Рішення № 10631132, 13.05.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р. Справа № 9/56-42 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Агас”, м. Хмельницький;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Вопак - Трейд”, м.Луцьк

про стягнення 568901,13 грн.

Головуюча суддя Соломка Л.І.

При секретарі Коритнюк І.О.

Представники:

Від позивача: Чорний А. О.- представник, довіреність від 14.12.2009р.,

Від відповідача: Луцик Л. І. –представник, довіреність від 02.04.2009р.;

Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 1305.2010р. за згодою представників позивача і відповідача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агас” звернувся до господарського суду з позовом та з врахування заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.210р. №28 та від 29.01.2007р. №150 просить стягнути з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Вопак - Трейд” заборгованість по договору оренди нерухомого майна від 29.01.2007р. за період травень 2009р. по квітень 2010р. 856336,62грн. в тому числі заборгованість по орендній платі –747801,20 грн., 78524,32 грн. пені за прострочення по сплаті суми індексації та сплаті базового розміру орендної плати за період з травня 2009р. по березень 2010р., просить також стягнути на його користь судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що згідно таблиці нарахування орендної плати по договору оренди нерухомого майна за період з лютого 2007грн. по 31.03.2010р. ним донараховано 30011,10грн., оскільки на цю суму орендодавцем було нараховано орендної плати менше, ніж це передбачено умовами договору оренди, тому 31.03.2010р. орендодавець донарахував цю суму. На суму 30011,10грн. виписана рахунок-фактура №АГС-000176 від 31.03.2010р. складений акт здачі-приймання робіт від 31.03.2010р., податкова накладна від 31.03.2010р. №177, яка включена до податкового зобов’язання до податкової декларації з ПДВ за березень 2010р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити.

Відповідач у відзиві від 12.04.2010р. та у судовому засіданні позов визнав в розмірі основного боргу 747801,20грн. за мінусом суми 30011,10грн. яку не визнає, оскільки вона донарахована до договору оренди за період з 2007р. по травень 2009р., коли орендна плата ним сплачувалась регулярно, боргів по сплаті не було, вважає, що розрахунки за ці періоди між сторонами були закриті і позивач без жодних підстав провів коригування за оплачені періоди.

Відповідач визнав позов в частині нарахованої пені в сумі 78524,32грн. Водночас просить зменшити належні до сплати штрафні санкції, посилаючись на збитковість роботи торгівельних підприємств в умовах кризи та небажання позивача достроково припинити дію договору оренди та звільнити орендовані площі. Просить також розстрочити виконання рішення шляхом сплати рівними частинами протягом 6 місяців з тих же підстав.

Із досліджених матеріалів справи,, пояснень представників сторін господарський суд

в с т а н о в и в:

29.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агас»(далі -Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вопак-Трейд»(далі -Орендар; було укладено Договір оренди нерухомого майна (далі по тексту - Договір), а саме: частини нежилого приміщення площею 545,9 кв.м. (з них: площа першого поверху --445,9 кв.м., площа підвалу - 100,0 кв.м.), розташованого за адресою: Хмельницька обл.,Кам'янець-ІІодільський, вул.Червоноармійська, 42.

Відповідно до п.4.1 згаданого Договору за володіння та користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату.

Згідно п.4.5 Договору орендна плата починає нараховуватись Орендодавцем з дати підписання акту передачі-приймання об'єкту оренди. Акт передіча-прймання укладений між Орендодавцем та Орендарем 01.02.2007р. Тобто, орендна плата почала нараховуватись з 01.02.2007р.

Базовий розмір орендної плати визначений у п.4.2 Договору і складає 49622,31 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні 31 коп.) в тому числі ПДВ за один календарний місяць.

Згідно п.4.3 Договору за перший календарний місяць оренди (лютий 2007р.) базовий розмір орендної плати сплачується пропорційно до фактичної кількості днів оренди в першому календарному місяці.

В подальшому (починаючи з другого календарного місяця оренди (березень 2007р.)) відповідно до п.4.4 Договору базова орендна плата збільшується на суму індексації в розмірі 50% офіційного індексу інфляції за період з другого календарного місяця оренди по розрахунковий місяць оренди включно. Для розрахунку приймаються опубліковані уповноваженим органом «індекси споживчих цін до попереднього місяця».

