Рішення № 10631393, 12.07.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.10 Справа № 6/186

За позовом

За позовом

Лисичансько Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 068 грн. 94 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від заявника Гриненко С.В., посвідч. № 548 від 31.07.08;

від позивача не прибув;

від відповідача не прибув;

Обставини справи: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 068 грн. 94 коп., в тому числі основний борг в сумі 1 025 грн. 78 коп., та пеня в сумі 43 грн. 16 коп.

Позивачем до суду надано лист № 3288 від 12.07.10, за яким останній просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині нарахування пені у розмірі 40 грн. 38 коп., вказаний лист залучений судом до справи.

Зазначений лист долучений до матеріалів справи.

Відповідач або його представник в судове засідання не зявився, витребуванні судом документи не надав. Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. З огляду на це позовна заява та усі процесуальні документи по справі, направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

В той же час, слід визначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК не зобов'язує і сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З урахуванням цього, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

в с т а н о в и в:

На підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 30.10.2007 № 2489 Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1, було надано у тимчасове платне користування, строком на 3 роки, місце, площею 7 м.кв., яке розташоване у м. Сєвєродонецьку, шосе Будівельників, район буд. № 21, для розташування окремого двобічного рекламного щита.

05.11.2007 між Сєвєродонецької міською радою (позивач) і ФОП ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір на тимчасове користування місцем № 58.

Відповідно до п.3.1 договору відповідач несе відповідальність перед позивачем за внесення виплат на спеціальний бюджетний рахунок щомісячно в розмірі 331 грн. 24 коп., не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.3 договору, у випадку прострочення відповідачем здійснення платежів, він зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі, обчислювальному виходячи з подвійної облікової ставки, встановленої НБУ і діючої в період прострочення за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п.8 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обовязків, передбачених договором.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради від 30.03. за № 569 відповідачу було скасовано дозвіл № 58 від 05.11.07 на розміщення зовнішньої реклами за адресою м. Сєвєродонецьк, пр. Будівельників, район буд. 21.

В результаті невиконання відповідачем договірних зобовязань за договором № 58 від 05.11.07 за період з 01.12.09 по 03.03.10 позивачем нарахована заборгованість у сумі 1 025 грн. 78 коп. та пеня за несвоєчасне виконання зобовязань з оплати у сумі 43 грн. 16 коп.

У звязку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив плату за користування місцем, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах позивача.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Ст. 24 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що орендодавець має право вимагати від орендаря сплати орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинне виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог даного Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк.

Згідно до ст. 32 Закону України про оренду землі»у разі невиконання сторонами обовязків передбачених статтями 24,25 Закону та умов договору, договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішення суду.

Згідно ст. 17 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності протягом року, а іншими платниками протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Як було вказано вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір №58 від 05.11.08, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування місце під розміщення реклами.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач своєчасно не виконував основного зобовязання за договором тимчасового користування місцем від 05.11.07 № 58, а саме не вносив плату в передбачені умовами договору строки та в сумах, у звязку з чим за період з 01.12.09 по 03.03.10 за ним утворилась заборгованість у сумі 1 068 грн. 94 коп.

Вказана сума є обґрунтованою та підтверджена матеріалами справи, та не спростована відповідачем, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Пунктом 3.3 договору передбачена відповідальність за прострочення платежів, у звязку з чим позивачем була нарахована відповідачу пеня в сумі 43 грн. 16 коп. за перуод

з 01.10.09 по 31.03.10,

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

В даному випадку нарахування пені є обґрунтованим, але сума пені повинна складати 40 грн. 38 коп.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1025 грн. 78 коп. та пеню в сумі 43 грн. 16 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно стягнутої суми.

Керуючись ст. 44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, 32, код 24046627 заборгованість з орендної плати за користування місцем в сумі 1 025 грн. 78 коп. та пеню в сумі 40 грн. 38 коп., наказ видати позивачу.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь:

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 державне мито в сумі 101 грн. 73 коп.

- Державного бюджету України на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач УДК у м. Луганську, банк ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 39 коп. Наказ видати обєднаній державній податковій інспекції Ленінського району м. Луганська.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 16.07.2010 р.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько