Рішення № 10633159, 02.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2010Справа №2-22/1002-2010 За позовом ВАТ «Сакський комбікормовий завод», Сакський район, с. Громівка, вул. Промислова, 1

до відповідача ТОВ «Осавіахім», м. Сімферополь, вул. Данилова, 52

про стягнення 155200,00 грн.

за зустрічним позовом ТОВ «Осавіахім», м. Сімферополь, вул. Данилова, 52

до ВАТ «Сакський комбікормовий завод», Сакський район, с. Громівка, вул. Промислова, 1

про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 281951,32 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача за первісним позовом – Торшина Л.О., представник, дов від 01.02.2010 року

від відповідача за первісним позовом – Титаренко С.І., представник, дов від 07.12.2009 року

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Сакський комбікормовий завод» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Осавіахім», просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг зі зберігання та переробки зерна у розмірі 155200,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору відповідального зберігання № 27/05 від 27.05.2008 року не здійснив розрахунок з позивачем за надані послуги зберігання, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

18.03.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.03.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

13.04.2010 року відповідач заявив клопотання про направлення матеріалів справи до Управління по боротьбі з організованою злочинністю при ГУ МВС України в АР Крим, зупинення провадження по справі.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.04.2010 року в задоволенні клопотання відповідача відмовлено.

13.04.2010 року до Управління по боротьбі з організованою злочинністю при ГУ МВС України в АР Крим направлено повідомлення суду.

13.05.2010 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг зі зберігання та переробки зерна в сумі 189221,24 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

24.06.2010 року до суду надійшов зустрічний позов ТОВ «Осавіахім» до ВАТ «Сакський комбікормовий завод», відповідно до якого ТОВ «Осавіахім» просить суд стягнути з ВАТ «Сакський комбікормовий завод» збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 281951,32 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24.06.2010 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ «Осавіахім» до ВАТ «Сакський комбікормовий завод», про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 281951,32 грн.

Відповідач заперечує проти вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні, 22.07.2010 року позивач за первісним позовом надав суду заяву, відповідно до якої просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі, стягнути з ТОВ «Осавіахім» заборгованість за надані послуги за договором зберігання в сумі 174764,68 грн.

Вказану заяву позивача за первісним позовом суд розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог, приймає до розгляду.

В судовому засіданні 22.07.2010 року було оголошено перерву до 02.08.2010 року до 10 години 30 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

02.08.2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

встановив:

27.05.2008 року між ТОВ «Осавіахим» та ВАТ «Сакський комбікормовий завод» був укладений договір відповідального зберігання № 27/05.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ВАТ «Сакський комбікормовий завод» (зберігач) зобов'язується за плату прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію, яка йому передається ТОВ «Осавіахим» (поклажодавець) та повернути поклажодавцю продукцію, відповідно до умов Договору.

Як зазначив позивач за первісним позовом, за період з травня 2008 року по липень 2009 року поклажодавець передав на відповідальне зберігання зберігачу 38519100 кг зерна. Факт надходження пшениці на зберігання підтверджується складськими квитанціями.

Згідно п.3.1.3. договору, за першою вимогою поклажодавця зберігач зобов'язується видати або переоформити продукцію за умови повного розрахунку поклажодавця зі зберігачем.

Згідно п. 4.1. договору оплата за послуги зі зберігання та переробки зерна проводиться до проведення видачі продукції або її переоформленні, або не рідше за один раз з місяць.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку, якщо поклажодавець затримує здійснення платежу зберігачу за цим договором, поклажодавець сплачує зберігачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму несплати за кожен прострочений день та штраф у розмірі 2 % від вартості зерна.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що станом на 18.01.2010 року заборгованість ТОВ «Осавіахим» перед ВАТ «Сакський комбікормовий завод» складає 157495,84 грн.

Під час розгляду справи позивач за первісним позовом неодноразово уточнював суму позовних вимог, згідно останньої заяви від 22.07.2010 року позивач за первісним позовом просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі, стягнути з ТОВ «Осавіахім» заборгованість за надані послуги за договором зберігання в сумі 174764,68 грн.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості в сумі 174764,68 грн.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази. Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення заборгованості з ТОВ «Осавіахім» за послуги позивача, які надавались до липня 2009 року, оскільки суд виходить з того, що з липня 2009 року позивач не надавав ТОВ «Осавіахім» послуг зі зберігання та супутніх послуг, у зв’язку з втратою зерна.

Відповідно до п. 1.1. договору № 27/05 від 27.05.2008 року, зберігач зобов'язується прийняти на зберігання сільськогосподарську продукцію і повернути її поклажедавцю відповідно до умов договору.

Але, продукція (зерно пшениці 4 класу в кількості 763,55 тонни) позивачем за первісним позовом не повернуто, всупереч рішенню Господарського суду АР Крим від 07.12.2009 року у справі № 2-23/4851-2009. Крім того, виконавче провадження за цим рішенням закінчене та наказ повернутий до Господарського суду АР Крим у зв'язку з відсутністю зерна у позивача, переданого йому відповідачем на зберігання.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.04.2010 року у справі 3 2-23/4851-2009 суд змінив спосіб виконання рішення Господарського суду АР Крим по справі 3 2-23/4851-2009 від 07.12.2009 року та стягнув з ВАТ «Сакський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Осавіахім» грошові кошти, як вартість 763550 кг пшениці 4 класу, у розмірі 1035648,68 грн. Крім того, надані позивачем суду копії квитанцій свідчать лише про прийняття на зберігання зерна, а не про сам факт зберігання. Відповідно до Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні» суб'єкти зберігання зерна зобов'язані щомісячно здавати декларації про об'єми зерна, що зберігається (ст. 19-20 Закону). Як вбачається з декларацій, поданих ВАТ «Сакський комбікормовий завод», загальна максимальна кількість зерна пшениці 4 класа, що знаходиться на зберіганні в 2009 році, склала 584 тонни (декларація на 01.07.2010 року). Вказане значно менше кількості зерна, переданого позивачу на зберігання, а в лютому - березні 2009 року, а також, з грудня 2009 по березень 2010 року зерно на зберіганні взагалі не враховується.

Слід врахувати, що згідно акту комісії від 06.04.2010 року, у позивача, крім пшениці, що належить відповідачу, рахується на зберіганні пшениця 4 класу в кількості 318,49 тонни, що належить ТОВ «Ескорт-Агро». В журналі приймання-видачі зерна (форма 28) можна додатково визначити в даному періоді наявність зерна, що належить іншим поклажодавцям. 22.04. 2009 року відповідач звернувся до позивача з довіреністю № 250 на отримання зерна. Видача зерна здійснювалася не більше 40 тонн в день, причому видача здійснювалася із зерна, що завозиться цього дня на елеватор позивача.

Даний факт відображений в журналі лабораторії елеватора (форма 49), у зв’язку з чим позивач не зберігав зерно відповідача, а проводив з ним облікові операції.

Слід звернути увагу на те, що при поданні позову, та подальшому уточненню позовних вимог, позивач включив послуги із зберігання незбереженої пшениці в суму позову. Так, позивачем був пред’явлений акт виконаних робіт (т. 1 а.с. 127), в якому відображені послуги зі зберігання 793,135 тонн пшениці. Як випливає з цього акту сума 31725,4 грн. - це вартість послуг зі зберігання 793,135 тонн пшениці, яка не підтверджена розрахунками в прикладеному акті виконаних робіт, вартість зберігання не відповідає додатку до договору, не вказаний і термін зберігання.

Крім цього акту, в матеріалах справи надані акти по зберіганню цієї ж кількості - 793,135 тонн пшениці за серпень-грудень 2009 року (т. 1 а.с. 122-126); до актів - з липня 2008 року по липень 2009 року - також включені послуги із зберігання пшениці, не виданої відповідачу. Таким чином, до первинної суму позову – 155200,00 грн. було включено: вартість зберігання 793,135 тонн пшениці за період з липня по грудень 2008 року (6 місяців) - (т. 1 а.с. 107-113) за ціною 7,00 грн. за тонну та вартість зберігання пшениці за період з січня по грудень 2009 року (12 місяців) - (т. 1 а.с. 114-126) за ціною 3,00 грн. за тонну, що разом склало 61864,53 грн.

