Постанова № 10631650, 27.05.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

27 травня 2009 року Справа № 2-15/8369.1-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача: Сігітова Світлана Василівна, довіреність № б/н від 30.12.08, відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд";

представник відповідача: не з'явився, закрите акціонерне товариство "Кримводбуд";

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 11 вересня 2008 року у справі №2-15/8369.1-2008

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" (вул. К. Лібкнехта, 39/41, місто Сімферополь,95000)

до           закритого акціонерного товариства "Кримводбуд" (вул. Плотинна, 9, місто Сімферополь,95007)

про стягнення 498816,72 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року позивач –трест "Кримгідроспецбуд" (правонаступник –відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд") звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до орендного підприємства "Кримводбуд" (правонаступник – закрите акціонерне товариство "Кримводбуд") про стягнення 498816,72 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим справу було прийнято до провадження з привласненням № 2-25/16001-2007.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом субпідряду №12/3 від 06 лютого 1995 року щодо оплати виконаних у період з жовтня по грудень 1995 року будівельно-монтажних робіт з будівництва водопроводу з водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в посушливі роки.

Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову, заявив клопотання про припинення провадження у справі з посиланням на те, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2002 року в іншій справі №2-18/4206-2002 вирішено спір між тими ж сторонами та про той же предмет спору, а також зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, а постановою Вищого господарського суду України від 17 червня 2008 року касаційна скарга закритого акціонерного товариства "Кримводбуд" була задоволена частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2008 року у справі № 2-25/16001-2007 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим, після чого, справі було привласнено № 2-15/8369.1-2008.

Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив про неповне дослідження судами попередніх інстанції обставин справи щодо дотримання позивачем строків позовної давності при зверненні до суду.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року у справі № 2-15/8369.1-2008 відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" до закритого акціонерного товариства "Кримводбуд" про стягнення 498816,72 грн.

При цьому, місцевий господарський суд, посилаючись на статтю 80 Цивільного кодексу УРСР, виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити.

На думку заявника апеляційної скарги суд першої інстанції неправильно встановив строки для звернення з відповідними позовними вимогами, а також дав невірну оцінку доказам.

У судовому засіданні, яке відбулось 27 травня 2009 року, представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою юриста, однак будь-яких документів, підтверджуючих цей факт до клопотання не надано.

Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Крім того, враховуючи, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, стаття 28 цього Кодексу не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа, а також те, що явка відповідача не була визнана обов’язковою, судова колегія вважає заявлене клопотання таким, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 1995 року між трестом "Кримгідроспецбуд" (субпідрядник) і орендним підприємством "Кримводбуд" (генпідрядник) був укладений контракт субпідряду №12/3 на виконання будівельно-монтажних робіт по водопостачанню м. Ялти з Вілінського водозабору в посушливі роки (т. 1, арк. с. 22-23).

Обсяг робіт за контрактом №12/3 від 06 лютого 1995 року визначався відрізком траси від пікету (ПК) 230 до ПК 287+40.

Відповідно до пункту 2 контракту № 12/3 визначено загальну вартість робіт - 73 млрд. крб., що складає 730000,00 грн. Джерелом фінансування робіт являється бюджет (пункт 4 контракту).

Наказом тресту "Кримгідроспецбуд" № 7/02 від 09 лютого 1995 року фактичне виконання будівельних робіт доручено структурному підрозділу тресту без прав юридичної особи – БМУ-627.

Підставою для звернення до суду з відповідним позовом слугувало невиконання відповідачем його обов’язків з оплати виконаних позивачем робіт, вартість яких згідно з розрахунком (додаток № 9 до висновку експертизи № 822 від 18 серпня 1998 року, арк. с. 25-26, т. 1) складає 498816,72 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що між сторонами виникли підрядні правовідносини, які, регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями про зобов’язання.

Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Факт виконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму підтверджується висновком експерта № 822 від 18 серпня 1998 року (т. 1, арк. с. 15-19), та, як вбачається з матеріалів справи, не заперечується відповідачем по суті.

Так, відповідач зазначав, що роботи, виконані в рамках контракту субпідряду №12/3 від 06 лютого 1995 року, повністю оплачені, що встановлено судом та відображено у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2002 року у справі № 2-18/4206-2002 (т. 1, арк. с. 50-52).

Однак, з таким доводами погодитися не можна, оскільки заявлений у даній справі позов про стягнення боргу у сумі 498 816,72 грн за виконані позивачем на підставі контракту №12/3 від 06 лютого 1995 року у період з жовтня по грудень 1995 року будівельно-монтажні роботи по будівництву водопроводу з водопостачання м. Ялти з Вілінського водозабору в посушливі роки, але не оплачені відповідачем, необхідно розглядати за наявними у даній справі матеріалами та на підставі фактичних обставин справи, оскільки факти, які були встановлені в іншій справі №2-18/4206-2002, не мають беззаперечного значення для вирішення даного спору з огляду на те, що будь-яких обставин щодо виникнення боргу, заявленого до стягнення у даній справі, та період, за який виник цей борг, у постанові суду апеляційної інстанції, прийнятої у справі №2-18/4206-2002, не встановлено. Відтак, судова колегія підтримує позицію суду першої інстанції в тому, що не можна стверджувати про необґрунтованість позову з посиланням на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності позивачем при зверненні до суду з наступних підстав.

Відповідно до статей 71, 76 Цивільного кодексу УРСР (чинного на той час), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Згідно з пунктом 5.1. укладеного між сторонами контракту субпідряду розрахунки за виконані роботи здійснюються по договірній ціні щомісячно на підставі довідки про вартість виконаних робіт по формі № 3, оплата здійснюється генпідрядником через 5 днів після підписання форми № 3.

Враховуючи, що форма № 3 на заявлену до стягнення суму у розмірі 498816,72 грн сторонами підписана не була, а зазначена сума була встановлена висновком експертизи № 822 від 18 серпня 1998 року (додаток № 9), судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для застосування положень пункту 5.1. контракту субпідряду при визначенні моменту виникнення у позивача права вимоги, а інших положень щодо визначення строку виконання зобов’язань з оплати робіт вказаний контракт не містить.

За таких обставин у даному випадку слід керуватися правилами статті 165 Цивільного кодексу УРСР, згідно з якими якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання. Аналогічні правила викладені у частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять вимоги кредитора про сплату 498816,72 грн за виконані підрядні роботи, окрім тієї, що міститься у позовній заяві, з якою позивач звернувся 08 листопада 2007 року до господарського суду Автономної Республіки Крим (т. 1, арк. с. 2).

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 11 вересня 2008 року у справі №2-15/8369.1-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" задовольнити.

5. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Кримводбуд" (м. Сімферополь, вул. Плотинна, 9; р/р 26008301321989, філія КЦО "Промінвестбанк", МФО 324430, ОКПО 01036017, Св. № 00859690, Інд. № 010360101285) на користь відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд" (95006, м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 39/41; р/р 26002301320630, філія КЦО "Промінвестбанк" м. Сімферополь, ОКПО 01416501, код банку 324430) 498816,72 грн. заборгованості, 7482,26 грн. державного мита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді