Ухвала суду № 10630783, 01.04.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2010 р.справа № 2а-1911/08/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»,

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді,

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

у справі № 2а-1911/08/1170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»,

вул. Леніна, 14, м. Кіровоград, 25006;

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Кіровограді,

вул. Глінки, 2, м. Кіровоград, 25009;

про скасування Актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»подано позов до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді про визнання нечинними

податкового повідомлення-рішення № 0000382310/2 від 20.09.2007р.;

податкового повідомлення-рішення № 0000382310/3 від 19.11.2007р.;

податкового повідомлення-рішення № 0000761730/0 від 17.04.2007р.;

податкового повідомлення-рішення № 0000761730/1 від 22.06.2007р.;

податкового повідомлення-рішення № 0000761730/2 від 20.09.2007р.;

податкового повідомлення-рішення № 0000761730/3 від 19.11.2007р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд (суддя Могилан С.В.) своєю постановою від 11.06.2009р. позов задовольнив частково.

Визнав нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000382310/3 від 19.11.2007р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1.641,00 грн.

Постанова суду мотивована тим, що у відповідності з підпунктом 17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) сума штрафних (фінансових) санкцій не може перевищувати п'ятдесяти відсотків суми заниження податкового зобовязання.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована наступним:

податок на прибуток матеріали справи не містять доказів щодо самостійного виправлення Позивачем помилки при поданні декларації за 2005р.;

податок з доходів фізичних осіб - податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН», Позивач, вказує на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Всупереч порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, в Акті перевірки не зазначено, якими первинними документами підтверджується встановлена розбіжність.

При поданні декларації з податку на прибуток за 2005 рік нараховано податку на прибуток на 12.000,00 грн. більше.

Відповідно, сума переплати 2005 року була скоригована. Тобто, за 2006 рік нараховано податку на прибуток на 11.957,00 грн. менше.

Контролюючий орган був зобовязаний встановити факт завищення суми податкового зобовязання, зумовлений помилкою 2005 року, і на суму такого завищення зменшити суму нарахованого податкового зобовязання з податку на прибуток.

Крім того, згідно до пункту 5 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. N 2035, у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 р. працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

В Акті перевірки відсутні відомості про дослідження обліку трудових книжок. Відповідно, відсутні і підстави для визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. Позов задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Кіровограді, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати. В позові відмовити у повному обсязі.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: В період з 05.02.2007р. по 20.03.2007р., уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН», код за ЄДРПОУ 32892364, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки складений Акт № 22/23-1/32892364 від 03.04.2007р.

В акті перевірки вчинено запис про заниження скоригованого валового доходу, відображеного у рядку 03 декларації з податку на прибуток за 2006 рік на суму 47.828,00 грн. внаслідок заниження суми прибутку балансової вартості запасів, чим порушено приписи пункту 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР).

Крім того, в порушення підпункту 6.3.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, податкову соціальну пільгу застосовано до платників податку, що не подавали заяви про застосування податкової соціальної пільги, в результаті чого занижено податкові зобовязання на суму 1.318,22 грн.

На підставі Акта перевірки № 22/23-1/32892364 від 03.04.2007р., та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14),, керівником Державної податкової інспекції 20.09.2007р. та 19.11.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000382310/2 і 0000382310/3.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»визначено суму податкового зобовязання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 19.576,50 грн. В їх числі 11.957,00 грн. основного платежу та 7.619,50 (7.666,00грн.) за штрафними (фінансовими) санкціями.

На підставі Акта перевірки № 22/23-1/32892364 від 03.04.2007р., та в результаті апеляційного узгодження податкового зобовязання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником Державної податкової інспекції 17.04.2007р., 22.06.2007р., 20.09.2007р., 19.11.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000761730/0, /1, /2, /3 відповідно.

Згідно з підпунктом 4.2.2 «б»пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 6.3.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»визначено суму податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 3.954,66 грн. В їх числі 1.318,22 грн. основного платежу та 2.636,44 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання нечинними податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню.

Податок на прибуток.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, при поданні декларації з податку на прибуток за 2005 рік мало місце завищення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 12.000,00 грн. Відповідно, сума переплати 2005 року була скоригована. Тобто, за 2006 рік нараховано податку на прибуток на 11.957,00 грн. менше.

Водночас, в декларації з податку на прибуток підприємства за звітний 2006 рік не відображено надміру сплаченого податку (переплати) минулих податкових періодів, як немає доказів і подання уточнюючого розрахунку.

Податкове зобов'язання, з огляду на приписи пункту 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Зі змісту декларації з податку на прибуток за 2006 рік вбачається, що позивачем здійснено у 2006 році одночасне коригування в бік збільшення валових доходів та валових витрат в зв'язку з самостійним виявленням помилки за результатами минулих періодів в сумі 33.958,00 грн., про що зроблено запис в рядку 02.2 декларації.

Отже, виправлена коригуванням помилка не стосується операцій відображення приросту та убутку балансової вартості запасів, на яке посилається відповідач, про що свідчить перенесення суми балансової вартості запасів на кінець звітного року (2005р.) в розмірі 4.720,4 тис. грн. до декларації за 2006 рік як показника балансової вартості запасів на початок 2006 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позові вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем в сумі 11.957,00 грн. задоволенню не підлягали.

При цьому, дані щодо встановлених порушень чітко викладені в Акті перевірки від 03.04.2007р. № 22/23-1/32892364.

Окрім того, перевіркою встановлено, що Позивач у перевіреному періоді при оподаткуванні доходів фізичних осіб, у розмірах, що не перевищують 630,00 грн. та 680,00 грн., було застосовано податкову соціальну пільгу.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р. застосовував соціальну пільгу відносно осіб, що не подали заяву про застосування податкової соціальної пільги, що не заперечувалось позивачем.

У відповідності з підпунктом 6.3.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до підпункту 6.3.2 цього Закону платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування соціальної пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податків про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 даного Закону.

Згідно абзацом 5 підпункту 6.3.2 Закону податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку соціального доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Пунктом 5 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні соціальної податкової пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035 визначено, що у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 року працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

В судовому засіданні судом досліджувався Журнал обліку трудових книжок Товариства, відповідно до якого запис «дата прийому»датований 16.08.2004р., а тому відсутні підстави вважати, що станом на 01.01.2004 року Товариством, як працедавцем відносно осіб, яким була нарахована податкова соціальна пільга, велися трудові книжки.

Інших доказів на обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано.

Таким чином, позивачем було занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1.318,22 грн.

За обставин, наведених вище, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»задоволенню не підлягаю.

Відповідно до вимог частини 2 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Водночас, апеляційна скарга Державної податкової інспекції за викладеними в ній обставинами не узгоджується з постановленим судом першої інстанції рішенням, оскільки не містить будь-яких доводів щодо підстав для скасування або зміни цього рішення, в частині задоволення позову про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1.641,00 грн.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІЛОН»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2009р. у справі № 2а-1911/08/1170 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 14.06.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя М.А.Руденко

Суддя М.В.Мірошниченко