Рішення № 10633162, 02.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2010Справа №2-22/3293-2010 За позовом – ТОВ «Фенсі Тойз», 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Канаєва Бориса Григоровича, м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 24, кв. 3

про стягнення 12919,18 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Набок Т.І., представник, дов від 09.07.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Фенсі Тойз» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Канаєва Бориса Григоровича, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12919,18 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором поставки № 285/Си від 27.08.2009 року, не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 12919,18 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

27.08.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 285/Си, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному договором, поставляти відповідачу (передавати у власність відповідача) визначений за договором товар, а відповідач зобов'язується на умовах та в порядку, визначеному договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Відповідно до п. 2.5. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно - транспортної) накладної.

Відповідно до п.5.4., розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на протязі 60 календарних днів з моменту поставки.

На виконання взятих на себе зобов’язань, позивач у період з 27.08.2009 року по 01.06.2010 року поставив відповідачу товар загальною вартістю 78333,56 грн.

У період з 27.08.2009 року по 01.06.2010 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 17500,00 грн.

Крім того, у період з 27.08.2009 року по 01.06.2010 року відповідач повернув позивачу товар на суму 47914,38 грн.

Таким чином, сума несплаченої заборгованості відповідача, станом на 01.06.2010 року становить 12919,18 гривень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 12919,18 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені взяті на себе зобов’язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канаєва Бориса Григоровича (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 24, кв. 3, банківські реквізити невідомі, ІІН 1914815074) на користь ТОВ «Фенсі Тойз» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, рахунок № 2600000160444 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 30184935) заборгованість за поставлений товар в сумі 12919,18 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канаєва Бориса Григоровича (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 24, кв. 3, банківські реквізити невідомі, ІІН 1914815074) на користь ТОВ «Фенсі Тойз» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, рахунок № 2600000160444 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 30184935) 129,19 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Канаєва Бориса Григоровича (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 24, кв. 3, банківські реквізити невідомі, ІІН 1914815074) на користь ТОВ «Фенсі Тойз» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, рахунок № 2600000160444 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904, ЄДРПОУ 30184935) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.