Орендна плата здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця на підставі рахунку. Орендна плата за поточний місяць проводиться Орендарем не пізніше 15 календарного дня поточного місяця в розумінні базової орендної плати. Остаточний рахунок за поточний місяць здійснюється в наступному календарному місяці, після опублікування офіційного індексу споживчих цін.

З актів звірки, складених одноособово позивачем вбачається, що за період з 23.02.2007р. по травень 2009р. орендна плата сплачувалась вчасно, станом на 05.05.2009р. сальдо нульове. За період з травня 2009р. по квітень 2010р. відповідач допустив прострочення платежів, що визнав у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.(Аналогічне положення містить ч.1 ст. 283 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому вимога позивача про сплату орендної плати у розмірі 747801,20грн. підставна, ґрунтується на законі та договорі, визнана відповідачем та підлягає до задоволення.

Водночас сума донарахувань за попередні періоди, яка спочатку згідно розрахунку позивача становила 44591,94грн. і в підтвердження якої позивач подав рахунок-фактуру № АГС-000154 від 26.02.2010р., акт здачі-приймання робіт(надання послуг) від 26.02.2010р. складений позивачем одноособово, а в подальшому 30.03.2010р. замість зазначеної суми донарахована сума 30011,10грн., яку просить стягнути позивач з відповідача є безпідставною та необґрунтованою.

В підтвердження донарахованої суми 30011,10грн. позивач подав рахунок-фактуру №АГС-000176 від 31.03.2010р. складений акт здачі-приймання робіт від 31.03.2010р., підписаний лише позивачем. Як вбачається з матеріалів справи послуги з оренди на суму 30011,10грн. відповідачу не надавались. Факт надання послуг на зазначену суму не підтверджується актом здачі прийняття послуг, підписаним сторонами по договору. Відповідно до ст. 901, 903 ЦК України зобов’язання по оплаті послуги пов’язане з обов’язковим наданням такої послуги, що не доведено позивачем.

Як з’ясовано в ході розгляду справи сума 30011,10грн. донарахована позивачем за період з лютого 2007р. по березень 2010р., оскільки позивач вважає, що цей період ним невірно застосовувався індекс інфляції і складається з сум недорахованих помісячно. У відповідності з цим та умовами договору слід було зафіксувати факт надання послуг, як було зазначено вище.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України :

-          сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення наданими суду доказами ( ч.1 ст.4і);

-          кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень (ч.1 ст.33);

-          господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами фактичного надання послуг згідно умов договору повинні бути підписані обома сторонами акти здачі –прийому виконаних робіт, які в матеріалах справи відсутні.

П. 9.4.1 договору передбачено у випадку прострочення по сплаті орендних платежів неустойка (пеня) в розмірі 0,1% від суми простроченого боргу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача пеня по базовій сумі орендної плати становить 63530,16грн., пеня по індексації 14994,16грн., всього сума пені становить 78524,32грн., яка є підставною, визнана відповідачем та підлягає до задоволення.

Клопотання відповідача про зменшення належних до сплати штрафних санкцій до задоволення не підлягає, як необґрунтоване відповідно до ст. 233ГК України.

Водночас, клопотання про розстрочення виконання рішення шляхом сплати рівними частинами протягом 6 місяців підлягає до задоволення частково. Суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення строком на 3 місяці шляхом сплати рівними частинами починаючи з 01.06.2010р.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочення або розстрочення виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те,що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи може відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

При цьому судом взято до уваги, що у зв’язку зі збитковістю роботи торгівельних товариств в умовах економічної кризи відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозиціями про розірвання договору за згодою сторін з 01.06.2009р., які залишені без реагування, збитковість відповідача стверджується, балансом та звітом про фінансові результати, тому суд вважає, що одноразова сплата значної суми заборгованості призведе до негативних наслідків для відповідача, більших між для позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито покладається:

-          у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 33,36,43,44,49, п.1? ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вопак- Тейд»(43000 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура 21а) р/р 2600901019812 в ВФ ВАТ «Кредобанк», МФО 303224, код ЄДРПОУ 34745403 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агас»(29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10) р/р 26008300001362 у ХФ АКБ «Форум», МФО 315739, код ЄДРПОУ 32877833, 826325,52грн. в тому числі: основну суму боргу 747801,20грн. та пеня 78524,32грн.; 8263,25грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Розстрочити сплату суми боргу 826325,52грн. на 3 місяці починаючи з 01.06.2010р. рівними частинами.

Суддя Л.І. Соломка

Дата виготовлення повного

тексту рішення –18.05.2010 р.