Рішення № 10633296, 28.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.10 р. Справа № 7/128

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка.

До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Торез.

Предмет спору: стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3042,07 грн., 3% річних в розмірі 20,53 грн., пеню в розмірі 140,31 грн., інфляційних у сумі 88,03грн.

За участю представників:

від позивача: Оберемко Ю.О. - довір.

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Торез про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3042,07 грн., 3% річних в розмірі 20,53 грн., пеню в розмірі 140,31 грн., інфляційних у сумі 88,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №468 від 30.10.2006р., з додатковими угодами та додатками; договір купівлі продажу №3527 від 20.05.2006р.; витяг з Державного реєстру право чинів №2406523 від 20.05.2006р.; свідоцтво про державну реєстрацію відповідача; рахунки за електроенергію за грудень 2009р., за січень 2010р.; акти контрольного огляду засобів обліку №325872 від 30.12.2009р., №325895 від 06.01.2010р., акти про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №092331 від 15.01.2010р., №442086 від 23.02.2010р.; лист від 06.01.2010р.; реєстр відправленої кореспонденції від 26.01.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.01.2010р.; опис вкладення та поштові квитанції від 26.01.2010р.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином за наявними у справі адресами, в тому числі, за юридичною адресою та адресою реєстрації проживання.

У звязку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №468 від 30.10.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії Договору або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4,87 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у р.7 Договору та додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 4.5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ.

Відповідно до п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюються на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових приладів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Для проведення остаточного розрахунку споживачу в термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач оплату здійснює самостійно, та 10 банківських днів, якщо здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за договором у грудні 2009р. поставив відповідачу активну електроенергію у загальному розмірі 4142 кВт/год, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом приймання-передачі за грудень 2009р. На підставі наведеного, позивач виставив відповідачу рахунок №39/468 від 06.01.2010р. на суму 2739,56 грн., про отримання якого відповідачем свідчить відповідна відмітка на самому рахунку.

В обґрунтування надання споживачу послуг з електропостачання у січні 2010р. позивач посилається на акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №092331 від 15.01.2010р., в якому зафіксовані кінцеві показники приладів обліку електроенергії. На підставі даного акта, у звязку з ненаданням споживачем відомостей про обсяг спожитої у січні 2010р. електроенергії, позивач здійснив відповідачу нарахування вартості фактично спожитої електроенергії (покази приладу обліку за актом №092331 від 15.01.2010р. 08183,9 кВт/год. мінус кінцеві покази приладів обліку за розрахунковий період грудень 2009р, зафіксовані двостороннім актом приймання-передачі за грудень 2009р. 07782 кВт/год.) та виставив відповідний рахунок на оплату №39/468 від 26.01.2010р. на суму 302,51 грн. В підтвердження факту отримання рахунку споживачем у справі наявні копії наступних документів: реєстр відправленої кореспонденції від 26.01.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.01.2010р.; опис вкладення та поштові квитанції від 26.01.2010р.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем невірно здійснено розрахунок вартості фактично спожитої електроенергії відповідачем у січні 2010р., зокрема, акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №092331 від 15.01.2010р. підписаний позивачем одноособово, у звязку з чим він не приймається судом як належний доказ надання послуг з електропостачання у спірний період споживачу. До того ж, згідно приписів ПКЕЕ, зазначений акт не актом, що фіксує кількість спожитої електроенергії.

Разом з цим, у справі міститься копія акта контрольного огляду засобів обліку №325895 від 06.01.2010р., оригінал якого досліджено у судовому засіданні. Вказаний акт підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень. Відповідно до даних такого акта, покази приладів обліку електроенергії складають 08054,5 кВт/год.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами інших актів із зазначенням обсягу фактично спожитої електроенергії у січні 2010р. не підписувалось і іншого позивачем не доведено.

На підставі викладеного, судом здійснено перерахунок обсягу та вартості фактично спожитої електроенергії споживачем у січні 2010р. (покази приладу обліку за актом №325895 від 06.01.2010р. 08054,5 кВт/год. мінус кінцеві покази приладів обліку за розрахунковий період грудень 2009р, зафіксовані двостороннім актом приймання-передачі за грудень 2009р. 07782 кВт/год.). Таким чином, відповідач фактично спожив у січні 2010р. 272,5 кВт/год. на суму 205,06 грн.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії у спірний період в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У звязку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача борг за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3042,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що судом здійснено перерахунок обсягу фактично спожитої електроенергії за січень 2010р., суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за грудень 2009р. січень 2010р. у загальному розмірі 2944, 62 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в залишковій сум задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних. При цьому, сума грошового зобовязання за цим Договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача за період з 15.01.2010р. по 10.04.2010р. 3% річних в сумі 20, 53 грн., інфляційні у сумі 88, 03 грн. за лютий-березень 2010р.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум згідно діючого законодавства, а також з урахуванням того факту, що сума заборгованості у відповідача перед позивачем є меншою, ніж заявлено у позові та вказано у розрахунку позивача.

3% річних складають 20, 15 грн., інфляційні складають 79, 03 грн. та підлягають стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.4 2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 8 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 140, 31 грн. за період з 15.01.2010р. по 10.04.2010р.

Судом здійснено перерахунок вищевказаної суми згідно діючого законодавства, а також з урахуванням того факту, що сума заборгованості у відповідача перед позивачем є меншою, ніж заявлено у позові та вказано у розрахунку позивача.

Сума пені складає 137, 73 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Торез про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3042,07 грн., 3% річних в розмірі 20,53 грн., пеню в розмірі 140,31 грн., інфляційних у сумі 88,03грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_2; реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_2; ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Харцизьких електричних мереж зі спеціальним режимом використання 260333011292 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний банк”, МФО 335106) заборгованість за активну електроенергію 2944, 62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_2; реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_2; ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Харцизьких електричних мереж 26005301685311 у Харцизькому відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька Донецької області, МФО 334345) пеню 137, 73 грн., 3% річних 20, 15 грн., інфляційні 79, 03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, місце реєстрації фізичної особи: АДРЕСА_2; реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_2; ІНН НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, рахунок структурної одиниці Харцизьких електричних мереж 26005301685311 у Харцизькому відділенні Промінвестбанку України м.Харцизька Донецької області, МФО 334345) державне мито у сумі 98, 61 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228, 15 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя