Рішення № 10633168, 20.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2010Справа №2-1/2877-2010 за позовом Красноперекопського районного споживчого товариства, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Гекало, 2),

до відповідача фізичної особи-підприємця Кириченка Дмитра Володимировича, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Чапаєва, 36), (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, 10 мкрн., б. 12, кв. 48),

про стягнення 18310, 64грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Юрій В.І. – представник, довіреність від 14.08.2009р.; Моісєєва Н.Б. – представник, довіреність від 31.05.2010р. №235,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Красноперекопське районне споживче товариство звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до підприємця Кириченка Дмитра Володимировича про стягнення 18310,64грн., у тому числі сума основного боргу в розмірі 15000,00грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 1088,00грн., пеня в сумі 1930,56грн. та річні в розмірі 292,08грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за договором оренди від 03.08.2007р. в частині своєчасної сплати орендних платежів.

Заявою від 29.06.2010р. позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з підприємця 18288,94грн., у тому числі заборгованість в сумі 15 000,00грн. заборгованості, витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1 080,00грн, пеня в сумі 1 916,86грн., річні в розмірі 292,08грн.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим у справі № 2-92/09 від 26.02.2009р. проведений аукціон по продажу торгового центру «Кубань» по вул. Леніна в с. Ішунь, на підставі якого Красноперекопським районним споживчим товариством із переможцем (підприємцем Кириченко Д.В.) укладений спірний договір оренди, визнаний недійсним. На думку підприємця, недійсність договору оренди, укладеного 03.08.2007р. між сторонами у справі виключає стягнення з останнього заборгованості по орендним платежам.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007р. між Красноперекопським районним споживчим товариством (орендодавець) та підприємцем Кириченко Д.В. (орендар) укладений договір оренди № 4.34-07, (аркуш справи 8-9, далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оперативну оренду 1 поверх торгової площі торгового центру «Кубань», розташованого за адресою: Красноперекопський район, с. Ішунь, загальною площею 200кв.м.

Пунктом 3.1 договору встановлена орендна плата в розмірі 1000,00 грн. щомісяця з ПДВ.

У пункті 3.2 сторони обумовили, що розмір орендної плати є незмінним на весь період дії договору.

Пунктом 4.1.3 договору встановлено, що зобов’язаний своєчасно, не пізніше 5 числа поточного місяця та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Розділом 6 договору встановлений строк дії договору з 03.08.2007р. по 03.08.2010р.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 4.34-07 від 03.08.2007р. в частині сплати орендних платежів виконував частково, у зв’язку із чим станом на час звернення позивача до суду заборгованість підприємця становить 15000,00грн.

Листами № 112 від 30.03.2009р., № 124 від 07.04.2009р., № 192 від 01.06.2009р. Красноперекопське районне споживче товариство зверталось до підприємця із вимогою про сплату заборгованості з орендних платежів.

Невиконання підприємцем вимог позивача зумовило звернення останнього до суду з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов’язань за договором оренди суду не надано.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по орендній платі становить 15000,00грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Посилання відповідача на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим у справі № 2-92/09 від 26.02.2009р., відповідно до якого проведений аукціон по продажу торгового центру «Кубань» по вул. Леніна в с. Ішунь, на підставі якого Красноперекопським районним споживчим товариством із переможцем (підприємцем Кириченко Д.В.) укладений спірний договір оренди, визнаний недійсним, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 20.08.2008р. Дочірнім підприємством Кримспоживспілки «Кооператор» проведений аукціон з продажу об’єкту - торгового центру «Кубань», розташованого по вул. Леніна в с. Ішунь Красноперекопського району.

Переможцем аукціону визнаний відповідач у справі (підприємець Кириченко Д.В.).

Слід зробити висновок, що вищевказаний аукціон, результати якого визнані недійсними за рішенням суду, стосувався саме продажу об’єкту (торгового центру «Кубань») та жодним чином не був спрямований на визначення орендаря частини зазначеного центру.

Отже, визнання у судовому порядку недійсними результатів проведеного 20.08.2008р. аукціону у будь-якому разі не свідчить про безумовну недійсність укладеного між сторонами у справі договору оренди №4.34-07. При цьому, жодних доказів визнання у встановленому законом порядку недійсним або розірвання вищевказаного договору оренди суду не надано, що як наслідок дає суду підстави для висновку, що договір продовжує діяти.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 5.1.2 договору передбачено, що за порушення строку перерахування коштів, встановлених в пункті 4.1.2, орендар сплачує пеню в розмірі двійної ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням уточнень, позивачем заявлена до відшкодування сума пені в сумі 1916,86грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1 080,00грн, річні в розмірі 292,08грн., які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати з оплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у відповідності зі ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кириченка Дмитра Володимировича, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Чапаєва, 36; 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, 10 мкрн., б. 12, кв. 48; ідентифікаційний номер 2822008398) на користь Красноперекопського районного споживчого товариства, (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Гекало, 2; банківські реквізити: рахунок 26006177797 у «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 01757544) заборгованість в сумі 15000,00грн., пеню в сумі 1916,86грн., витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 1080,00грн, річні в розмірі 292,08грн., 190,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.