Рішення № 10631321, 28.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р. Справа № 01/64-92 за позовом відкритого акціонерного товариства «Західенерго», м.Львів до Шацької селищної ради, смт. Шацьк, товариства з обмеженою відповідальністю «Феміда-Інтер», м.Луцьк

про визнання недійсним договору від 28.09.2004р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 5576 кв.м.

                                                            Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Данай-Тарасенко В.В. (довір. № 08-37 від 11.01.2010р.), Федорів С.С. (довір. № 08-42 від 11.01.2010р.),

від відповідача - 1 Шацької селищної ради: н/з

від відповідача –2 ТзОВ «Феміда-Інтер»: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві, доповненні до позовної заяви №01/64-92 від 28.04.2010р. (а.с.143-147,т.1), №01/64-92 від 22.07.2010р. (а.с. 5-10,т.2) просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 5576 м.кв., укладений між ТзОВ „Феміда-Інтер” і Шацькою селищною радою.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на таке:

- договір від 28.09.2004р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 5576 кв.м., укладено з порушенням вимог ст.ст.120, 127, 128 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України,

Укладенням договору від 28.09.2004р. порушено право ВАТ "Західенерго" як землекористувача, оскільки незважаючи на знаходженні на земельній ділянці будівель, належних на праві власності ВАТ "Західенерго", незважаючи на звернення товариства до Шацької селищної ради з проханням надати підприємству земельну ділянку, на якій знаходиться база відпочинку "Енергетик", яка включена до статутного фонду товариства, земельну ділянку в цілому було передано ТзОВ "Феміда-Інтер".

          Визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування та місцевого органу державної влади тягне за собою визнання нечинними договорів, укладених на підставі цього рішення.

          Рішення Шацької селищної ради №16/17 від 17.09.2004р., на підставі якого між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу від 28.09.2004р., рішенням господарського суду Волинської області від 23.04.2009р. у справі № 8/36-11 скасоване як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства та прав позивача. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. зазначене рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010р. зазначену постанову Львівського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Підставою скасування рішення Шацької селищної ради № 16/17 від 17.09.2004 є порушення права позивача на користування землею для обслуговування належного ВАТ "Західенерго" на праві власності нерухомого майна, оскільки продаж земельної ділянки пл.5576 м унеможливлює землекористування позивача і що прийняття цього рішення порушує норми ст. 120 Земельного кодексу України , ст. 377 Цивільного кодексу України стосовно права позивача на земельну ділянку для обслуговування належного йому нерухомого майна.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 26.04.2006 у справі № 01/6-24.1 зазначено, що доводи ТзОВ "Феміда -Інтер", про те що ВАТ "Західенерго" не володіє правом на спірну ділянку не відповідають дійсності.

Крім цього рішенням від 26.12.2006 у справі № 6/43-87 господарського суду Волинської області за позовом ТзОВ "Феміда -Інтер" до ВАТ "Західенерго" про усунення порушень права користування земельною ділянкою та звільнення ділянки від споруд товариства встановлено факт знаходження на спірній земельній ділянці пл. 0,67 га нерухомого майна - корпусів №1, №2 бази відпочинку "Енергетик", які належать на праві власності ВАТ "Західенерго", а також, що ВАТ "Західенерго»набуло права на земельну ділянку, на якій ці будівлі знаходяться.

Укладений між відповідачами- Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер" договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2004р. та його умови у будь-якому разі не повинні суперечити та не змінювати вимог законодавства щодо порядку надання земельних ділянок у власність.

Як вбачається із змісту ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу і іншим актам цивільного законодавства.

У відповідності з п.1 ст. 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами), які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське забов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинені з метою, за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними " №02-5/111 від 12.03.99 (із змінами і доповненням), загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст.48 Цивільного кодексу України, за якою визнається угода, що не відповідає вимогам закону.

Правило встановлене цією нормою повинно застосовуватися у всіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.

Визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування та місцевого органу державної влади тягне за собою визнання нечинними всіх інших договорів, укладених на підставі цього рішення. Рішення Шацької селищної ради № 16/17 від 17.09.2004р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в ур. "Гряда" смт. Шацьк ТзОВ "Феміда - Інтер", скасоване господарським судом Волинської області від 23.04.2009р., у зв'язку з порушенням права ВАТ "Західенерго як землекористувача і права власності на будівлі, що розміщені на цій земельній ділянці. Вказане рішення скасоване не на майбутнє, а саме на право надання земельної ділянки в урочищі "Гряда" смт. Шацьк у власність ТзОВ "Феміда-Інтер".

На підставі цього рішення селищної ради, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки пл.5576 кв.м., тобто між рішенням Шацької селищної ради № 16/17 від 17.09.2004р і договором купівлі - продажу є причинний зв'язок .

Справа № 8/36-11 про скасування рішення Шацької селищної ради від 17.09.2004 року № 16/17 вже перевірена Вищим господарським судом і набрала законної сили. Факти встановлені у справі № 8/36-11, де сторонами є Шацька селищна рада, ТзОВ «Феміда-Інтер»і ВАТ «Західенерго»є преюдиційними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач-1 впродовж судового розгляду в судові засідання не з’являвся, вимог суду (ухвали від 9.04.2010р., 28.04.2010р.) подати письмові пояснення на заявлений позов не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідач-1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, пояснення по справі міг надіслати поштою, проте не використав цього права, справу розглянуто за відсутності представника відповідача-1.

Відповідач-2 в письмових поясненнях №145 від 27.05.2010р. (а.с.164-166, т.1), представник відповідача, будучи в судовому засіданні 30.06.2010р., позову не визнали, просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

- з позову не зрозуміло, яке саме право (власності чи користування) та щодо чого - об’єктів нерухомості чи земельної ділянки, порушує договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2004 року та у чому воно проявляється.

Якщо спірним рішенням порушено право власності на нерухоме майно - корпуси бази відпочинку , то не зрозуміло яким саме чином, оскільки питання про об'єкти нерухомості - будівлі чи щодо прав власності на них оскаржуваним договором не вирішувалося.

Як що ж порушено право користування (власності) на земельну ділянку, то не зрозуміло, яке з цих прав було (чи є) у позивача та чим підтверджується виникнення/наявність такого права.

- на підтвердження позиції у справі позивач посилається на судові рішення у справах господарського суду Волинської області №01/6-24.1 від 09.06.2005 року; №01/16-11А від 31.05.2006 року, вважаючи, що цими рішеннями встановлено порушення його прав, що не потребує доведення у даній справі.

Проте справа №01/16-11 А за позовом відкритого акціонерного товариства «Західенерго» до Шацької селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Феміда-Інтер»про скасування рішення Шацької селищної ради №16/17 від 17.09.2004 року знаходиться в провадженні Львівського апеляційного господарського суду і остаточне рішення по даній справі не прийняте. Отже, твердження позивача про скасування рішення Шацької селищної ради № 16/17 від 17.09.2004 року є безпідставним.

Стаття 21 ГПК України визначає, що сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач.

Позивачем у даній справі - є ВАТ «Західенерго», а відповідачами - Шацька селищна рада та ТзОВ «Фірма «Феміда-Інтер».

У справі №01/6-24.1 позивачем було ВАТ «Західенерго», а відповідачем - Шацька райдержадміністрація у Волинській області, яка не є стороною у даному спорі.

Відтак, позивач безпідставно посилається як на преюдиціальні факти, встановлені судовими рішеннями у справах №01 /16-11А (8/3 6-11), №01 /6-24.1.

Статтею 33 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті факти, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем у даній справі не доведено факту порушення його прав, не визначено, які саме права та яким чином порушені оскаржуваним договором;

- твердження позивача, що в силу ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.30 Земельного кодексу УРСР ВАТ «Західенерго»має право на користування земельною ділянкою є передчасним, оскільки названі положення законодавства передбачають лише право на переоформлення права користування чи оренди земельних ділянок, а не виникнення цього права. Крім цього, названими положеннями законодавства врегульовано підстави для переоформлення права користування /власності/ оренди лише у випадку відчуження, а не іншої зміни права власності на нерухомість.

Стаття 22 Земельного кодексу УРСР 1990 року встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Аналогічні положення містяться і в Земельному кодексі України 2001 року. Зокрема, ст. 125 визначає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Згідно зі ст. 126 право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999p., укладенню договору оренди, купівлі-продажу земельної ділянки передує звернення юридичної особи, зацікавленої в такій угоді до відповідного органу виконавчої влади, до якої додаються, зокрема, відомості про бажане місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розмір земельної ділянки, а також наявність державного акту на право постійного користування землею або договору оренди землі, плану земельної ділянки та документа про її надання у разі відсутності державного акту.

В той же час, як вбачається зі звернень позивача №72-224 від 25.02.2004 року, №72-523 від 06.05.2004 року, останній в лютому та травні 2004 року звертався до Шацької селищної ради з проханням надати для викупу земельну ділянку площею 0,67 га в урочищі «Гряда»Шацького району. Проте, не зрозуміло, яку саме земельну ділянку просив надати для викупу відповідач і чи це та земельна ділянка, яка була продана підприємству.

З доданих до позову документів не зрозуміло, чи розглядалися Шацькою селищною радою питання, порушені в листі від 06.05.2004 року, і якщо розглядалися, то який результат їх розгляду.

В той же час, рішенням господарського суду Волинської області від 30.03.2005 року у справі №6/27-88 відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Західенерго»до Шацької селищної ради Шацького району Волинської області про спонукання до укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,67 га, з огляду на наступне.

Вищезазначеним рішенням суду було встановлено правомірну відмову Шацької селищної ради у продажі оспорюваної земельної ділянки ВАТ «Західенерго», оскільки ст.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 440 «Про Порядок подання заяви (клопотання) про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення та форму державного акта на право власності на землю», Указу Президента України від 19.01.1999р. № 32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»та ст. 128 Земельного кодексу України встановлено чіткий порядок дій щодо здійснення продажу земельної ділянки, який не було порушено відповідачем;

- пунктом 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»від 04.03.1992р. передбачено, що власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Проте, ВАТ «Західенерго»не подано будь-яких правовстановлюючих документів в підтвердження права користування /власності/ оренди на земельну ділянку в урочищі «Гряда»у будь-який час (чи до прийняття оскаржуваного договору, чи після).

Відповідно до ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено порушення спірним договором від 28.09.2004 року права ВАТ «Західенерго»щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою в урочищі «Гряда», Шацького району, Волинської області, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт належності земельної ділянки ВАТ «Західенерго» на праві власності чи користування.

Укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2004 року товариство з обмеженою відповідальністю та Шацька селищна рада діяли в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законом України.

27.07.2010р. відповідач-2 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість Генерального директора ТзОВ «Феміда-Інтер» бути присутні в судовому засіданні за станом здоров’я те неможливістю взяти участь в судовому засіданні повноважного представника через зайнятість в судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду.

          Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, відповідач не навів, необхідності участі Генерального директора ТзОВ «Феміда-Інтер», повноважного представника в судовому засіданні не обґрунтував. Явка представника відповідача-2 в судове засідання, призначене на 28.07.2010р., не визнавалась обов’язковою.

Представники позивача вважають клопотання необгрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення. Крім цього, звертають увагу суду на те, що, заявляючи клопотання, відповідачем-2 не подано жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин неможливості явки.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідач-2 подав письмові заперечення на позов та був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи відхилено, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами з врахуванням поданих відповідачем-2 заперечень.

          Провадження у справі ухвалами суду від 5.03.2008р., 5.09.2008р., 8.04.2009р., 5.08.2009р. зупинялось у зв’язку із розглядом справи № 8/36-11 про скасування рішення Шацької селищної ради №16/17 від 17.09.2004р., на підставі якого між відповідачами було укладено оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу від 28.09.2004р., та набранням рішення у цій справі законної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

4.07.2002р. Шацькою райдержадміністрацією було прийнято розпорядження №96 "Про вилучення з постійного користування та передачу в оренду земельної ділянки".

Згідно з пунктом 1 цього розпорядження було вилучено з постійного користування ВАТ „Волиньобленерго” земельну ділянку площею 0,67 га в зв”язку з втратою права власності на будівлі, яка розташована в зоні відпочинку „Гряда” на території Шацької селищної ради.

Пунктом 2 розпорядження вирішено передати в оренду на 49 років ТзОВ „Феміда-Інтер” земельну ділянку розміром 0,67 га в зоні відпочинку „Гряда” на території Шацької селищної ради, на якій розташована база відпочинку, придбана ТзОВ „Феміда-Інтер” згідно з договором купівлі-продажу майна АЕК №388359 від 24.05.2002р.

4.07.2002р. між Шацькою райдержадмінстрацією і ТзОВ “Феміда-Інтер” було укладено договір, згідно з п.1.1. якого Шацька районна державна адміністрація надала ТзОВ "Феміда-Інтер" в оренду земельну ділянку площею 6700 м.кв., що знаходиться в ур. “Гряда”, Шацького району.

Договір оренди земельної ділянки від 4.07.2002р. було укладено на підставі розпорядження №96 від 4.07.2002р.

17.09.2004р. Шацькою селищною радою було прийнято рішення №16/17 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення в урочищі «Гряда»смт.Шацька ТзОВ «Феміда-Інтер», згідно з п.1 якого частину земельної ділянки площею 5576 м.кв. із земельної ділянки площею 0,67 га, вирішено продати ТзОВ “Феміда-Інтер” (іншу частину земельної ділянки площею 1224 кв.м. із земельної ділянки 0,67 га було вирішено надати ТзОВ “Феміда-Інтер” в довгострокову оренду строком на 49 років).

28.09.2004р. між Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер" було укладено договір купівлі-продажу, згідно з пунктами 1.1., 1.3. якого рада на підставі рішення Шацької селищної ради №16/17 від 17.09.2004р. зобов’язалась передати у власність покупцю - ТзОВ "Феміда-Інтер" земельну ділянку площею 5576 кв.м., а покупець зобов’язується прийняти вказане майно і сплатити ціну відповідно до умов договору.

Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування бази відпочинку.

12.11.2004р. ТзОВ "Феміда-Інтер" видано Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Земельна ділянка площею 5576 кв.м., відчужена за договором від 28.09.2004р., є складовою частиною земельної ділянки площею 0,67 га, яка була надана ТзОВ "Феміда-Інтер" на підставі розпорядження Шацької райдержадміністрації №96 від 4.07.2002р.

Як встановлено в процесі судового розгляду, на земельній ділянці, що згідно з п.2 розпорядження №96 від 12.06.2002р. була передана в оренду ТзОВ "Феміда-Інтер", розташоване нерухоме майно - база відпочинку "Енергетик", будівництво якої здійснювалось за взаємною згодою між Волинським обласним підприємством електромереж "Львівенерго", яке побудувало корпус №3 та енергоремонтним підприємством "Львівенерго", правонаступником якого є ВАТ "Західенерго", яке побудувало корпуси №1 та №2.

Обидва підприємства на час будівництва були структурними одиницями ВЕО "Львівенерго" без прав юридичної особи.

У 1995р. на виконання Указу Президента України від 21.05.94р. "Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі енергетики України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.94р. № 816-р „Про план заходів щодо реструктуризації електроенергетики” з метою створення енергетичної державної акціонерної компанії відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.03.95р. за №50 було створене державне підприємство "Західенерго".

Відповідно до Закону України «Про підприємства», Декрету Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р.№ 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Указів Президента України від 26 листопада 1994 р. № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" та від 30 грудня 1994 р. № 527/94 "Про заходи щодо прискорення малої приватизації в Україні" наказом Міненергетики від 30.03.95 № 57 затверджений перелік підприємств, які увійшли до складу Міненергетики станом на 1 квітня 1995 р., до складу якого увійшло і ВЕО "Львівенерго".

На виконання вищевказаного Указу Президента України від 21 травня 1994р № 244/94 та Указу від 4 квітня 1995р. № 282/95 "Про структурну перебудову в тектроенергетичному комплексі України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.94 № 816-р, наказом Міністерства енергетики та електрофікації України від 21.04.95 № 78 "Про структурну перебудову та підготовку до корпоратизації виробничого енергетичного об'єднання "Львівенерго" Волинське обласне підприємство електричних мереж було виведене зі складу ВЕО „Львівенерго” і підпорядковане безпосередньо Міненерго.

Згідно з п.5 цього наказу до складу ДП 'Західенерго" увійшов відособлений підрозділ Львівенергоремонт (правонаступник - "Галременерго").

Пунктом 5.1. цього наказу ДП 'Західенерго" стало правонаступником ВЕО "Львівенерго" щодо майна, прав і зобов'язань відособлених підприємств, які йому передані згідно з пунктом 5 наказу.

Відповідно до наказу Міненергетики та електрофікації України від 09.06.95 № 103. ДП 'Західенерго" разом з відокремленими підрозділами увійшло до складу Міністерства енергетики України.

Наказом Міненергетики від 16.08.95 № 155 на базі ДП "Західенерго" створено ДАЕК "Західенерго", яка відповідно до п.3.3. Статуту є правонаступником ДП "Західенерго".

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" створене на виконання рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 25.11.1999р. (витяг з протоколу № 3) з Державної акціонерної енергогенеруючої компанії.

Земельну ділянку, щодо якої виник спір, було виділено Волинському обласному підприємству сільських електричних мереж РЕУ Львівенерго" (правонаступник - ВАТ "Волиньобленерго") на підставі розпорядження виконавчого комітету Волинської обласної ради депутатів трудящих від 03.05.1973р. №165-р, рішення виконкому Шацької селищної ради депутатів трудящих Любомльського району Волинської області № 56 від 13.08.1974р.

Корпуси № 1 та № 2 бази відпочинку „Енергетик” під час корпоратизації ВАТ „Західенерго” увійшли до статутного фонду ВАТ "Західенерго", що підтверджується Переліком об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд), що увійшли до статутного фонду ВАТ "Західенерго" під час корпоратизації станом на 1.07.1995р., затвердженого Міністерством палива та енергетики України 27.12.2002р.

Пункт 15 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюста № 7/5 від 07.02.2002р.) називає серед інших правовстановлювальних документів також рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Право власності на вказані будівлі зареєстровано та включено до Реєстру права власності на нерухоме майно, про що свідчать витяги про реєстрацію права власності Волинським обласним бюро техінвентаризації.

Відповідно до ст.30 Земельного кодексу України, (1990р.), який був чинним на момент корпоратизації ВАТ "Західенерго", при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Згідно із п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001р., який набрав чинності з 01.01.2002р., громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом 6 постанови Верховної Ради України №563-Х11 від 18.12.1990р. „Про земельну реформу” встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування земельною ділянкою.

Постановою Верховного Суду України від 6.06.2004р. роз’яснено, що при розгляді спорів про надання права користування земельною ділянкою суди повинні враховувати, що право на майно, яке є часткою статутного фонду товариства не потребує доказу. Окрім цього, ця обставина є підставою для оформлення товариством права користування цією земельною ділянкою.

Таким чином, шляхом передачі корпусів №1, 2 бази відпочинку "Енергетик" до статутного фонду, ВАТ "Західенерго" набуло права власності на ці будівлі.

Відповідно до частини 4 ст. 120 Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001р. і який набрав чинності з 01.01.2002р., при переході права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівель і споруд, якщо інше не передбачено у договорі відчуження.

Як передбачено частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

          У зв"язку із набуттям ВАТ "Західенерго" права власності на будівлі у нього виникло і право на земельну ділянку, а у Шацької селищної ради –обов"язок оформити це право, оскільки відповідно до ст.30 Земельного кодексу України в редакції 1992 року і який був чинним на момент передачі корпусів №1 та № 2 бази відпочинку „Енергетик” до статутного фонду ВАТ "Західенерго", при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до п.18 "г" постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 18, вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

          Згідно із п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001р., який набрав чинності з 01.01.2002р., громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пунктом 6 постанови Верховної Ради України №563-Х11 від 18.12.1990р. „Про земельну реформу” встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення Земельного кодексу Української РСР, повинні до 1 січня 2008 року оформити право власності або право користування земельною ділянкою.

Підтвердженням факту звернення ВАТ „Західенерго” до Шацької селищної ради з проханням надати підприємству земельну ділянку, на якій побудовано базу „Енергетик”, з видачею Державного акта відводу землі, є листи №003-221 від 17.04.2002р., №72-224 від 25.02.2004р., №72-523 від 6.05.2004р.

Лист № 72-214 свідчить, що 17.03.2004р. позивач звертався до ТзОВ “Феміда-Інтер”з проханням поділу земельної ділянки та погодження меж.

Проте відповідачі не подали доказів, які б свідчили про те, що ці звернення позивача були розглянуті.

          Відповідно до частини 4 ст. 120 Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001р. і який набрав чинності з 01.01.2002р., при переході права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівель і споруд, якщо інше не передбачено у договорі відчуження.

Як передбачено частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Проте, відчужуючи земельну ділянку площею 5576 кв.м. в урочищі «Гряда»ТзОВ «Феміда-Інтер», Шацькою селищною радою не було дотримано вимог ч.4 ст.120 Земельного Кодексу України, прийнятого 25.10.2001р., ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, продано землю ТзОВ “Феміда-Інтер”, не врахувавши набуття ВАТ “Західенерго” права власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлями, що увійшли до його статутного фонду, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування; не визначивши прав кожного з товариств на земельну ділянку пропорційно часткам осіб у вартості будівель, чим порушила право ВАТ "Західенерго" на земельну ділянку, необхідну для обслуговування належного йому на праві власності нерухомого майна, чим порушено права позивача як власника будівель, у якого виникло право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені .

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги доводи ТзОВ «Феміда-Інтер»про те, що укладенням спірного договору не порушено прав позивача у справі.          

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності із ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права і разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захист цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, прийнятого 25.10.2001р., держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.           Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди не дійсною

У відповідності з ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п”ятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене, укладений 28.09.2004р. між Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер" договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить положенням ст.ст.120, 127, 128 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, а тому вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.09.2004р. обґрунтована і підлягає до задоволення.

          Рішення Шацької селищної ради №16/17 від 17.09.2004р., на підставі якого між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу від 28.09.2004р., рішенням господарського суду Волинської області від 23.04.2009р. у справі № 8/36-11 скасоване як таке, що прийняте з порушенням вимог законодавства та прав позивача. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. зазначене рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010р. зазначену постанову Львівського апеляційного господарського суду залишено без змін.

Факт набуття ВАТ "Західенерго" права власності на зазначені будівлі було також встановлено господарським судом Волинської області при розгляді справи №01/6-24.1., яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. залишено без змін.          

Переглядаючи рішення господарського суду Волинської області від 9.06.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №01/6-24.1.,

Вищий Адміністративний Суд України в ухвалі від 26.04.2006р. (а.с.125-129, т.1) вказав, що ВАТ «Західенерго»набуло право власності на будівлі шляхом передачі корпусів №№1, 2 бази відпочинку «Енергетик»до статутного фонду.

          В силу ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990р.), що був чинним на час корпоратизації ВАТ "Західенерго", останнє користувалося земельною ділянкою у зв'язку з переходом права власності на будівлі бази відпочинку.

Крім цього, Вищий Адміністративний Суд України також погодився із встановленими судами тим фактом, що на земельній ділянці площею 0,67 га знаходяться бази відпочинку двох підприємств. Так, ухвалі від 26.04.2006р. зазначено, що цей факт підтверджується технічною документацією на земельну ділянку бази відпочинку, на якій розташовані три капітальні будівлі, тоді як ТзОВ “Феміда-Інтер” придбала лише один будинок. З наведених підстав були відхилені як такі, що не відповідають дійсності, доводи касатора - ТзОВ “Феміда-Інтер” про те, що ВАТ “Західенерго” не володіє правом на спірну земельну ділянку.

          Відповідно до п.38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163 рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

          Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідачів, то витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в розмірі 118 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на них порівну.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.15, 16, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст.120, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.15, 16, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 28.09.2004р. купівлі-продажу земельної ділянки площею 5576 кв.м., укладений між Шацькою селищною радою і ТзОВ "Феміда-Інтер" .

3. Стягнути із Шацької селищної ради (смт. Шацьк, вул. Природна, 33) на користь ВАТ «Західенерго»(м. Львів, вул. Козельницька, 15, р/р 26002304509 Львівське обласне управління Ощадбанку м. Львова, МФО 325796, код ЄДРПОУ 23269555) 42 грн. 50 коп. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути із ТзОВ "Феміда-Інтер" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, р/р 26009563 в АППБ «Аваль», МФО 303569, код 20136463) на користь ВАТ «Західенерго»(м. Львів, вул. Козельницька, 15, р/р 26002304509 Львівське обласне управління Ощадбанку м. Львова, МФО 325796, код ЄДРПОУ 23269555) 42 грн. 50 коп. витрат, пов’язаних з оплатою держмита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                           І .О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 30.07.2010р.