Постанова № 10631639, 23.03.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 травня 2009 року Справа № 2-7/9963-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: 05.03.2009 та 09.04.2009 Бузак Наталя Юріївна, довіреність № 12-153 від 22 грудня 2008 року, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта";

позивача: 05.03.2009 та 09.04.2009 Бузак Наталя Юріївна, довіреність № 12-153 від 22 грудня 2008 року, Кримська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта";

позивача: 28.05.2009 Кошель Лариса Олександрівна, довіреність № 12-151 від 22 грудня 2008 року, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта";

позивача: 28.05.2009 Малюта Наталя Юріївна, довіреність № 12-75 від 27 квітня 2009 року, Кримська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта";

відповідача: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 Григорук Галина Олександрівна, довіреність № 02-23/1784 від 04 листопада 2008 року, Керченська міська рада;

третьої особи: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 Кошель Лариса Олександрівна, довіреність № 174/15/14-09 від 15 січня 2009 року, Міністерство транспорту та зв'язку України;

третьої особи: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 не з'явився, Фонд майна АР Крим;

третьої особи: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації";

третьої особи: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 не з'явився, комунальне підприємство "Автокомунсервіс";

третьої особи: 05.03.2009, 09.04.2009, 28.05.2009 Григорук Галина Олександрівна, довіреність № 02-23/1783 від 04 листопада 2008 року, Виконавчий комітет Керченської міської ради;

третьої особи: 28.05.2009 не з'явився, Фонд державного майна України;

третьої особи: 28.05.2009 Яковенко Юлія Вікторівна, довіреність № 4 від 09 січня 2009 року, Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі

розглянувши апеляційну скаргу Керченської міської ради на рішення господарського суду АР Крим (суддя Дворний І.І.) від 23 грудня 2008 року у справі №2-7/9963-2008

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", ідентифікаційний код 21560045 (вул. Хрещатик, 22, Шевченківський район, місто Київ 1, 01001)

в особі Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", ідентифікаційний код 01185562 (вул. Р. Люксембург, 1, Центральний район, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до Керченської міської ради, ідентифікаційний код 26367424 (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300)

треті особи Міністерство транспорту та зв'язку України (пр. Перемоги, 14, місто Київ, 01135)

Фонд майна АР Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)

Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Ген. Петрова, 37, місто Керч, АР Крим, 98319)

Комунальне підприємство "Автокомунсервіс" (вул. Годуванцева, 4, місто Керч, АР Крим, 98300)

Виконавчий комітет Керченської міської ради, ідентифікаційний код 26367424 (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300)

Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ, 01133)

Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі (пл. Воставших, 6, місто Севастополь, АР Крим, 99008)

про визнання недійсним рішення та анулювання свідоцтва про право власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    20 жовтня 2008 року Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Кримської дирекції на підставі статей 3, 4, 6, 7 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" № 147/98-ВР від 03 березня 1998 року звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Керченської міської ради про визнання недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19 листопада 1992 року в частині передачі до комунальної власності міста майна 25-го поштового відділення, розташованого по вул. Г. Петрової, 3 у м. Керчі загальною площею 265,3 м. кв., та про анулювання свідоцтва серії САВ № 477514 від 10 жовтня 2007 року про право власності громади міста на визнане майно (а.с. 2-7 том 1).

          Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне нерухоме майно є державною власністю, перебуває на балансі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та розташовано на належній позивачеві на праві постійного користування земельній ділянці. Що майно прийнято у комунальну власність з порушенням діючого законодавства і без згоди державного органу, в підпорядкуванні якого воно знаходиться.

          Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 жовтня 2008 року було залучено до участі у справі у якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту та зв'язку України, Фонд майна АР Крим, Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", Комунальне підприємство "Автокомунсервіс", виконавчий комітет Керченської міської ради (а.с. 56-58 том 1).

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 23 грудня 2008 року у справі № 2-7/9963-2008 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано недійсним рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19 листопада 1992 року в частині передачі до комунальної власності міста Керчі майна державного поштового відділення № 25, розташованого по вул. Г.Петрової;

- припинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині анулювання свідоцтва серії САВ № 477514 від 10 жовтня 2007 року про право власності на нерухоме майно, оскільки відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України спір в цій частині не підлягає розгляду в господарських судах;

- вирішено питання про розподіл судових витрат (109-115 том 1).

                    Не погодившись з рішенням суду, Керченська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити (а.с. 134-136 том 1).

          Мотивована апеляційна скарга тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані та порушені норми матеріального права, а саме статті 331 Цивільного кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом № 6/5 Міністра Юстиції України від 28 січня 2003 року.

                    Керченська міська рада вважає, що знаходження спірного майна на балансі позивача не підтверджує право власності Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на це майно, тому воно правомірно прийнято до складу комунального.

Крім того, 14 жовтня 2008 року рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-8/7401-20008 зобов'язано Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" передати нежитлове приміщення № 25 поштового зв'язку загальною площею 265,3кв.м., розташоване по вул. Г. Петрової, 3, за актом прийому-передачі комунальному підприємству "Автокомунсервіс", яке постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року залишено без змін (а.с. 139-147 том 1).

У відзивах на апеляційну скаргу Кримська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Міністерство транспорту та зв'язку України просять залишити рішення господарського суду АР Крим від 23 грудня 2008 року без змін, апеляційну скаргу без задоволення (а.с. 150-158 том 1).

Розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України ухвалами суду від 05 березня 2009 року та 09 квітня 2009 року (а.с. 1-4, 15-19 том 2).

Ухвалою від 09 квітня 2009 року на підставі частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду апеляційної скарги (а.с. 5, 19 том 2).

У зв'язку з відпусткою судді Остапової К.А., на підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 травня 2009 року, здійснено заміну судді Остапової К.А. на суддю Ткаченко М.І.

          У судові засідання 05 березня 2009 року, 09 квітня 2009 року, 28 травня 2009 року представники фонду майна АР Крим, Кримського республіканського підприємства "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", комунального підприємства "Автокомунсервіс", фонду державного майна України, Регіонального відділення фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі не з'явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

          У судових засіданнях представники Керченської міської ради та виконавчого комітету Керченської міської ради підтримували доводи апеляційної скарги, представники Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та Міністерства транспорту та зв'язку України заперечували.

          У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.          

          Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю представників фонду майна АР Крим, Кримського республіканського підприємства "Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", комунального підприємства "Автокомунсервіс", фонду державного майна України, Регіонального відділення фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі.          

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" –юридична особа, ідентифікаційний код 21560045, свідоцтво про державну реєстрацію видано 15 грудня 1993 року (а.с. 45-46 том 1), відноситься до сфери управління Мінтрансзв'язку на підставі Розпорядження КМУ № 684 від 28 вересня 2004 року "Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку".

          Згідно з преамбулою статуту позивача підприємство є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване не державній власності (а.с. 48 том 1 зворот).

          Відповідно до пункту 4.1 статуту майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (а.с. 50 том 1 зворот).

Встановлено, що 30 листопада 1973 року рішенням № 850 Керченської міської ради народних депутатів відведені земельні ділянки площею 0,3 га Керченському міському вузлу зв'язку під будівництво відділень зв'зку, зокрема по вул. Г. Петрової, 3 (а.с. 11 том 1).

19 листопада 1992 року рішенням 14 сесії 21-го скликання Керченської міської ради віднесено до комунальної власності міста Керчі, крім іншого, нерухоме майно по вул. Г. Петрової, 3 (25-е відділення зв’язку) (а.с. 24-27 том1).

25 грудня 1992 року рішенням № 2993 виконкому Керченської міської ради затверджені матеріали інвентаризації та відведені земельні ділянки у постійне користування міському вузлу зв'язку у місті Керч, зокрема площею 0,058 га по вул. Г. Петрової, 3 під 25-е відділення зв'язку (а.с. 12 том 1).

Рішенням 28 сесії 5-го скликання Керченською міською радою 12 лютого 2008 року прийнято рішення „Про передачу з балансового обліку Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на балансовий облік комунального підприємства "Автокомунсервіс" нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Керч, вул. Г. Петрової, 3” та оформити акт прийому-передачі вищевказаного майна до 05 березня 2008 року (а.с. 21 том 1).

          26 лютого 2008 року Керченська міська рада листом № 02-26/360 звернулась до позивача з проханням в найближчі строки забезпечити виконання зазначеного вище рішення та передати приміщення по акту прийому-передачі комунальному підприємству "Автокомунсервіс" (а.с. 20 том 1).

          Листом № 10-15-7038 від 16 травня 2008 року Фонд державного майна України надає з Єдиного реєстру державної власності відомості щодо нерухомого майна по вул. Г. Петрової, 3, яке перебуває на балансі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (код ЄДРПОУ: 21560045; орган управління: Міністерство транспорту та зв’язку України) (а.с. 29-30 том 1).

          Крім того, позивач надає довідку № 25-04-3001 від 14 жовтня 2008 року, в якій зазначено, що виробниче приміщення Центру поштового зв'язку № 6 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", розташоване по вул. Г. Петрової, 3 у місті Керч, знаходиться на балансі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 28 том 1).

          При розгляді апеляційної скарги апеляційний суд керується законодавством, що діяло на момент прийняття Керченською міською радою рішення від 19 листопада 1992 року.

          Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

          Згідно з пунктом 4 статті 2 Закону України «Про власність» від 19 листопада 1992 року зі змінами від 14 жовтня 1992 року власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

          Статтею 31 цього Закону передбачено, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

          Статтею 32 цього Закону суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України.

          Пунктом 1 статті 34 Закону України «Про власність» загальнодержавну (республіканську) власність, крім іншого складають: системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; майно державних підприємств.

          Відповідно до пункту 1 статті 37 Закону України «Про власність» майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

          Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

          Постановою № 311 Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Розмежування державного майна є підставою для набуття адміністративно-територіальними одиницями права власності на майно.                     Пунктом 1 цієї постанови встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

          Згідно з вказаним вище переліком до комунальної власності серед майна у сфері зв'язку підлягали передачі лише магазини і кіоски "Союздруку". Отже, нерухоме майно відділень поштового зв'язку, у тому числі по вул. Г. Петрової, 3 в місті Керчі не було включено до переліку, що підлягало передачі до комунального майна областей і міста Керч.

          Крім того, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05 листопада 1991 року встановлено, що передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою № 285 Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 року "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів, що Керченською міською радою не було виконано.

          Також, у пункті 6 Указу Президента України № 1626/99 від 29 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення приватизації майна в Україні" та у пункті 1 статті 37 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" вказано, що безоплатна передача об'єктів права державної власності (крім житлового фонду та об'єктів інфраструктури, що його обслуговують) у комунальну власність заборонена.

          На підставі вище викладеного судова колегія робить висновок, що на момент прийняття Керченською міською радою спірного рішення законодавчо був визначений порядок передачі державного майна до комунальної власності, який не був дотриманий стосовно майна по вул. Г. Петрової, 3 у місті Керч. Відповідач, приймаючи рішення від 19 листопада 1992 року, перевищив свої повноваження відносно державного майна.

          Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» № 533-XII від 07 грудня 1990 року місцеве та регіональне самоврядування здійснюється, зокрема, на принципах законності, захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, соціальної справедливості. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

          Статтею 22 цього Закону передбачено, що рішення ради не повинні суперечити Конституції України і чинним законам.

          Згідно з частиною 2 Роз'яснень Вищого Господарського суду України №02-5/35 від 26 січня 2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

          Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл,

що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

          Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

          З урахуванням викладеного, рішення 14-ої сесії 21-го скликання Керченської міської ради від 19 листопада 1992 року про віднесення до комунальної власності міста Керчі, крім іншого, нерухомого майна по вул. Г. Петрової, 3 (25-е відділення зв’язку), порушує права та охоронювані законом інтереси балансодержателя цього майна - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»і підлягає визнанню недійсним з моменту його прийняття.

          Посилання Керченської міської ради на порушення судом першої інстанції статті 331 Цивільного кодексу України та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07 лютого 2002 року, пов'язане з тим, що у позивача відсутні документи, які підтверджують реєстрацію права власності на спірне майно, судова колегія не приймає до уваги, так як відсутність таких документів не є підставою для передачі цього майна до комунальної власності.

          Також судова колегія вважає безпідставними посилання заявника апеляційної скарги на рішення господарського суду АР Крим від 14 жовтня 2008 року у справі № 2-8/7401-2008, яким суд зобов'язав Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" виконати рішення 28 сесії 5-го скликання Керченської міської ради від 12 лютого 2008 року „Про передачу з балансового обліку Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на балансовий облік комунального підприємства "Автокомунсервіс" нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Керч, вул. Г. Петрової, 3”, тому що рішення від 12 лютого 2008 року було прийнято після рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19 листопада 1992 року і саме оскаржувальне рішення є основоположним у даній справі.

          Щодо застосування позовної давності, то відповідно до пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року правила цього кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

          Згідно з частиною 2 статті 83 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року (аналогічна пункту 4 статті 268 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року) позовна давність не поширюється на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння.

          На підставі вище вказаного судова колегія робить висновок, що позовна давність на оскарження рішення 14 сесії 21 скликання Керченської міської ради від 19 листопада 1992 року не поширюється.

          Згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу, або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, видача свідоцтва про право власності на майно є лише підтвердженням державної реєстрації цієї дії, а підставою для її вчинення є документи за переліком, встановленим Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 № 7/5, тобто, оформлення свідоцтва на право власності є наслідком подання для реєстрації такого права певного переліку правовстановлюючих документів.

                    Таким чином, свідоцтво на право власності лише фіксує таке право, не є правовстановлюючим документом та/або актом, який у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України може бути визнаний недійсним, тому в цій частині позовних вимог суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі.

          З урахуванням викладеного, місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, правильно встановлені всі обставини справи, яким дана належна оцінка, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

          Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                                                                                  ПОСТАНОВИВ:          

                    1.Апеляційну скаргу Керченської міської ради залишити без задоволення.

                    2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 року у справі №2-7/9963-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді