Рішення № 10633288, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р. Справа № 20/206пн

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс”, м.Маріуполь

про встановлення права власності та повернення майна

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 субєкт підприємницької діяльності

відповідача: Алімов Г.Б. - директор

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс”, м.Маріуполь.

У своєму позові позивач просить суд зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” повернути приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; визнати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; зобовязати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, зареєструвати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставне невизнання відповідачем права власності позивача на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Заявою від 29.07.10 р. позивач залучив до матеріалів справи довідку від 19.07.10 р., біржевий контракт № 592, від 18.12.1996 р., договір купівлі-продажу квартири від 26.01.2000 року.

У судовому засіданні 29.07.10 р. відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до біржевого контракту № 592, укладеного між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) від 18 грудня 1996 року, Продавець зобовязався передати у власність (повне володіння, розпорядження, користування), а Покупець прийняти та оплатити квартиру 3-х кімнатну загальною площею 53,7 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2

26 січня 2000 року між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Кулініч В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 8-241.

Відповідно до п.1 вищезазначеного договору, Продавець продав, а Покупець купив однокімнатну квартиру номер шістдесят шість, що знаходиться у будинку номер сімдесят чотири по проспекту Леніна в місті Маріуполі.

Як зазначає позивач у своєму позові, у подальшому квартири було переплановано та Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріполь, присвоєно адресу: АДРЕСА_2.

10 лютого 2010 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та НПП „Телекомс” (Орендар) було укладено договір оренди (далі-Договір)

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець зобовязався передати Орендареві, а Орендар зобовязався сплатити, у строкове безоплатне користування приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Орендодавцю.

Згідно із п.4.2 Договору, якщо жодна із сторін за 5 днів до закінчення строку оренди за Договором не заявлять про намір припинити дію Договору, цей Договір та строк оренди автоматично продовжується на наступний строк.

Відповідно до п.8.2 Договору, Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що строк Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.2 Договору та закінчується 30 червня 2010 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі орендованого приміщення від 10 лютого 2010 року, Орендар згідно з договором оренди приміщення від 10 лютого 2010 року прийняв, а Орендодавець передав приміщення, розташоване за адресою: м.Маріуполь, пр.Леніна, 74.

24 червня 2010 року позивач направив на адресу відповідача заяву про припинення строку дії договору та акт приймання-передачі приміщення.

Як стверджує позивач, відповідач акт приймання-передачі не підписав та у телефонній розмові повідомив, що дана квартира належить йому.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” повернути приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; визнати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2; зобовязати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, зареєструвати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач письмового відзиву по суті позову суду не надав, однак у судовому засіданні 29.07.10 року представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” повернути позивачу приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та визнання за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.21 зазначеного кодексу, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, позовна вимога щодо зобовязання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, зареєструвати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 не підлягає задоволенню, оскільки зазначене підприємство не є відповідачем за даним позовом.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, прав позивача.

Відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Будь-яких клопотань про залучення до участі у справі іншого відповідача до суду не надходило.

Підстав для заміни відповідача, залучення до участі у справі іншого відповідача суд не вбачає.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача з урахуванням наданої позивачем довідки про вартість спірних приміщень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 316, 328, 331, 391, 392 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Маріуполь, до Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс”, м.Маріуполь, - задовольнити частково.

Визнати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, 74, б.136, кв.131; поточний рахунок 26003511741000 у ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 23035455) повернути субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, 74, б.136, кв.131; поточний рахунок 26003511741000 у ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 23035455) на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85,00 грн. суму держмита, 236,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, 74, б.136, кв.131; поточний рахунок 26003511741000 у ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 23035455) на користь Державного бюджету (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003, символ банківської звітності 264) 161,61 грн. суму держмита.

Позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю „НПП Телекомс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, 74, б.136, кв.131; поточний рахунок 26003511741000 у ПУМБ, МФО 335742, ЄДРПОУ 23035455) про зобовязання Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, м.Маріуполь, зареєструвати за субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 право власності на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 залишити без задоволення.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 29.07.10 р.

Повний текст рішення підписано 02.08.10 р.

Суддя

Надруковано 3 примірники:

1-позивачеві;

1 відповідачеві;

1 у справу

Вик.Канаховська В.В.