Але, оскільки позивачем не збережена та не видана відповідачу пшениця в кількості 793,135 тонн, не надані фактично послуги оплаті не підлягають.

У обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом стверджував, що зберігав пшеницю відповідача до березня 2010 року, що підтверджує актом переробки пшениці в борошно та документами, що підтверджують подальшу реалізацію муки.

Проте, як вказано в акті комісії Державної хлібної інспекції від 06.04.2010 року (т.1 а.с. 93), ані лабораторними, ані бухгалтерськими первинними документами переробка пшениці, що належить ТОВ «Осавіахим» (відповідачу), не підтверджується. За Ф37, Ф36, Ф16, Ф19, Ф109 і інших списання пшениці на витрати не простежується.» З чого вбачається, що записи про рух пшениці по Ф49 (у лабораторному журналі - журналі по реалізації) були зроблені пізніше, після 06.04.2010 року, проте, кількість пшениці, переміщувана на млин за один день 06.03.2010 року, по-перше, не підтверджується журналом збуту Ф28, в якому указується номер машини та вага зерна, що перевозиться, по-друге, як в даному випадку, пшеницю в кількості 800150 кг фізично неможливо перемістити на млин за один робочий день.

Крім того, згідно наданій позивачем довідці, можливості переробки млина обмежені 50 тоннами в добу. З метою посвідчення даних про переробку 1171 тонн зерна в березні 2010 року (як виходило з журналу Ф49), суд, за клопотанням відповідача, ухвалою від 15.06.2010 року зобов'язав позивача надати журнал переробки на млині (форма 116) за період 2008-2010 роки та рахунки на оплату електричної енергії ВАТ «Крименерго» за період з червня 2009 року по травень 2010 року, а також документи, підтверджуючі оплату.

Згідно наданим позивачем за первісним позовом журналам збуту зерна з елеватора на млин було переміщене і перероблене: у серпні 2009 року - 1038 тонн пшениці, у вересні 2009 року - 922 тонни, в жовтні 2009 року - 936 тонн, в лютому 2010 року - 571 тонна, а в березні 2010 року – начебто перероблено 1171 тонна. Шляхом порівняння споживання ВАТ «Сакський комбікормовий заводом» електричної енергії у вказані місяці, можна було підтвердити на користь позивача достовірність даних про переробку пшениці в березні 2010 року. Проте, позивач не у повному обсязі виконав вимоги ухвали Господарського суду АР Крим від 15.06.2010 року, надавши дані про споживання електричної енергії та роботі млина лише за березень 2010 року, а журнал роботи млина надав лише за період з 01.03.2010 року по 16.03.10 2010 року. Посилання позивача на акт Державної хлібної інспекції АР Крим від 25.12.2009 року про наявність зерна, що зберігалося, неспроможна, оскільки згідно листу ДХІ №02-3/86 від 24.06.2010 року, фактична кількість зерна не визначалося і інвентаризація (переважування) зерна не проводилася.»

Відповідно до Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні» суб'єкти зберігання зерна зобов'язані щомісячно здавати декларації про об'єми зерна, що зберігається (ст. 19-20 Закону). Як видно з декларацій, поданих ВАТ «Сакський комбікормовий завод», загальна максимальна кількість зерна пшениці 4 класи, що знаходяться на зберіганні в 2009 році, склали 584 тонни (декларація на 01.07.2009 року. Вказаний показник значно менше кількості зерна, переданого позивачу на зберігання, а в лютому-березні 2009 року, а також з грудня 2009 року по березень 2010 року зерно на зберіганні взагалі не числиться.

Таким чином, твердження позивача про те, що пшениця, що належить відповідачу, зберігалася на елеваторі до березня 2010 року є необґрунтованими.

Крім того, рішенням Господарського суду АР Крим від 07.12.2009 року у справі № 2-23/4851-2009, позов задоволено, зобов’язано ВАТ «Сакський комбікормовий завод» виконати умови договору відповідального зберігання від 27.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Осавіахім» та ВАТ «Сакський комбікормовий завод», а саме: видати ТОВ «Осавіахім» 763550 кг пшениці 4 класу, що знаходилась на відповідальному зберіганні з червня 2008 року; стягнуто з ВАТ «Сакський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Осавіахім» 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ВАТ «Сакський комбікормовий завод» у дохід Державного бюджету 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року у справі № 2-23/4851-2009 апеляційну скаргу ВАТ «Сакський комбікормовий завод» залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 07.12.2009 року у справі 3 2-23/4851-2009 залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2010 року у справі № 2-23/4851-2009 відмовлено ВАТ «Сакський комбікормовий завод» в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги, касаційну скаргу ВАТ «Сакський комбікормовий завод» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.02.2010 року у справі № 2-23/4851-2009 повернено скаржнику, а справу повернено до Господарського суду АР Крим.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням Господарського суду АР Крим від 07.12.2009 року у справі № 2-23/4851-2009 встановлено, що у липня 2009 року ТОВ «Осавіахим» звернулось у встановленому договором порядку до позивача про видачу зерна, однак позивач небгрунтовано ухилився від видачі зерна у кількості 763550 кг пшениці 4 класу, що стало підставою для звернення ТОВ «Осавіахим» до суду з позовом про спонукання та задоволення позовних вимог.

Оскільки достовірно встановити момент втрати позивачем пшениці 4 класу у кількості 763550 кг неможливо, господарський суд виходить з того, що цим моментом є липень 2009 року, оскільки саме у липні 2009 року з’ясувалась нездатність ВАТ «Сакський комбікормовий завод» повернути зерно ТОВ «Осавіахім», доказів втрати пшениці 4 класу у кількості 763550 кг раніше зазначеного моменту ТОВ «Осавіахім» не надано.

Договором від 27.05.2008 року, а також доповненням №1 до договору (т.1 а.с. 9) визначено перелік послуг, які надаються з боку позивача та сплачуються відповідачем, так звана газація до переліку зазначених послуг не входить, отже не підлягає сплаті на підставі договору від 27.05.2008 року.

З урахуванням викладеного, підлягає стягненню заборгованість за період з листопада 2008 по червень 2009 включено, за виключенням послуг з газації у розмірі 102437,51 грн.

Крім того, суд вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Частина 2 статті 225 Господарського кодексу України передбачає, що законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Отже, відповідно до 951 Цивільного кодексу України встановлено обмежену відповідальність зберігача за втрату переданого на зберігання майна у розмірі, такий висновок підтверджується позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 21.04.2009 р. у справі №2-2/8263-2008.

Господарський суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на необхідність відрізняти такі поняття, як «підстави відповідальності» та «межі відповідальності». До підстав відповідальності відносяться: протиправна поведінка, шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв'язок між ними, вина. Межі відповідальності визначають вид збитків (реальна шкода або упущена вигода), які підлягають відшкодуванню.

Оскільки зустрічний позов полягає виключно у стягненні упущеної вигоди, він задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 02 серпня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ТОВ «Осавіахім» (м. Сімферополь, вул. Данилова, 52, рахунок № 26006000231249 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31578500) на користь ВАТ «Сакський комбікормовий завод» (Сакський район, с. Громівка, вул. Промислова, 1, рахунок № 260053553201 в СФ ЗАТ «Банк Петрокммерц – Україна» м. Севастополь, МФО 384544, ЄДРПОУ 30167878) заборгованість в сумі 102437,51 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «Осавіахім» (м. Сімферополь, вул. Данилова, 52, рахунок № 26006000231249 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31578500) на користь ВАТ «Сакський комбікормовий завод» (Сакський район, с. Громівка, вул. Промислова, 1, рахунок № 260053553201 в СФ ЗАТ «Банк Петрокммерц – Україна» м. Севастополь, МФО 384544, ЄДРПОУ 30167878) 1109,11 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Осавіахім» (м. Сімферополь, вул. Данилова, 52, рахунок № 26006000231249 в АКБ «ЧБРР» м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31578500) на користь ВАТ «Сакський комбікормовий завод» (Сакський район, с. Громівка, вул. Промислова, 1, рахунок № 260053553201 в СФ ЗАТ «Банк Петрокммерц – Україна» м. Севастополь, МФО 384544, ЄДРПОУ 30167878) 138,33 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні вимог первісного позову про стягнення з відповідача 72327,17 грн. заборгованості відмовити.

7.          В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.