні наявна відмітка відповідача про згоду з цим клопотанням.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006” (підрядник) та ПІІ “ONYX DON” (замовник) був укладений договір будівельного підряду №5, строком дії 31.12.2008р. (пункт 7.2. договору).

За умовами договору підрядник зобов’язався виконати роботи з будівництва прибудови існуючої будівлі СТО в строк до „__” _ 200р., відповідно кошторисної документації, а замовник зобов’язався передати підряднику затверджену кошторисну документацію, прийняти та оплатити роботи (пункт 1.1. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов’язань, а саме майново-господарських зобов’язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов’язковими для виконання сторонами.

Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Вартість робіт за договором складає 446328грн., у тому числі ПДВ 74388грн., яка сплачується замовником підряднику протягом 10 днів після підписання акту прийомки робіт (пункт 2.1. договору). Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник протягом 3 днів після підписання договору сплачує підряднику аванс у сумі 180000грн.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Як вбачається з акту прийомки виконаних підрядних робіт №1 за вересень 2008р. (т.ф. КБ-2в) позивачем були виконані роботи з реконструкції будівель та споруд СТО по вул. Антропова, 20 в Червоногвардійському районі м. Макіївки, загальною вартістю 353900,40грн. з ПДВ.

Вказаний акт підписаний 30.09.2008р. представниками сторін з прикладанням печаток підприємств без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем будівельних робіт за договором та прийняття цих робіт відповідачем без претензій щодо їх об’єму, якості та вартості.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов’язок замовника здійснити повний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником та остаточної здачі роботи. Строки виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт сторони погодили у вищевказаних умовах договору, згідно з якими строк здійснення остаточного платежу пов’язаний саме з моментом підписання акту здачі-прийомки робіт.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем 10.07.2008р. та 11.08.2008р. було здійснено передплату у сумі 197328грн., що підтверджується банківськими виписками за 10.07.2008р. у сумі 180000грн., за 11.08.2008р. у сумі 17328грн., то відповідач зобов`язаний був оплатити виконані роботи у сумі 156572,74грн. до 10.10.2008р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Згідно банківських виписок за 10.06.2009р. у сумі 10000грн, за 24.06.2009р. у сумі 5000грн., за 13.08.2009р. у сумі 10000грн., за 13.10.2009р. у сумі 5000грн., за 14.10.2009р. у сумі 5000грн., за 18.01.2010р. у сумі 10000грн., за 15.04.2010р. у сумі 10000грн., на день подачі позову відповідач лише частково оплатив виконані роботи у сумі 55000грн. Як наслідок за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 101572,74грн.

Під час розгляду справи, сторонами надано докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено заборгованість у сумі 101572,74грн., а саме: платіжні доручення №741 від 12.07.2010р. у сумі 15000грн., №757 від 26.07.2010р. у сумі 86572,74грн. та копії банківських виписок за 12.07.2010р. у сумі 15000грн., за 26.07.2010р. у сумі 86572,74грн., з визначенням в них призначення платежу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за виконані роботи за договором №5 від 08.07.2008р. у розмірі 101572,74грн. та про припинення провадження у справі №43/134 в цій частині, в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань (порушення строків оплати) позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення неустойку у сумі 18803,92грн., де період нарахування з 10.10.2008р. по 10.04.2009р., а також інфляційні збитки у сумі 30973,15грн. та 3% річних у сумі 6872грн.

27.07.2010р. позивач надав клопотання без номеру, згідно якого просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 18803,92грн. та відмовився від стягнення заборгованості за індексом інфляції у розмірі 30973,15грн., 3% річних у розмірі 6872грн.

Відповідно до вимог п.4 ст.80 ГПК України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків у сумі 30973,15грн. та 3% річних у сумі 6872грн. не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом. Таким чином провадження в цій частині у справі №43/134 підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Згідно до ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження по справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, що роз’яснено сторонам у судовому засіданні.

Стосовно позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 18803,92грн., то особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу.

Частина 3 ст.549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договору визначено, що у разі порушення строків оплати, передбачених п.2.1. договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки, як встановлено судом граничний строк оплати будівельних робіт 10.10.2008р., то заборгованість у відповідача виникла з 11.10.2008р. За розрахунком суду розмір пені, який є арифметично вірним складає 18701,25грн. (кількість днів на які нараховану пеню - 182).

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є свобода договору, тобто укладаючи договір №5 від 08.07.2008р., сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, у даному випадку пеню, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті виконаних позивачем робіт є доведеним, тому згідно пункту 4.2. договору нарахування пені є обґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у сумі 18701,25грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін з урахуванням припинення провадження у справі на підставі пунктів 1.1., 4 ст.80 ГПК України та часткового задоволення позовних вимог про стягнення неустойки.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 530, 534, 549, 610, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №43/134 в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 101572,74грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Припинити провадження у справі №43/134 в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 30973,15грн., заборгованості за процентами у розмірі 6872грн., в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині, в порядку п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006”, м. Донецьк до Підприємства з іноземними інвестиціями “ONYX DON”, м. Макіївка про стягнення неустойки у розмірі 18803,92грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями “ONYX DON” (86117, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Антропова, 20; код ЄДРПОУ 30651521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006” (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 229/21; код ЄДРПОУ 34266890) неустойку у розмірі 18701,25грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1202,49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 179,56грн.

В частині позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 102,67грн. відмовити за недоведеністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Рембудторг та технології -2006” (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 229/21; код ЄДРПОУ 34266890) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №72 від 23.06.2010р.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27 липня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 27 липня 2010р.