Рішення № 10633324, 27.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.10 р.                     Справа № 43/130                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Закритого акціонерного товариства “ОТІС”, м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 ЗАТ “ОТІС”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Станкострой”, м. Краматорськ

про стягнення суми заборгованості у розмірі 103273,36грн.

За участю представників:

від позивача: представник не з’явився

від відповідача: представник не з’явився

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “ОТІС”, м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 ЗАТ “ОТІС”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства “Станкострой”, м. Краматорськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 107491,72грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №560 від 02.06.2008р., в частині сплати вартості наданих послуг за січень 2010р.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №687/3 від 28.01.2010р.; перелік об’єктів та вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем (додаток №1 до договору №687 від 28.01.2010р.); звіти про акт про вартість виконаного технічного обслуговування ліфтів, здійсненого СЛУ №2 ЗАТ „ОТІС” в лютому 2010р., в березні 2010р.; акти про вартість технічного обслуговування ліфтів, виконаного СЛУ №2 ЗАТ „ОТІС” в лютому 2010р., в березні 2010р. у відповідності з договором №687 від 28.01.2010р.; реєстри зняття об’ємів із-за простоїв ліфтів по замовнику: ПП „Станкострой” за лютий 2010р., за березень 2010р.; банківські виписки за 19.03.2010р., 22.03.2010р., 23.03.2010р., 24.03.2010р., 25.03.2010р., 26.03.2010р., 29.03.2010р., 30.03.2010р., 09.04.2010р., 12.04.2010р., 13.04.2010р., 14.04.2010р., 15.04.2010р., 16.04.2010р., 19.04.2010р., 20.04.2010р., 21.04.2010р., 22.04.2010р., 23.04.2010р., 26.04.2010р., 27.04.2010р.

13.07.2010р. позивач звернувся до суду із заявою №01/1391, в якій повідомляв, що 29.06.2010р., згідно договору від 17.03.2010р. на прийом платежів, КП СЕЗ ЖКГ м. Краматорськ платіжним дорученням №584 перерахував позивачу за відповідача 4218,36грн., як були зараховані в оплату заборгованості за березень 2010р. за договором №687/3 від 28.01.2010р., у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у сумі 103273,36грн. На підставі викладеного та керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд прийняти до розгляду вказану заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 103273,36грн., судові витрати у сумі 1310,92грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач право на подання відзиву відповідач не використав і його представники в судове засідання не з’явилися. Причин нез’явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав, незважаючи на те, що, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 24.06.2010р., 08.07.2010р.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №14/4-20/3794 від 22.07.2010р. Приватне підприємство “Станкострой” (ідентифікаційний код - 3202655) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові та договорі та, на яку направлялись ухвали суду.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому, оскільки позивач звернувся з заявою саме про зменшення розміру позовних вимог, то суд вважає, що розгляд справи без участі представника відповідача не порушує засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом і змагальності в судочинстві.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №687/3 від 28.01.2010р., відповідно до якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе виконання технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем в об’ємах згідно Переліку об’єктів та вартості технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем (Додаток № 1 до Договору) (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Замовник оплачує Виконавцю технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на умовах цього договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що місячна ціна технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, діюча на момент укладення договору, визначається згідно Додатку №1 до цього договору.

Згідно переліку об’єктів та вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем (додаток №1 до договору №687 від 28.01.2010р.) місячна ціна технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем складає 71121,29грн. з ПДВ.

За умовами п.3.3. Договору вбачається, що Замовник щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця зобов'язаний перерахувати Виконавцю оплату технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за цей місяць у розмірі місячної ціни технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

За умовами п.3.5. Договору роботи на ліфтах та диспетчерських системах щодо усунення наслідків розкрадань та хуліганських проявів; ремонту устаткування, що вийшло з ладу з причин, незалежних від Виконавця; модернізації устаткування; роботи з виконання директивних вказівок державних органів та заводів-виготовників, направлених на забезпечення безпеки обладнання; а також роботи капітального ремонту, передбаченого Наказом Дерджилкомхоза України від 10.08.2004р. №150 – Замовник сплачує Виконавцю до початку цих робіт (передплата).

Згідно п.5.1 Договору строк дії даного договору було встановлено з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2014р.

Договір вважається пролонгованим на наступні та кожні чергові 5 календарних років, якщо жодна із сторін не заявила відмови від його пролонгації за 1 місяць до закінчення строку дії договору (п.5.2. Договору).

Договір від №687/3 від 28.01.2010р. не визнаний у встановленому порядку недійсним, докази стосовно цього не надавались господарському суду.

Як вбачається зі змісту договору, між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У договорі про надання послуг сторони встановили, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Замовником щомісяця не пізніше 5 числа поточного місяця, тобто місяця у якому надаються послуги.

Як стверджує позивач, він виконав свої зобов'язання з надання послуг по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем у березні 2010р. у сумі 70945,24грн. та у квітні 2010р. у сумі 71121,29грн. Нарікань на якість та обсяги наданих послуг від відповідача не надходило.

При цьому суд враховує, що умовами договору передбачено здійснення щомісячної оплати технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем без складання будь-яких актів виконаних робіт.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, відповідач лише частково здійснив розрахунки за наданні послуги, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.          

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Виходячи з умов договору, фактичних обставин спірних правовідносин у відповідача виник перед позивачем борг у розмірі 103273,36грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеною заборгованість у сумі 103273,36грн.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судові засіданні не з`являвся, вимоги ухвал від 24.06.2010р., 08.07.2010р. не виконав.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З огляду на викладене вимоги Закритого акціонерного товариства “ОТІС”, м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 ЗАТ „ОТІС”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Станкострой”, м. Краматорськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 103273,36грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “ОТІС”, м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 ЗАТ „ОТІС”, м. Донецьк до Приватного підприємства “Станкострой”, м. Краматорськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 103273,36грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства “Станкострой” (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Паркова, 83/205; код ЄДРПОУ 32026255) на користь Закритого акціонерного товариства “ОТІС”, м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління № 2 Закритого акціонерного товариства “ОТІС”, м. Донецьк (83052, м. Донецьк, вул. Пархоменко, 11; код ЄДРПОУ 25327506): 103273,36грн. - основного боргу; 1074,92грн. - витрати по сплаті державного мита; 236грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.: 2 – сторонам,

1 – у справу.