Рішення № 10631320, 26.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р. Справа № 9/68/20-77 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Столяр”, м. Луцьк

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій”, м. Луцьк

відповідача 2 Приватного підприємства “Захід”, м. Луцьк

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Суддя Соломка Л.І.

          Представники:

Від позивача: Щербюк О. М. –представник, довіреність від 11.01.2010р., Вознік О.М. - директор,

Від відповідача 1: н/з

Від відповідача 2:н/з

Права та обов’язки представникам позивача роз’яснені відповідно до ст.22ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки представники позивача не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 26.07.2010р. за згодою представників позивача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач –ТзОВ “Столяр” звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 26.07.2010р. №12 просить суд:

1.          Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»та приватне підприємство "Захід»безоплатно усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та звільнити самовільно зайняту ділянку, яка належить ТзОВ «Столяр»на праві постійного користування землею, за адресою: м. Луцьк, провул. Комунальний, 4. Зобов'язати приватне підприємство «Захід»безоплатно демонтувати баштовий кран та рейкову колію, що розташовані на земельній ділянці ТзОВ «Столяр»та вивести з останньої метал.

2.          Судові витрати покласти по справі на відповідачів солідарно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

ТзОВ “Столяр”здійснює використання земельної ділянки площею 1,49 га , що розташована в м. Луцьку, пров. Комунальний,4 для обслуговування виробничої бази, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №000265 від 02.03.2001 р. Частину даної земельної ділянки, зокрема, 0,07 га використовує ТзОВ “Завод будівельних конструкцій”для здійснення власної господарської діяльності.

За заявою позивача від 04.09.2008 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області проведено перевірку відповідача з питань дотримання вимог земельного законодавства. За результатами перевірки складено акт від 03.11.2008 р., згідно якого встановлено, що ТзОВ “Завод будівельних конструкцій”використовує частину земельної ділянки площею приблизно 0,0700 га, яка надана в користування ТзОВ “Столяр”без правовстановлюючих документів. На земельній ділянці, яка обгороджена металевою сіткою, розміщено склад металу. Склад знаходить частково в межах земельної ділянки, що належить ТзОВ “Завод будівельних конструкцій”на праві приватної власності, а інша частина використовується без правовстановлюючих документів на землю, яка надана в користування ТзОВ “Столяр”, що є порушенням ст.ст.124-126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області видано припис від 03.11.2008 р., згідно якого відповідачу надано строк до 03.12.2008 р. для усунення виявлених порушень земельного законодавства на підставі ст.ст. 125,126,144 Земельного кодексу України.

Водночас, оскільки відповідно до ч.2 ст.155 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, позивач звернувся до суду за захистом та відновленням порушених прав та інтересів.

В ході судового розгляду справи позивач заявив клопотання про збільшення позовних вимог від 30.03.2009р. та просив також зобов’язати відповідача 1 демонтувати козловий кран та колію по якій він рухається.

Відповідач 1 ТзОВ «ЗБК»явку представника у судове засідання не забезпечив. Клопотання від 22.07.2010р. №341 про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду у зв’язку з перебуванням юриста у щорічній відпустці саме з 26.07.2010р. є безпідставним. Відповідач є юридичною особою, коло представників юридичної особи необмежене. В процесі розгляду справи представниками відповідача ТзОВ «ЗБК»були Новіцька О.С., Москвич В.М., Нагурний Є.П., Книш З.І. за довіреностями відповідача, тому суд вважає, що відповідач мав можливість забезпечити явку представника, тим більше, що ухвала суду від 09.07.2010р. про поновлення провадження у справі була направлена на адресу відповідача 12.07.2010р., судом надано час для забезпечення явки представника.

Також судом взято до уваги те, що відповідач 1 протягом судового розгляду справи постійно не забезпечував явку представників, подавав безпідставні клопотання про відкладення розгляду справи, про витребування доказів які не відносяться до суті справи, оспорював ухвали суду, які не підлягають апеляційному оскарженню та вчиняв інші дії по затягуванню розгляду справи та створення тяганини в її розгляді.

Відповідач 2 –ПП «Захід»явку представника у судове засідання також не забезпечив, подав аналогічне клопотання від 22.07.2010р. №198 про відкладення розгляду справи і продовження строків її розгляду у зв’язку з відпусткою юриста саме з 26.07.2010р. Клопотання ПП «Захід»безпідставне та необґрунтоване, тому до задоволення не підлягає. Судом враховано, що відповідач є юридичною особою, а коло представників юридичної особи необмежене, ухвала суду від 09.07.2010р. про поновлення провадження у справі була направлена на адресу відповідача 12.07.2010р., тому відповідач 2 мав можливість забезпечити явку представника. Крім того, судом взято до уваги,щ о протягом судового розгляду справи відповідач 2, залучений судом до участі у справі ухвалою від 13.04.2009р., у судові засідання не з’являвся, витребуваних судом доказів не подавав, заявляв необґрунтовані клопотання про зупинення провадження у справі, тобто вчиняв дії по затягуванню розгляду справи та створення тяганини в її розгляді.

Заява ПП «Захід»від 22.07.2010р. №200 про застосування позовної давності судом розглянута та відхилена як безпідставна. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Позивач ТзОВ «Столяр» звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в листопаді 2008р. до відповідача ТзОВ «ЗБК», оскільки вважав, що діями цього товариства порушується його право користування земельною ділянкою. В ході розгляду справи було з’ясовано, що баштовий кран, наземна рейкова колія та склад металу на території ТзОВ «Столяр»належить іншій юридичній особі – ПП «Захід», яка залучена до участі у справі 13.04.2009р., таким чином строк позовної давності не є порушеним.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково, в частині вимог до відповідача 2 ПП «Захід».

При цьому суд виходив з такого:

Згідно державного акту на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів за №571 від 02.03.2001р., ТзОВ «Столяр»надано у постійне користування 1,4988га землі для обслуговування виробничої бази. (а.с.6-9 Том І)

В ході розгляду справи після залучення ПП «Захід»до участі у справі як відповідачем судом встановлено, що баштовий кран, рейкова колія та склад металу які розташовані на земельній ділянці ТзОВ «Столяр», належать ПП «Захід», що стверджується витягом з технічної документації на баштовий кран, звітом про фінансові результати за 1 кв. 2009р., балансом на 31.03.2009р., відомостю зносу основних засобів на 1 кв. 2009р., де кранова рейка (поз. 76), кран баштовий –КБ-308А (поз. 180). (а.с.107-109, 135-139 Том І).

ПП «Захід»зверталося з позовом до ТзОВ «Столяр»про встановлення земельного сервітуту. Рішенням господарського суду Волинської області від 26.10.2009р. у справі №01/32-86, яке набрало законної сили, у позові ПП «Захід»відмовлено. При розгляді зазначеної справи судами встановлено, наземна кранова колія збудована ПП «Захід»у 2003 році, що підтверджується актом здавання-приймання колії в експлуатацію від 04.02.2003р. і, як вбачається з генплану (плану закріплення меж земельних ділянок), розробленого на топографо-геодезичній зйомці, виконаній у 2009 році, наземна кранова рейкова колія перетинає земельну ділянку, належну ТзОВ «Столяр», а інші її частина сполучається із земельною ділянкою, належною ПП «Захід». Також судами встановлено, що правових підстав розміщення наземної рейкової колії на частині земельної ділянки ТзОВ «Столяр» приватним підприємством «Захід»не наведено і не подано доказів на підтвердження погодження питання розміщення наземної рейкової колії на земельній ділянці товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 125 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Позивач правомірно набув право користування земельною ділянкою площею 1,49га, що стверджується державним актом на право постійного користування землею №000265 від 02.03.2001р., який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів за № 571.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

3) припинення дії, яка порушує право

5) примусове виконання обов’язку в натурі та ін.

Таким чином, вимога позивача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою до ПП «Захід»є підставною та підлягає до задоволення.

Водночас зазначена вимога до ТзОВ «ЗБК»безпідставна, оскільки відповідач 2 не чинить перешкод в користуванні земельною ділянкою, в цій частині провадження слід припинити по п.1?ст.80 ГПК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача ПП «Захід»судові витрати відповідно до ст. 41 ГПК слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 25, 92, 95, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 16 ЦК України, ст.ст. 44-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобовязати ПП «Захід»безоплатно усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка належить ТзОВ «Столяр»на праві постійного користування за адресою: м. Луцьк, пров. Комунальний,4, а саме: демонтувати баштовий кран та рейкову колію, розташована на земельній ділянці ТзОВ «Столяр»та вивезти з ділянки ТзОВ «Столяр»належний ПП «Захід»метал.

3. Стягнути з ПП «Захід»(м. Луцьк, пров. Комунальний,4, код ЄДРПОУ 20132169) на користь ТзОВ «Столяр»(м. Луцьк, пров. Комунальний,4, код ЄДРПОУ 30659117) 85,00грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині вимог до ТзОВ «ЗБК»припинити провадження.

Суддя                                         Л.І. Соломка

Дата виготовлення повного

тексту рішення –29.07.2010 р.