Рішення № 10633158, 29.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2010Справа №2-32/3552-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Совхозна, 18а, ідентифікаційний код 26225110).

До відповідача Фізичної особи - підприємця Шкіптан Валентини Миколаївни (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Калінина, 22 . 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Шмідта, 48, кв. 17 ідентифікаційний номер 20010533794)

Про стягнення 3749, 78 грн.

За участю представників:

Від позивача – Мельниченко К.В., довіреність № 20-3/5808 від 25.12.2009р. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи - підприємця Шкіптан Валентини Миколаївни про стягнення 3 749, 78 грн., у тому числі 3602, 87 грн. суми основного боргу, 37, 25 грн. -3% річних, 109,66 грн. – інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21.07.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 21.07.2010р., розгляд справи відкладено на 29.07.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 143 від 01.11.2003р. в частині повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії за період з 01.10.2009р. по 31.05.2010р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 3602, 87 грн.. що і стало приводом для звернення позивача із позовом до суду.

Відповідач, вдруге, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Крім того, судом направлялась кореспонденція на всі відомі адреси.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України – за наявними у ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (Теплозабезпечуюча організація) (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Шкіптан Валентиною Миколаївною (Споживач) ( відповідач) був укладений договір № 143 про відпуск теплової енергії ( а.с. 8-10).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Теплозабезпечуюча організація зобов’язується відпускати Споживачеві теплову енергію для опалення приміщення по вул.. Калініна 22.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що підставою для оплати є рахунок Теплозабезпечуючої організації.

У пункті 5.2 зазначено, що розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 5.5. Договору оплата здійснюється за 160 календарних днів з врахуванням передбачених тарифів. При опаленні понад встановленої кількості днів Споживач компенсує Теплозабезпечуючій організації додатково.

Строк дії договору встановлений пунктом 7.1 складає 1 рік з дня підписання, та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не буде повідомлено письмово про припинення або розірвання договору.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, згоди сторін на його припинення, відповідного рішення суду про розірвання договору або визнання його недійсним.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплопостачання за період з жовтня 2010 р. по травень 2010р., а саме рахунком № 1009197 від 15.10.2009р. на суму 377, 64 грн., № 1109197 від 15.11.2009р. на суму 377, 64 грн., № 1209197 від 15.12.2009р. на суму 428, 04 грн., рахунком № 110197 від 15.01.2010р. на суму 489,60 грн., рахунком № 210197 від 15.02.2010р. на суму 472, 56 грн., рахунком № 310197 від 15.03.2010р. на суму 489, 60 грн., рахунком № 410197 від 15.04.2010р. на суму 478, 19 грн., № 510197 від 15.05.2010р. на суму 489, 60 грн. та актами за цей же період (а.с. 14-21).

Вказані рахунки були отримані відповідачем, про що свідчить підпис в журналі реєстрації рахунків, копія якого додана до матеріалів справи. ( а.с. 34-50).

Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 3602, 87 грн. за період з 01.10.2009р. по 31.05.2010р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” в особі Джанкойської філії з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Неналежне виконання відповідачем обов’язків за договором призвело до утворення заборгованості в розмірі 3602, 87 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 3602, 87 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань у розмірі 109,66 грн., 3% річних у розмірі 37, 25 грн.

Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Отже правильний період утворення заборгованості повинний нараховуватись з 11.11.2009р.

Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з жовтня 2009р. по травень 2010р. повинна обраховуватися наступним чином:

інфляційні втрати = ( (377, 64 грн. (теплова енергія за жовтень 2009р.) х 101,1 х 100,9 х 101, 8 х 101,9 х , 100,9 х 99,7) / 100 ) – 377, 64 грн. = 24,36 грн.

інфляційні втрати = ( (377, 64 грн. (теплова енергія за листопад 2009р.) х 100,9 х 101, 8 х 101,9 х , 100,9 х 99,7) / 100 ) – 377, 64 грн. = 19,99 грн.

інфляційні втрати = ( (428, 04 грн. (теплова енергія за грудень 2009р.) х 101, 8 х 101,9 х , 100,9 х 99,7) / 100 ) – 428,04 грн. = 18,64 грн.

інфляційні втрати = ( (489,60 грн. (теплова енергія за січень 2010р..) х 101,9 х , 100,9 х 99,7) / 100 ) – 489,60 грн. = 12, 28 грн.

інфляційні втрати = ( (472, 56 грн. (теплова енергія за лютий 2010р..) х 100,9 х 99,7) / 100 ) – 472, 56 грн. = 2, 82 грн.

інфляційні втрати = ( 489, 60 грн. (теплова енергія за березень 2010р..) х 99,7) / 100 ) – 489, 60 грн. = - 1, 47 грн.

Таким чином сума інфляційних втрат за період з жовтня 2009р. по травень 2010р. підтверджується матеріалами справи в розмірі 76, 62 грн., а тому саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних за період з 11.11.2009р. по 10.06.2010р. повинна бути розрахована наступним чином :

377, 64 грн. (теплова енергія за жовтень 2009р.) х 212 днів прострочення х 3%/365 = 6, 58 грн.

377, 64 грн. (теплова енергія за листопад 2009р.) х 192 дня прострочення х 3% / 365 = 5,96 грн.

428, 04 грн. (теплова енергія за грудень 2009р.) х 151 день прострочення х 3% / 365 = 5, 31 грн.

489,60 грн. (теплова енергія за січень 2010р..) х 140 днів прострочення х 3%/365 = 5, 63 грн.

472, 56 грн. (теплова енергія за лютий 2010р..) х 92 дня прострочення х 3% 365 = 3, 57 грн.

489, 60 грн. (теплова енергія за березень 2010р.) х 61 день прострочення х 3% /365 = 2, 45 грн.

478, 19 грн. (теплова енергія за квітень 2010р.) х 31 день прострочення х 3% /365 = 1, 22 грн.

Отже, сума 3% річних складає 30, 72 грн. за період з 11.11.2009р. по 10.06.2010р. та саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шкіптан Валентини Миколаївни (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Калінина, 22 . 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул.. Шмідта, 48, кв. 17 ідентифікаційний номер 20010533794) 3602, 87 грн. заборгованості, 30, 72 грн. 3% річних, 76, 62 грн. інфляційних втрат, 100,92 грн. державного мита та 233, 51 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника у судовому засіданні 29.07.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 02.08.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.